Хвостенко-Хвостов Олександр Веніамінович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Олекса́ндр Веніамі́нович Хвосте́нко-Хвосто́в (* 4 квітня (17 квітня за новим стилем) 1895, село Борисівка, нині Бєлгородської області Росії — † 16 лютого 1968, Київ) — український театральний декоратор, один з основоположників української сценографії. Народний художник УРСР (1945).

Біографія[ред.ред. код]

Дмитро Горбачов. Олександр Хвостенко-Хвостов. Сценограф, живописець, графік. Київ, Мистецтво, 1987 рік

Родом з с. Борисівки на Курщині. Мистецьку освіту здобув у Московському училищі живопису, скульптури й архітектури. З 1919 працював в Україні у книжковій та газетній графіці, з початку 1920-х років — у театрі. В листопаді 1921 у Харкові, в Героїчному театрі завершено постановку першої в УСРР вистави «Містерія буф» за твором В. Маяковського; постановка Г. Авлова, декорації О. Хвостенко-Хвостова, музика Б. Яновського.

У жовтні 1924 в харківському Першому державному театрі для дітей відбулася прем'єра вистави «Том Сойєр» по М. Твену (художник О. Хвостенко-Хвостов).

Від 1925 року головний декоратор Харківського театру опери та балету. Виконав художнє оформлення опер: «Фауст» Ш. Ґуно (1924), «Севільський цирульник» Дж. Россіні (1926), «Кармен» Ж. Бізе, «Лоенґрін» Р. Ваґнера, «Наталка Полтавка» М. Лисенка (всі — 1934).

У Київському театрі опери та балету його творчий доробок такий: «Червоний мак» Рейнгольда Ґлієра (1928), «Джоні грає» Ернста Кшенека (1929), «Золотий обруч» (1930) та «Щорс» (1938) Бориса Лятошинського, «Запорожець за Дунаєм» Гулака-Артемовського (1935), «Продана наречена» Бедржиха Сметани (1937), «Наймичка» Михайла Вериківського (1943), «Лісова пісня» Михайла Скорульського (1946), «Галька» Станіслава Монюшка (1949), «Утоплена» Миколи Лисенка (1950) та ін.

Роботи Хвостенка-Хвостова визначаються багатством барв і відчуттям стилю музичного твору.

Донька Хвостенка-Хвостова, Тетяна Хвостенко — український графік.

Література[ред.ред. код]