Юліус Плюккер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Julius Plücker
Julius Plücker.jpg
Народився 16 липня 1801(1801-07-16)
Ельберфельд, Німеччина
Помер 22 травня 1868(1868-05-22) (66 років)
Бонн, Німеччина
Національність Німеччина
Галузь наукових інтересів математик
Alma mater Боннський університет
Гейдельберзький університет
Берлінський університет
Паризький університет
Марбурзький університет
Науковий керівник Христіан Людвіг Ґерлінґ
Відомі учні Фелікс Клейн
Август Беер
Відомий завдяки: формула Плюккера
Нагороди медаль Коплі (1866)

Юліус Плюккер (нім. Julius Plücker; * 16 липня 1801, Ельберфельд — † 22 травня 1868 року, Бонн) — німецький математик і фізик, що працював в області аналітичної геометрії.

Плюккер навчався в університетах Берліна, Бонна, Гейдельберга і Парижа, і в 1828 році став професором математики в Боннському університеті. В цей час він займався геометрією, і зробив декілька відкриттів, включаючи узагальнення поняття координат і введення тангенціальних і однорідних координат. У алгебрі він висунув декілька теорій про алгебраїчні криві.

У 1847 році, Плюккер стає професором фізики в тому ж університеті. Серед його досягнень в цій області є отримання атомарних і молекулярних спектрів різних речовин, таких як азот, водень, і деякі інші. Вперше відкрив і описав катодні промені. Відкрив флуоресценцію.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]