Шабесгой

• Елемент маркованого списку

Шабесгой, шабес-гой (їд. שבת-גױ‎ — "суботній гой "), гой шель шабат (івр. גוי של שבת‎ шаббат-гой — неєврей, найнятий юдеями для роботи в шаббат (суботу), коли самі ортодоксальні юдеї не можуть робити певні речі за релігійними законами.

Історія

Термін шабесгой пов'язаний з реаліями старих єврейських громад Східної Європи. Дуже часто населення містечка складалося лише з євреїв, які дотримуються норм юдаїзму. Одна з найважливіших заповідей Тори (четверта з Десяти заповідей) — це дотримання шабату в пам'ять про відпочинок Творця світу після шести днів творіння, яке має в собі відмову від багатьох дій, що виражають творчий початок людини. Серед заборонених у шабат дій — запалювання і гасіння вогню, приготування їжі та багато інших.

За єврейським законом заборонено не тільки здійснювати такі дії, але і просити іншу людину, навіть не зобов'язану виконувати заповіді Тори, їх здійснювати. Але дозволено користуватися працями неєврея, якщо дії вчиняються ним, в тому числі й для своїх потреб. Тому єврейська громада наймала неєврея, який запалював у шабат свічки для освітлення приміщень, печі для обігріву будинків тощо. Його посада називалася шабесгой, тобто нєєврей, запрошений для здійснення робіт у шабат.

Існують особливі ситуації, як, наприклад, турбота про дитину або при наявності важких кліматичних умов, коли за законом можна, щоб неєврей зробив роботу (наприклад, включив кондиціонер в синагозі в дуже жарку суботу), хоча не можна про це просити безпосередньо, а лише натяком. Таку людину теж називають «шабесгой» за аналогією з тим, хто це робить професійно.

У сучасній антисемітській риториці словом «шабесгой» називають тих неєвреїв, хто, на думку антисемітів, служить єврейським інтересам або занадто прихильно ставиться до євреїв або Ізраїлю.

Окремі приклади

Максим Горький, російський прозаїк, свого часу працював шабесгоєм у євреїв-колоністів у Херсоні й Катеринославі.