Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Речичани)
| Церква Успіння Пресвятої Богородиці | |
|---|---|
 | |
|
49°49′47″ пн. ш. 23°35′37″ сх. д. / 49.82985250° пн. ш. 23.59383417° сх. д.Координати: 49°49′47″ пн. ш. 23°35′37″ сх. д. / 49.82985250° пн. ш. 23.59383417° сх. д. | |
| Статус | чинна |
| Країна |
 Україна |
| Розташування |
Речичани Львівський район Львівська область |
| Конфесія | ПЦУ / УГКЦ |
| Єпархія |
Львівсько-Сокальська єпархія Стрийська єпархія |
| Тип будівлі | церква |
| Архітектор | Василь Нагірний |
| Будівник | Владислав Ланцуцький |
| Матеріал | цегла, бляха |
| Побудовано на кошти | громади |
| Будівництво | 1900 |
| Настоятель | протоієрей Іван Денькович (ПЦУ) |
  Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Речичани) (Україна)  Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Речичани) (Львівська область) | |
Церква Успіння Пресвятої Богородиці — чинна парафіяльна мурована церква на честь Успіння Богородиці у селі Речичани Львівського району Львівщини. У церкві відбуваються почергові богослужіння парафій ПЦУ та УГКЦ. Православна парафія належить до Городоцького деканату Львівсько-Сокальської єпархії ПЦУ[1], греко-католицька парафія належить до Стрийської єпархії УГКЦ. Престольне свято — 15 серпня (Успіння Богородиці).
Розташування[ред. | ред. код]
Церква розташована при дорозі у центрі села Речичани.
Історія[ред. | ред. код]
Перша згадка про церкву в селі Речичани датується 1578 роком. У 1762 році церква отримала привілей від графа Юзефа Мацея Шембека. 1878 року будівлю реставрували, підмурували та помалювали всередині. В інвентарі церкви, складеному в червні 1882 року, зазначено, що церква коштувала 100 злотих, дзвіниця — 42 злотих, а дзвони — 100 злотих. У 1888 році церква згоріла.
У 1890 році було замовлено проєкт нової триверхої церкви у відомого українського архітектора Василя Нагірного. Церкву збудували у 1900 році, але будівництво виявилося занадто дорогим для громади, тому проєкт змінили з трьохверхої на одноверху споруду. Збудував церкву, за чотирьох місяців, зодчий Владислав Ланцуцький з Синяви. Церкву посвячено 7 жовтня 1900 року греко-католицьким єпископом Костянтином Чеховичем.
У 1898 році громада встановила новий кам'яний хрест Свободи, з нагоди святкування 50-річчя правління австрійського цісаря, замінивши старий дерев'яний. У 1950-х роках, під тиском комуністичної окупаційної влади, хрест було перенесено на цвинтар[2].
1930 та 1938 року, при пароху о. Федевичу, громада придбала нові дзвони. Парохом у селі був о. Івана Кормоша, батько Теофіла Кормоша[3]. По Другій світовій війні церква була весь час чинна.
У церкві Успіння Богородиці збереглися богослужебні книги: «Тріодь цвітна» видана у Львові 1746 року, «Тріодь пісна» 1753 року, «Апостол» 1772 року[4]. Також є запрестольна ікона «Богородиця з дитям на хмарах в оточенні ангелів» пензля українського маляра Стефана Томасевича (підпис «1905 р. С. І. Томасевич»).
Перехід з УПЦ МП до ПЦУ[ред. | ред. код]
25 березня 2022 року відбулись збори релігійної громади, на яких парафіяни проголосували за вихід з УПЦ Московського патріархату та перехід до Православної церкви України[5]. Митрополит Львівський та Сокальський Димитрій (Рудюк) прийняв парафію до складу Львівсько-Сокальської єпархії ПЦУ.
Архітектура[ред. | ред. код]
Церква муровна,одноверха, хрещата в плані. Нава завершується великою восьмибічною банею з ліхтарем та маківкою. До гранчастої в плані апсиди вівтаря прибудовано невеликий приділ з дверями. Головні двері у бабинці, накриті невеликим дашком.
Дерев'яна двоярусна, стовпова у пані, дзвіниця, з нахиленими досередини стінами та пірамідальним наметовим дахом, знаходиться на захід від церкви. На надпоріжнику дверей дзвіниці вирізьблені дати: «АΨГІ» (1714) та «АЦЗ» (1907). Перша дата це, мабуть, час побудови дзвіниці, а друга — час її реставрації.
Література[ред. | ред. код]
- Василь Слободян. Церкви України. Перемиська єпархія. — НТШ. — Львів : Інститут українознавства імені І. Крип'якевича НАН України, 1998. — 440 с. — ISBN 966-02-0362-4.
- Василь Лаба. Історія села Речичани до 1939 р.
- Центральний державний історичний архів України у Львові, фонд 146 Галицьке намісництво, опис 20, справа № 1285, 1302.
- Центральний державний історичний архів України у Львові, фонд 159 Галицька фінансова прокуратура, опис 9, справа № 1723.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Парафія з села Речичани на Львівщині перейшла з Московського патріархату в ПЦУ. «Духовна велич Львова»
- ↑ Ірина Франків Історико-культурні ресурси сіл Городоцького району. Історико-культурні пам'ятки Прикарпаття та Карпат – важливі об'єкти в розвитку туризму. Збірник матеріалів IV Регіональної науково-практичної конференції (Львів, 24-25 квітня 2014 р.)
- ↑ Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму // Серія «Львівська сотня».- Львів: «Тріада плюс», 2010. 228 с., іл. с.141
- ↑ Архітектура і архітектори Галичини кінця XIX – початку XX ст.
- ↑ На Львівщині дві громади вийшли з Моспатріархату. Релігійно-інформаційна служба України
Посилання[ред. | ред. код]
- Речичани. Церква Успіння «Прадідівська слава»
|
Це незавершена стаття про церковну будівлю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |