Шлікер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Шлі́кер (нім. Schlicker) — кашеподібна, м'яка порцелянова маса, що складається з каоліну, кварцу і польового шпату, використовується у виробництві фарфору. Змішана з водою і підфарбована глина використовувалася в давнину для розпису кераміки, також називається шлікером. В наш час використовується для виробництва промислової кераміки, наприклад для автомобільних свічок запалювання.

В даний час шлікером називають водні суспензії складів на основі глини, що використовуються для формування керамічних виробів методом литва в пористі, як правило, гіпсові форми. Типова вологість шлікера для лиття фарфору — 30—33%, для литва фаянсу — 33-37%.

Чим менша вологість шлікера, тим швидше відбувається формування шару керамічної маси на поверхні гіпсової форми, тим менше усадка при сушінні і деформація виробів. Для приготування шлікера з низькою вологістю до його складу вводять дефлокулянти (розріджувачі) — рідке скло, кальциновану соду, вуглелужний реагент — у кількості 0,1—0,5%.

Посилання[ред.ред. код]