Шигимага Петро Антонович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Петро Антонович Шигимага
Народження 10 липня 1917(1917-07-10)
Богодухів
Смерть 6 лютого 1999(1999-02-06) (81 рік)
Навчання Харківський художній інститут
Діяльність художник
Вчитель Кокель Олексій Опанасович і Хвостенко-Хвостов Олександр Веніамінович
Відомі учні Данченко Борис Борисович, Константинов Валентин Костянтинович, Кузьмінков Лель Миколайович, Мальцев Микола Олександрович, Батій Григорій Іванович і Головаш Юрій Михайлович
Звання Заслужений художник УРСР
Нагороди Орден Вітчизняної війни II ступеня

Петро Антонович Шигима́га (нар. 10 липня 1917, Богодухів — пом. 6 лютого 1999) — український живописець; заслужений художник УРСР з 1977 року.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 27 червня (10 липня) 1917(19170710) року в місті Богодухові (тепер Харківська область, Україна). Брав участь у Другій світовій війні. Нагороджений орденом Вітчизняної війни 2 ступеня[1]. 1948 року закінчив Харківський художній інститут (викладачі О. Кокель, О. Хвостенко-Хвостов, Д. Овчаренко, М. Бурачек).

Брав участь у виставках: українських з 1951 року, всесоюзних з 1955 року.

Помер 6 лютого 1999 року[2].

Творчість[ред. | ред. код]

Працював в галузі станкового живопису, графіки, театрально-декораційного мистецтва. Твори:

  • пейзажі:
    • «Березки» (1949);
    • «Сорочинські луки» (1950);
    • «Петрові батоги» (1956);
    • «В сім'ї вольній, новій» (1964);
    • «Літо золоте» (1964);
    • «Сумна весна» (1979);
    • «Озеро Щуче» (1982);
    • «Пора сінокосу» (1986);
    • «Простори Задонеччини» (1989).

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]