Шосте липня
Шосте липня | |
|---|---|
| рос. Шестое июля | |
 | |
| Жанр | історичний фільм |
| Режисер | Юлій Карасик |
| Сценарист | Михайло Шатров |
| У головних ролях |
Юрій Каюров Володимир Татосов Василь Лановий |
| Оператор | Михайло Суслов |
| Композитор | Альфред Шнітке |
| Художник | Борис Бланк |
| Кінокомпанія | «Мосфільм» |
| Тривалість | 106 хв. |
| Мова | російська |
| Країна |
 СРСР |
| Рік | 1968 |
| IMDb | ID 0173192 |
«Шо́сте ли́пня» — радянський чорно-білий історико-революційний художній фільм режисера Юлія Карасика, знятий в 1968 році з нагоди 100-річчя від дня народження Володимира Леніна на кіностудії «Мосфільм» за однойменною п'єсою Михайла Шатрова. Фільм заснований на реальних історичних подіях і присвячений 50-річчю придушення більшовиками лівоесерівського заколоту, який стався в Москві в липні 1918 року, під час Громадянської війни в Росії.
Сюжет[ред. | ред. код]
1918 рік. У Росії голод, розруха, інтервенція. 4 липня в Москві відкривається V Всеросійський з'їзд Рад робітничих, селянських, червоноармійських і козачих депутатів. У рядах революціонерів — розкол. Ліві есери спробували вирвати владу з рук більшовиків. На вимогу фракції лівих есерів до депутатів звертається з полум'яною промовою представник підпільного українського селянського з'їзду Александров. Він закликає присутніх голосувати за відмову від ганебного Брестського мирного договору. Після виступу Леніна, що доводить неможливість, в умовах катастрофічної нестачі сил, вести війну з Німеччиною, більшістю голосів, з'їзд приймає резолюцію фракції більшовиків, яка схвалює діяльність Раднаркому. 6 липня Центральний комітет Партії лівих есерів зібрався на екстрене засідання. Для розриву неприйнятного, на їхню думку, договору ухвалили фізично усунути німецького посла графа Мірбаха. Убивство посла — сигнал до повстання. Одна за одною в руках нападників опиняються будівлі найважливіших міських служб. На бік заколотників переходять деякі військові частини в Москві. Заарештовано Дзержинського і Лаціса. Надійшло повідомлення з Ярославля про заколот, очолюваний Савінковим. До вечора, залучивши останні резерви, більшовики відправляють делегатів з'їзду в трудові колективи агітувати маси й організовувати оборону міста. Усім гранично ясно, що для ефективної протидії потрібні не слабо навчені добровольці, а організована військова сила. На світанку в місто увійшли частини Латиської стрілецької дивізії. Місія Данішевського, відправленого на переговори, завершилася успішно. За кілька годин важких боїв Лівоесерівський заколот придушили. 9 липня 1918 року V Всеросійський з'їзд Рад робітничих, селянських, червоноармійських і козачих депутатів відновив свою роботу.
У ролях[ред. | ред. код]
- Юрій Каюров — Володимир Ілліч Ленін
- Володимир Татосов — Свердлов
- Василь Лановий — Дзержинський
- Борис Рижухін — Чичерін
- Георгій Куликов — Бонч-Бруєвич
- Володимир Самойлов — Подвойський
- Алла Демидова — Марія Спиридонова
- Іван Соловйов — Андрій Колегаєв, член ЦК партії лівих есерів
- Армен Джигарханян — Прош Прош'ян, член ЦК партії лівих есерів
- Микола Волков — граф Вільгельм Мірбах, німецький посол
- В'ячеслав Шалевич — Яків Блюмкін, начальник секретного відділу ВНК, лівий есер
- Володимир Горєлов — Микола Горбунов, секретар Леніна
- Родіон Александров — Анатолій Луначарський
- Юріс Мартіньш Плявіньш — Карл Данішевський
- Харій Лієпіньш — Іоаким Вацетіс
- Л. Надєждін — епізод
- Роман Хомятов — Михайло Фрунзе
- Ніна Веселовська — Інеса Арманд
- Євген Буренков — Карпов, делегат з'їзду
- Леонід Марков — Олександр Цюрупа
- Юрій Назаров — В'ячеслав Олександрович, лівий есер, заступник Дзержинського
- Сергій Плотніков — О. Х. Александров, представник підпільного українського селянського з'їзду
- Андрій Крюков — Борис Камков, член ЦК партії лівих есерів
- Зиновій Високовський — епізод
- Григорій Острін — Донат Черепанов, член ЦК партії лівих есерів
- Олександр Январьов — Дмитро Попов, командир кінного загону ВНК, лівий есер
- Сергій Десницький — член ЦК партії лівих есерів
- Геннадій Барков — Юрій Саблін, військовий комісар Московського району
- Михайло Селютін — епізод
- Олег Мокшанцев — Яків Петерс
- Герман Коваленко — епізод
- В. Миррський — епізод
- Леонід Євтіф'єв — Микола Андрєєв, вбивця Мірбаха, представник ревтрибуналу
- Улдіс Пуцитіс — Мартин Лаціс
- Олександр Ширвіндт — Лев Карахан
- Віктор Селезньов — епізод
- Гаррі Дунц — епізод
- Віктор Шульгін — комендант Кремля
- Олександр Лук'янов — епізод
- В. Шубін — епізод
- Хайнц Браун — радник посольства Німеччини
- Леонід Пярн — епізод
- В. Мефьодов — епізод
- М. Чугунов — епізод
- Микола Романов — делегат з'їзду
- Дмитро Орловський — делегат з'їзду
- Рогволд Суховерко — делегат з'їзду
- Борис Хімічев — телеграфіст
- Роберт Дагліш — іноземний кореспондент
- Василь Корзун — епізод
- Віллор Кузнецов — чекіст Хрустальов
- Володимир Гостюхін — вартовий солдат
Знімальна група[ред. | ред. код]
- Автор сценарію — Михайло Шатров
- Постановка — Юлій Карасик
- Режисер — М. Орлов
- Головний оператор — Михайло Суслов
- Художник-постановник — Борис Бланк
- Художник — О. Алікін
- Композитор — Альфред Шнітке
- Звукооператор — Л. Беневольська
- Диригент — Вероніка Дударова
- Художники-гримери — А. Анджан, Ю. Ємельянов, З. Єгорова, А. Демидов
- Художники по костюмах — А. Докучаєва, Л. Харко
- Асистенти:
- режисера — Є. Граєвська, А. Ніколаєв, Ю. Павлов, Є. Ярова: оператора — О. Горшков, І. Юмашев
- Комбіновані зйомки:
- художник — М. Семенов: оператор — В. Севастьянов
- Головний консультант — Владлен Логінов
- Консультанти — Є. Трусов, Г. Хохлачов
- Редактори — Н. Боярова, А. Пудалов
- Монтаж — М. Карєв
- Директор картини — П. Феллер
Посилання[ред. | ред. код]
- Шосте липня на сайті IMDb (англ.)
|
