Юрген Ян Янович

Ян Янович Юрген
латис. Jānis Jurgens
Народився	28 грудня 1900(1900-12-28) Скріверська волость, Венденський повіт, Ліфляндська губернія, Російська імперія
Помер	18 листопада 1983(1983-11-18) (82 роки) Рига, Латвійська РСР, СРСР
Громадянство	СРСР
Діяльність	політик
Alma mater	Академія комуністичного виховання імені Н. К. Крупської
Вчене звання	професор
Заклад	Латвійський університет
Посада	ректор Латвійського університету
Партія	КПРС
Нагороди

Ян Янович Юрген (латис. Jānis Jurgens; 28 грудня 1900, Скріверська волость Венденського повіту Ліфляндської губернії Російської імперії, тепер Скріверський край, Латвія — 18 листопада 1983, місто Рига, тепер Латвія) — латвійський радянський державний і господарський діяч, професор (1941). Депутат Верховної Ради СРСР 2—3-го скликань (1946—1954), депутат Верховної Ради Латвійської РСР 4-го скликання (1955—1959).

Життєпис

Народився в родині найманих робітників. Навчався в Алуксненському міському училищі.

Член РКП(б) з 1919 року.

З 1919 по 1921 роки — у латвійській робітничо-селянській міліції, боєць Алуксненського радянського батальйону, червоноармієць 5-го полку Латиської дивізії на Південному фронті РСЧА, згодом — слідчий революційного трибуналу у РСЧА.

З 1922 до 1930 року — викладач Комуністичного університету національних меншин Заходу імені Мархлевського.

У 1930—1931 роках навчався на економічному факультеті Академії комуністичного виховання імені Н. К. Крупської, у 1931—1932 роках — аспірант цього ж навчального закладу.

З 1932 року — на викладацькій роботі: викладач політичної економії у Сибіру (1932—1933); викладач політекономії і основ марксизму-ленінізму при Вищій школі ОДПУ—НКВС СРСР (1933—1938); завідувач кафедри політекономії Московського дорожнього інституту (1936—1941).

На початку 1941 року був призначений інструктором Відділу шкіл ЦК КП(б) Латвії. З лютого по липень 1941 року — ректор Латвійського державного університету.

З початком німецько-радянської війни у 1941—1943 роках — завідувач кафедри Московського фармацевтичного інституту, згодом — начальник політичного відділу однієї з МТС у Молотовській області.

У 1943—1944 роках — в резерві РСЧА: політичний працівник 1-го особливого резервного латиського стрілецького полку. З серпня 1944 року — керівник лекторської групи ЦК КП(б) Латвії.

З 27 листопада 1944 до 12 вересня 1946 року — 3-й секретар ЦК КП(б) Латвії.

З вересня 1946 року — знову на викладацькій роботі: декан економічного факультету (1946—1949), проректор (1949) та ректор (з серпня 1949 до 1962 року) Латвійського державного університету.

З 1964 року — на пенсії в місті Ризі.

Нагороди

Нагороджений орденами Леніна, Трудового Червоного Прапора, Червоної Зірки і медалями.

Посилання

• Довідник з історії Комуністичної партії та Радянського Союзу 1898—1991. (рос.)