Чотири Благородні Істини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У перекладі на:
Палі:चत्तारि अरियसच्चानि
cattāri ariyasaccāni
Санскрит:चत्वारि आर्यसत्यानि
catvāri āryasatyāni
Китайську: 四圣谛
sìshèngdì, сі-шен-ді
Японську: 四谛
сіта
В'єтнамську: Tứ Diệu Đế
Портал Буддизм

Чотири шляхетні істини (чатварі ар'ясатьяні — чотири благородні істини, чотири істини Святого) — одне з базових вчень буддизму, якого дотримуються всі його школи. Чотири шляхетні істини сформулював сам Будда Шак'ямуні. Вони представляють зміст перших настанов, які він давав після Пробудження. Ці повчання давалися його товаришам-аскетам, з якими він раніше разом практикував аскезу.

Перша Істина[ред. | ред. код]

Дукха — Істина про страждання (дукха або дуккха, санскр. दुःख — хвороба і страждання). Шляхетна істина про страждання:

Світ повний страждань. Народження — страждання, хвороба — страждання, смерть — страждання. З'єднання з неприємним — страждання, розлучення з приємним — страждання. Навіть нейтральні емоційні стани не вільні від впливу причин і обставин, які людина не може контролювати. Людина залучена в процес, який передбачає страждання.

Друга Істина[ред. | ред. код]

Самуд — Істина про походження і причини страждання (карма або самуд (санскр. समुदाय) — джерело дукхи). Шляхетна істина про причини страждань: «Моя огида та погана карма є причинами мого страждання і умовами страждання інших».

Причина страждання полягає в жадобі (пристрасті) (ТАНГу), що призводить до круговороту народження і смерті (сансари). Джерело страждання — прихильність і ненависть. Решта згубних емоцій, як правило, породжені ними. Їхні наслідки призводять до страждання. Корінь прихильності й ненависті — в невіданні, незнанні істинної природи всіх істот і неживих предметів. Це не просто наслідок недостатнього знання, але хибний світогляд, вигадування повної протилежності істини, помилкове розуміння реальності.

Третя Істина[ред. | ред. код]

Ніродха — Істина про справжнє припинення страждання та усунення його джерел (істина про нірвану або ніродха (санскр. निरोध, nirodha IAST, букв. «придушення») — припинення дукхи). Шляхетна істина про припинення страждань: «Моє щастя — результат мого доброго мислення і моєї доброї карми».

Стан, в якому немає страждань, досяжний. Усунення забруднень розуму (прихильності, ненависті, заздрості й нетерпимості) — це і є істина про стан за межами страждання і причин.

Четверта Істина[ред. | ред. код]

Марга — Істина про шлях до припинення страждання (санскр. मार्ग, mārga IAST, букв. «Шлях»). Шляхетна істина про шлях: «Моє благе мислення є причиною мого щастя і умовою щастя інших».

Запропоновано так званий серединний або Вісімковий Шлях досягнення нірвани. Цей шлях напряму пов'язаний з трьома різновидами плекання чеснот: моральністю, зосередженням і мудрістю. Духовна практика проходження цими шляхами призводить до істинного припинення страждання і знаходить свою найвищу точку в нірвані.

Література[ред. | ред. код]

Наукова література[ред. | ред. код]

  • Отрощенко І. В. БУДДИСТИ В УКРАЇНІ [Архівовано 7 березня 2016 у Wayback Machine.] [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2003. — 688 с.: іл. ISBN 966-00-0734-5 (С.?)
  • Шераб Чодзин Кон. Характеристики Життя Будди. Шлях до свободи ума. — К. : Факт, 2007. — С. ?. — ISBN 978-966-359-174-2.
  • Армстронг К. Будда. — 2-е изд. — М. : Альпина нон-фикшн, 2016. — 224 с. — ISBN 978-5-91671-518-7. (С.?)
  • Андросов В. П. Четыре Благородные истины // Будда Шакьямуни и индийский буддизм. Современное истолкование древних текстов. — М. : Восточная литература (издательство), 2001. — С. 148—154. — ISBN 5-02-018236-2.
  • Андросов В. П. Большая российская энциклопедия : [в 36 т.] / председ. ред. кол. Ю. С. Осипов, отв. ред. С. Л. Кравец. — М. : Науч. изд-во «БРЭ», 2017. — Т. 34. Хвойка — Шервинский. — С. 513. — ISBN 978-5-85270-372-9. (рос.)
  • Дюмулен Г. История дзэн-буддизма. — М. : ЗАО Центрполиграф, 2003. — 317 с. — ISBN 5-9524-0208-9. (С.?)
  • Лысенко В. Г. Буддизм // Индийская философия: Энциклопедия. — М. : Вост. лит.; Академический Проект; Гаудеамус, 2009. — С. 169—177. — ISBN 978-5-02-036357-1, ISBN 978-5-8291-1163-2, ISBN 978-5-98426-073-2.
  • Лысенко В. Г. Ранний буддизм: религия и философия. Учебное пособие. — М. : ИФ РАН, 2003. — 246 с. — ISBN 5-201-02123-9. (С.?)
  • Лысенко В. Г. Чатвари арья сатьяни // Философия буддизма: энциклопедия. — М. : Восточная литература (издательство), 2011. — С. 780—783. — ISBN 978-5-02-036492-9.
  • Сутры праджняпарамиты и специфика китайского буддизма // Духовная культура Китая: энциклопедия: в 5 т. Т. 2: Мифология. Религия. — М. : Восточная литература (издательство), 2007. — С. 284—287. — ISBN 978-5-02-018430-5.
  • Торчинов Е. А. Благородные истины, четыре // Буддизм: Карманный словарь. — СПб. : Амфора, 2002. — С. 19—21. — ISBN 5-94278-286-5. (С.?)
  • Торчинов Е. А. Введение в буддологию. Курс лекций. — СПб. : Санкт-Петербургское философское общество, 2000. — 304 с. — ISBN 5-93597-019-8. (С.?)
  • Урбанаева И. С. Четыре Благородные Истины: презентация общего Учения Будды во взаимосвязи философии и медитации // Буддийская философия и медитация в компаративистском контексте (на основе индо-тибетских текстов и живой традиции тибетского буддизма). — Улан-Удэ : ИМБТ СО РАН, 2014. — С. 178—283. — ISBN 978-5-8200-0347-9.

Буддійська література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]