Баня (архітектура)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Троїцька церква у Межирічі належить до храмів так званого п'ятибаневого типу

Баня — гранчаста або кругла в плані форма даху над куполом чи барабаном храмової споруди; іноді — те саме, що купол.

Отримувала форми:

  • гриба — у Візантії, кількох східних і європейських країнах
  • груші — в Україні
  • конусу і парасольки — переважно в країнах Кавказу
  • півсфери — у багатьох європейських країнах
  • цибулини — в Київській Русі, Україні і Московії
  • шолома — в Індії, Середній Азії та Київській Русі

Форми бані співіснували з наметовими покриттями і шпилями або сполучались з ними, зокрема в архітектурі бароко, чим досягались примхливі обриси й напружені силуети.[1]

Простір між церковними банями зветься кошем.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — К.: Видавництво Інституту проблем сучасного мистецтва, 2002. — 472 с. ISBN 966-96284-0-7

Джерело[ред.ред. код]

  • Словник термінів [у:] Ричков П. А., Луц В. Д. Архітектурно-мистецька спадщина князів Острозьких. Київ 2002. ISBN 966-575-035-6
Доричний ордер Це незавершена стаття про архітектуру.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.