Шосте липня

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Шосте липня
рос. Шестое июля
Жанр історичний фільм
Режисер Юлій Карасик
Сценарист Михайло Шатров
У головних
ролях
Юрій Каюров
Володимир Татосов
Василь Лановий
Оператор Михайло Суслов
Композитор Альфред Шнітке
Художник Борис Бланк
Кінокомпанія «Мосфільм»
Тривалість 106 хв.
Мова російська
Країна СРСР СРСР
Рік 1968
IMDb ID 0173192

«Шо́сте ли́пня» — радянський чорно-білий історико-революційний художній фільм режисера Юлія Карасика, знятий в 1968 році з нагоди 100-річчя від дня народження Володимира Леніна на кіностудії «Мосфільм» за однойменною п'єсою Михайла Шатрова. Фільм заснований на реальних історичних подіях і присвячений 50-річчю придушення більшовиками лівоесерівського заколоту, який стався в Москві в липні 1918 року, під час Громадянської війни в Росії.

Сюжет[ред. | ред. код]

1918 рік. У Росії голод, розруха, інтервенція. 4 липня в Москві відкривається V Всеросійський з'їзд Рад робітничих, селянських, червоноармійських і козачих депутатів. У рядах революціонерів — розкол. Ліві есери спробували вирвати владу з рук більшовиків. На вимогу фракції лівих есерів до депутатів звертається з полум'яною промовою представник підпільного українського селянського з'їзду Александров. Він закликає присутніх голосувати за відмову від ганебного Брестського мирного договору. Після виступу Леніна, що доводить неможливість, в умовах катастрофічної нестачі сил, вести війну з Німеччиною, більшістю голосів, з'їзд приймає резолюцію фракції більшовиків, яка схвалює діяльність Раднаркому. 6 липня Центральний комітет Партії лівих есерів зібрався на екстрене засідання. Для розриву неприйнятного, на їхню думку, договору ухвалили фізично усунути німецького посла графа Мірбаха. Убивство посла — сигнал до повстання. Одна за одною в руках нападників опиняються будівлі найважливіших міських служб. На бік заколотників переходять деякі військові частини в Москві. Заарештовано Дзержинського і Лаціса. Надійшло повідомлення з Ярославля про заколот, очолюваний Савінковим. До вечора, залучивши останні резерви, більшовики відправляють делегатів з'їзду в трудові колективи агітувати маси й організовувати оборону міста. Усім гранично ясно, що для ефективної протидії потрібні не слабо навчені добровольці, а організована військова сила. На світанку в місто увійшли частини Латиської стрілецької дивізії. Місія Данішевського, відправленого на переговори, завершилася успішно. За кілька годин важких боїв Лівоесерівський заколот придушили. 9 липня 1918 року V Всеросійський з'їзд Рад робітничих, селянських, червоноармійських і козачих депутатів відновив свою роботу.

У ролях[ред. | ред. код]

Знімальна група[ред. | ред. код]

режисера — Є. Граєвська, А. Ніколаєв, Ю. Павлов, Є. Ярова: оператора — О. Горшков, І. Юмашев
  • Комбіновані зйомки:
художник — М. Семенов: оператор — В. Севастьянов
  • Головний консультант — Владлен Логінов
  • Консультанти — Є. Трусов, Г. Хохлачов
  • Редактори — Н. Боярова, А. Пудалов
  • Монтаж — М. Карєв
  • Директор картини — П. Феллер

Посилання[ред. | ред. код]