Юсупова Нафіса Ісламівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Юсупова Нафіса Ісламівна
Народилася 26 січня 1953(1953-01-26)
Прилуки, Чернігівська область, Українська РСР, СРСР
Померла 19 березня 2023(2023-03-19) (70 років)
Уфа, Росія
Країна  СРСР
 Росія
Діяльність дослідниця
Alma mater Уфимський державний авіаційний технічний університет

Нафіса Ісламівна Юсупова (26 січня 1953 року, Прилуки, Чернігівська область, Українська РСР — 19 березня 2023, Уфа) — радянський, російський вчений-фізик. Доктор технічних наук (1998), професор (1998). Заслужений діяч науки Республіки Башкортостан (2000). Почесний працівник вищої професійної освіти Російської Федерації (2007). Винахідник СРСР (1988)[1].

Біографія[ред. | ред. код]

Нафіса Ісламівна Юсупова народилася 26 січня 1953 року в місті Прилуки Чернігівської області, де тоді служив батько — Іслам Юсупович Юсупов. Професор І. Ю. Юсупов був засновником кафедри автоматизації виробничих процесів Уфимського державного авіаційного технічного університету[2].

У 1975 році закінчила Воронезький державний університет.

З 1975 року працює в Уфимському державному авіаційному технічному університеті.

З 1989 року — декан факультету інформатики та робототехніки, одночасно з 1998 року — завідувач кафедри обчислювальної математики і кібернетики.

Доктор технічних наук (1998), професор (1998).

Померла 19 березня 2023 року в Уфі[3].

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Наукові дослідження Нафіси Юсупової присвячені теорії штучного інтелекту.

Юсуповою розроблені методологія управління складними технічними об'єктами в умовах перешкод і критичних ситуацій, моделі подання знань про небезпечні об'єкти та можливі сценарії розвитку аварій, метод класифікації підприємств у відповідності з загрозою банкрутства тощо[4].

Нафіса Юсупова — авторка понад 400 наукових робіт та 44 винаходів.

Почесні звання та нагороди[ред. | ред. код]

  • Заслужений діяч науки Республіки Башкортостан (2000).
  • Почесний працівник вищої професійної освіти Російської Федерації (2007).
  • Знак «Винахідник СРСР» (1988).

Наукові праці[ред. | ред. код]

  • Університетські освітні програми. Моделі і методи для порівняльного аналізу досвіду різних країн. Москва, 2006 (співавт.);
  • Інформаційне забезпечення управління і контролю. М., 2008 (співавт.);
  • Філософські та прикладні питання методології штучного інтелекту. М., 2009 (співавт.) та ін[5].

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]