Храм Святих Рівноапостольних Костянтина та Олени

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Церква Святих Рівноапостольних Костянтина та Олени
Церква Святих Рівноапостольних Костянтина та Олени — найдавніший храм Сімферополя
44°57′03″ пн. ш. 34°06′13″ сх. д. / 44.9510472° пн. ш. 34.1036778° сх. д. / 44.9510472; 34.1036778Координати: 44°57′03″ пн. ш. 34°06′13″ сх. д. / 44.9510472° пн. ш. 34.1036778° сх. д. / 44.9510472; 34.1036778
Тип споруди церква
Розташування Україна УкраїнаСімферополь
Засновник Б. Тищев
Початок будівництва 1783
Зруйновано 1929
Належність УПЦ МП
Стан об'єкт культурної спадщини Росії регіонального значенняd, Державний реєстр нерухомих пам'яток України і пам'ятка архітектури місцевого значення України
Адреса вул. Жовтнева, 8
Храм Святих Рівноапостольних Костянтина та Олени. Карта розташування: Автономна Республіка Крим
Храм Святих Рівноапостольних Костянтина та Олени
Храм Святих Рівноапостольних Костянтина та Олени (Автономна Республіка Крим)
Мапа
CMNS: Храм Святих Рівноапостольних Костянтина та Олени у Вікісховищі

Церква Святих Рівноапостольних Костянтина та Олени — перший православний храм Сімферополя. Має назву на честь Костянтина Великого та його матері Олени.

Опис храму[ред. | ред. код]

Храм Святих рівноапостольних Костянтина та Олени — одноповерхова будівля з 7 вікнами, центральні три з яких — напівциркульні. Карниз храму прикрашають яруси зубчиків, що поділяють будівлю на три частини.

Історія храму[ред. | ред. код]

Після анексії Кримського ханства Російською імперією стара частина Сімферополя (Ак-Мечеть) була зайнята російськими військами. Командир полку Б. Тищев купив будинок у татарина, що втік до Османської імперії, й влаштував там полкову церкву. Після відходу військ храм деякий час залишався пустим.

У 1786 році правитель губернії В. Каховський надав розпорядження зробити іконостас. Тоді в храмі поновилися богослужіння.

26 травня 1787 році в цьому храмі молилася російська імператриця Катерина ІІ, що перебувала в Сімферополі проїздом із Бахчисарая до Карасубазару (зараз — Білогірськ). Її здивувала бідність храму, тому наказала вислати з Петербурга церковне начиння. Її наказ було виконано лише в 1794 році.

У 1796 році чисельність прочан храму становила 1119. Із часом він перестав вміщати усіх бажаючих відвідати богослужіння. Тоді мешканці Сімферополя звернулися до Новоросійського архієпископа Афанасія із проханням створити храм Святих Петра і Павла в місті.

Храм Костянтина та Олени увійшов до комплексу маєтку генерала В. Попова. До храму був добудований одноповерховий будинок, біля якого розміщувалася дзвіниця. Храм було оформлено елементами русько-візантійського стилю.

Онук генерала-майора, Юрій Васильович Попов, провів реконструкцію храму. Було збудовано нову дзвіницю, змінився декор будівлі. З'явилися елементи, характерні для російської храмової архітектури XVIII століття.

У 1914 році храм обслуговував піхотний полк.

У 1917 році храм приєднали до Петро-Павловського собору. У 1929 будівлю передали під аероклуб. Верхній поверх дзвіниці зруйнували, церковне начиння було передано до Свято-Троїцької церкви.

У 1990-х роках від храму залишалися тільки арки, проте храм було відновлено.

Галерея[ред. | ред. код]

Джерело[ред. | ред. код]

  • Надія Проскуріна «Православні святині Криму. Храми Сімферополя», Сімферополь, 1997 (рос.)