Янчук Микола Андрійович
Микола Андрійович Янчук | |
---|---|
Народився |
17 (29) листопада 1859 Російська імперія: с. Корниця, Підляшшя |
Помер |
6 грудня 1921 (62 роки) Москва, Росія |
Поховання | Новодівичий цвинтар |
Країна |
Російська імперія |
Національність | українець |
Діяльність | літературознавець, етнолог, фольклорист, історик, археолог, антрополог, поет, етнограф, письменник, славіст, музеєзнавець, викладач університету, літературознавець |
Alma mater | Московський університет |
Галузь | антропологія, етнографія, музикологія |
Заклад |
Білоруський державний університет МДУ |
Вчене звання | професор |
Батько | Андрій Янчук |
У шлюбі з | Марія Васильовна Янчук |
Нагороди | III ступеня, III ступеня, II ступеня, IV ступеня |
Роботи у Вікіджерелах Янчук Микола Андрійович у Вікісховищі |
Мико́ла Андрі́йович Янчу́к криптонім — Н. Я., рос. Янчук Николай Андреевич (17 (29) листопада 1859, с. Корниця Люблінська губернія, — 6 грудня 1921, Москва) — славіст, мовознавець, фольклорист, етнограф, педагог, письменник і драматург. Народився в с. Корниця Більського повіту (тепер Польща).
Біографія[ред. | ред. код]
Народився у с. Корниця Люблінської губернії (нині с. Стара Корниця Мазовецького воєводства, Польща). Вчився в Більській гімназії. Працював хатнім вчителем родини Гарднера, разом із якою в 1879 році переїхав до Москви. Закінчив історико філологічний факультет Московського університету (1885) зі ступенем кандидат. Вчився в університеті М.Тіхонравова.
З 1889 — кандидат помічника бібліотекаря Румянцевського музею, с 1892 — помічник бібліотекаря. З 1 травня 1892 — засновник і хранитель Дашківського етнографічного музею і Відделення іншоземної етнографії. В 1890-х роках жив в Москві за адресою Богословський перевулок, № 19. Працював в Румянцевському музеї до 1921.
Наукова діяльність[ред. | ред. код]
Член Етнографічного товариства (1887), Московського археологічного товариства (1888), Товариства історії і давностей російських при Московському університеті (1888), Товариства любителів російської словесності (1896). З 1889 року секретар етнографічного відділення Товариства любителів природознавства, антропології і етнографії. При тому ж Товаристві в 1901 році організував і очолив музично-етнографічну комісію, керував нею до 1920 року.
Редактор часопису «Этнографическое обозрение» (1889 — 1916). Професор української і білоруської літератур у Московському університеті (1919—1921). Професор кафедри білоруської літератури і етнографії Білоруського державного університету (1921). В 1918 році був одним з організаторів Білоруського науково-культурного товариства і Білоруського народного університету в Москві.
Янчук — дослідник української, білоруської, польської і російської народної музики. В Російському етнографічному музеї зберігається 18 придбаних ним прикладів естонської і латиської традиційної культури.
Під керівництвом Янчука укладено «Програму для збирання етнографічних відомостей» (1889), за якою зібрано цінний україномовний матеріал. Записав і видав зразки української живої народної мови Підляшшя (весільні обряди, народні пісні, вертеп).
Праці (рос.мова):
- «Малоруське весілля в Корницькій парафії Константинівського повіту Сідлецької губернії»,
- «До історії й характеристики жіночих типів у героїчному епосі» та ін.
Літературна і музична діяльність[ред. | ред. код]
Член товариства драматичних письменників і композиторів (1887). В 1906 році був одним з засновників Народної консерваторії (Москва). Автор п'єс «Пилип Музика» (1887), «Не поможуть чари…» (1891), «Вихованець» (1899), «Чи заробиш, чи проробиш», «Відьма», «На чужині», «Святий вечір». Написав збірку поезій «Кримські вірші».
Нагороди[ред. | ред. код]
Святого Станислава III ступеня, Святої Анни III і II ступенів, Святого Володимира IV ступеня, пам'ятні медалі.
Література[ред. | ред. код]
- A. M. Поповський. Янчук Микола Андрійович // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови ; ред. В. М. Русанівський [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія, 2000. — ISBN 966-7492-07-9.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — 848 с. — ISBN 5-88500-042-5. [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.]
- Сумцов М. Микола Андрієвич Янчук. «Наука на Україні», 1922, № 3;
- Бялокозовіч Б. Николай Янчук — исследователь польс.-восточнославян. пограничья. «Сов. славяноведение», 1989, № 5;
- Białokozowicz В. Mikolaj Janczuk (1859—1921). Olsztyn, 1996.
Посилання[ред. | ред. код]
- Янчук Микола // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2126. — 1000 екз.
|
Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 29 листопада
- Народились 1859
- Померли 6 грудня
- Померли 1921
- Поховані на Новодівичому цвинтарі в Москві
- Науковці Білоруського університету
- Науковці Московського університету
- Фольклористи
- Українські прозаїки
- Українські поети
- Українські драматурги
- Українські мовознавці
- Українські етнографи
- Уродженці Мазовецького воєводства
- Уродженці Холмщини
- Померли в Москві
- Білоруські етнографи
- Білоруські літературознавці
- Російські етнографи