Венденський повіт
Ве́неденський пові́т (нім. Kreis Wenden, Wendensche Kreis; рос. Венденский уезд) — у 1561—1920 роках повіт у Лівонії, регіоні Ліфляндія. Адміністративний центр — Венден (сучасний Цесіс, Латвія). Входив до складу адмінстративно-територіальних одиниць Лівонського герцогства (1561—1621), Швеції (1621—1721), Росії (1721—1918), Латвії (1918—1920). Площа – 5283,86 км² (4953 верст²; площа озер — 72,32 км² (67,8 верст²))[1]. 1920 року перейменований на латиський лад — Цесіський повіт і переформатований (1920—1949). У 1941—1944 роках, за німецької окупації, Цесіський повіт іменувався по-старому — Венденським повітом.
Географія[ред. | ред. код]
Рельєф — височини покриті густим лісом, в західній частині пролягають Пебальгські висоти та плоскогір’я Аа (Гауйське плоскогір’я), що круто спускається до берега річки Аа. Середня висота над рівнем моря 244 – 274 м[1]. Найвища точка- гора Гайзінг-Кальнс (313 м)[1]. Ґрунти суглинисті, місцями піщані. Найбільші річки – ліфляндська Аа (сучасна Гауя), Евст, Огер (притоки Західної Двіни). Має понад 300 озер; найбільші з яких – Аллукст, Інніс, Вейсе, Вессет (за прекрасні озерні краєвиди повіт отримав у ХІХ ст. прізвисько «Ліфляндська Швейцарія»). На південному сході Пебальгських висот – мохові й лугові болота. Основні природні ресурси – травертин, деревина (осика, ясен, дуб). Найбільші населені пункти – Венден, Роннебург.
Історія[ред. | ред. код]
- 1561—1721:
Велике князівство Литовське, Лівонське герцогство, Венденський округ, Венденський повіт. - 1569—1598:
Річ Посполита, Лівонське герцогство, Венденський округ, Венденський повіт. - 1598—1620: Річ Посполита, Лівонське герцогство, Венденське воєводство, Венденський повіт.
- 1620—1629: Річ Посполита, Лівонське герцогство, Інфлянтське воєводство, Венденський повіт.
- 1629—1721:
Шведське королівство, домініон Лівонія. - 1721—1726:
Російська імперія, Ризька губернія, Ліфляндська провінція. - 1726—1783: Російська імперія, Ризька губернія, Венденська провінція.
- 1783—1796: Російська імперія, Ризьке намісництво, Венденський повіт.
- 1796—1917: Російська імперія, Ліфляндська губернія, Венденський повіт.
- 1917—1920: Російська республіка, Ліфляндська губернія, Венденський повіт.
- 1920—1940:
Латвійська республіка, Цесіський повіт. - 1940—1941:
СРСР, Латвійська РСР, Цесіський повіт. - 1941—1944:
Німецька імперія, райхскомісаріат Остланд, генеральна округа Латвія, Вольмарська округа, Венденський повіт. - 1944—1949: СРСР, Латвійська РСР, Цесіський повіт.
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
Карти[ред. | ред. код]
Вендський повіт у складі різних адміністративних утворень
-
Ризька губернія (1745) -
Ризьке намісництво (1783) -
Ризьке намісництво (1792) -
Ліфляндська губернія (ХІХ ст.) -
Латвійська республіка (1940) -
Генеральна округа Латвія (1941)
.jpg)
_Befehl_i._J._1783.jpeg)
.jpg)
Ліфляндська губернія[ред. | ред. код]
Розташовувався на південному сході Ліфляндської губернії. Межував із Вітебською губернією. Поділявся на 16 парафій і 108 волостей. Після поліцейської реформи складався з 3 поліцейських відділень. Після судової реформи мав 4 мирових і 3 слідчих відділення, 2 верхніх селянських суди, 2 комісарів у справах селян. Населення – переважно латиші (живуть хуторами, а не селами); німецька меншина представлена землевласниками і торговцями; є незначна кількість росіян та лівів. В 1890 році в повіті було зареєстровано 118 поміщицьких маєтків та 12 пасторатів; існувало понад 700 шинків і лише одна лікарня. Основою економіки було сільське господарство (хлібові культури, картопля)[1].
Населення[ред. | ред. код]
- 1860: 110 998 осіб; густота населення – 22,35 осіб/км[1].
- 1888 : 128 858 осіб (62084 чоловіки, 66774 жінки); густота населення – 25,74 осіб/км[1].
- 1897: 124 208 осіб[2]
| Мовний склад (1897) | |||
|---|---|---|---|
| Національність[2] | Осіб[2] | % | |
| Латиші | 117 187 | 94.35 | |
| Німці | 4360 | 3.51 | |
| Росіяни | 1287 | 1.04 | |
| Євреї | 738 | 0.59 | |
| Поляки | 196 | 0.16 | |
| Естонці | 195 | 0.16 | |
| Цигани | 177 | 0.14 | |
| Литовці | 25 | 0.02 | |
| Українці | 10 | 0.01 | |
| Французи | 5 | 0.00 | |
| Шведи | 2 | 0.00 | |
| Білоруси | 1 | 0.00 | |
| Татари | 1 | 0.00 | |
| Інші | 24 | 0.02 | |
| Загалом | 124 208 | 100 | |
Релігія[ред. | ред. код]
Освіта[ред. | ред. код]
- 20 лютеранських парафіяльних шкіл, 100 лютеранських волосних і вотчинних шкіл (176 викладачів, 9578 учнів),
- 21 православна парафіяльна школа, 28 православних училищ (92 викладачів, 1584 учнів)
- 6454 учінв у приватних навчальних закладах
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е ж и Венден, Венденский уезд [Архівовано 8 вересня 2017 у Wayback Machine.] // Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона. — С.-Пб.: Брокгауз-Ефрон 1890—1907
- ↑ а б в Первая всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Распределение населения по родному языку и уездам 50 губерний Европейской России. Венденский уезд [Архівовано 24 грудня 2013 у Wayback Machine.]; Первая Всеобщая перепись населения Российской Империи 1897 г. Таблица XIII. Распределение населения по родному языку. Т.Т.1-50. С.-Петербург: 1903-1905.
Джерела[ред. | ред. код]
- Венден, Венденский уезд [Архівовано 8 вересня 2017 у Wayback Machine.] // Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона. — С.-Пб.: Брокгауз-Ефрон 1890—1907