Ясенець білий

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ясенець білий
Загальний вигляд квітучої рослини
Загальний вигляд квітучої рослини
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти (Eudicots)
Підклас: Розиди (Rosids)
Порядок: Сапіндоцвіті (Sapindales)
Родина: Рутові (Rutaceae)
Рід: Ясенець (рід) (Dictámnus)
Вид: Ясенець білий
Біноміальна назва
Dictamnus albus
Dictamnus albus L. 1753
Синоніми
Ясенець голостовпчиковий
(Dictamnus gymnostylis Stev.)
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Category:Dictamnus albus
EOL: 487939
IPNI: 772356
ITIS logo.jpg ITIS: 502054
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 298346
Logo-ThePlantList.png The Plant List: kew-2766952
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Dictamnus albus

Ясенець білий  (Dictamnus albus L.) — багаторічна кореневищна трав'яниста рослина родини рутові (Rutaceae). Народна назва - неопалима купина.

Морфологічна характеристика[ред.ред. код]

Ілюстрація з книги Доктора Отто Вільгельма Томе, Флора Німеччини, Австрії та Швейцарії, 1885 року.

Криптофіт. Багаторічна трав'яна рослина з коротким кореневищем. Стебла прямі, поодинокі, або розгалужені, 50-120 см зав вишки, розсіяно й коротко опушені, у нижній частині голі, з черговими непарнопірчастими листками. Листочків 7-9, шкірястих, довгасто-еліптичних, по краю дрібно-хрящуватопилчастих, 3-4 см завдовжки й 1-3 см завширшки. Суцвіття китицеподібне. Квітки зигоморфні, поодинокі або по 2-3. Чашечка 5-роздільна, залозиста, неопадна. Пелюсток 5, пурпурових, дуже рідко білих, з темними фіолетовими прожилками, 2,6-2,8 см завдовжки. Плід — 5-лопатева коробочка. Насінини грушоподібні, чорні, блискучі. Цвіте у травні-липні, плодоносить у липні-серпні. Розмножується насінням.

Природоохоронний статус виду[ред.ред. код]

Рідкісний.

Наукове значення[ред.ред. код]

Південео-середньоєвропейський вид на північних та східних межах поширення.

Умови місцезростання[ред.ред. код]

Квітка
Плід

Зарості термофільних чагарників на схилах, узлісся світлих дубових лісів, лучно-степові угруповання. В угрупованнях союзів Geranion sanguinei (кл. Trifolio-Geranietea), Prunion fruticosae (кл. Rhamno-Prunetea), Quercion pubescenti-petraeae, Aceri tatarici-Quercion(кл. Quercetea pubescenti-petraeae), рідше у степових угрупованнях кл. Festuco-Brometea. Мезоксерофіт, факультативний кальцефіл.

Чисельність та структура популяцій[ред.ред. код]

Трапляється спорадично, невеликими локальними популяціями від кількох десятків до кількох сотень особин. Популяції відносно стабільні, повночленні. Має високу насіннєву продуктивність. Зменшення чисельності в популяціях спостерігається лише в місцях з інтенсивним господарським використанням.

Причини зміни чисельності[ред.ред. код]

Безпосереднє знищення локалітетів унаслідок освоєння територій: створення кар'єрів, будівництво, лісові культури з інтродукованих видів, нерегульований випас, викошування та випалювання старики пізно навесні.

Ареал виду та його поширення в Україні[ред.ред. код]

Поширення ясенця білого

Середземномор'я, південь Середньої Європи. В Україні — на Подільській височині, Закарпатті, у Пн.-Зх. Причорномор'ї. Адміністративні регіони: Житомирський, Івано-Франківський, Тернопільський, Закарпатський, Чернівецький, Хмельницький, Вінницький, Одеський, Миколаївський.

Режим збереження популяцій та заходи з охорони[ред.ред. код]

Охороняють у ПЗ «Медобори», НПП «Подільські Товтри», РЛП «Дністровський каньйон», ряді заказників та пам'яток природи. Необхідно забезпечити моніторинг популяцій. Заборонено руйнування екотопів, збирання рослин і заготівля насіння.

Розмноження та розведення у спеціально створених умовах[ред.ред. код]

Вирощують у Національному ботанічному саду ім. М. М. Гришка НАН України, Кам'янець-Подільському ботанічному саду та ботанічному саду Львівського національного університету ім. І. Франка.

Господарське та комерційне значення[ред.ред. код]

Декоративне. Під час цвітіння рослина викликає опіки шкіри.

Заготівля і зберігання[ред.ред. код]

Для ви­готовлення ліків використовують траву (Herba Dictamni albi) і ко­ріння ясенця (Radix Dictamni albi). Траву заготовляють під час цвітіння рослини, корені — восени, після дозрівання плодів. Збирати траву треба в гумових рукавицях, бо доторкання росли­ни до відкритих ділянок тіла спричинює дерматит (алергічна реакція настає через 10—15 го­дин), а в тяжчих випадках — опі­ки у вигляді водянистих пухир­ців. Перша допомога у випад­ку, якщо контакт відкритих ді­лянок тіла з ясенцем відбувся,— обмити водою уражені ділянки тіла в найближчі 30—40 хви­лин після зіткнення з рослиною. Зібрану сировину розстилають тонким шаром на папері чи тка­нині й сушать у затінку на віль­ному повітрі або в провітрюва­ному приміщенні. Штучне сушін­ня проводять при температурі, не вищій за 35°. Готову сировину зберігають у добре закритих банках або бляшанках у сухому приміщенні. Рослина неофіцинальна.

Хімічний склад[ред.ред. код]

Усі частини рослини містять алкалоїди (диктамнін, фагарин), диктамнолактон, гіркі речовини, сапоніни, фурокумарини та ефірну олію.

Фармакологічні властивості і ви­користання[ред.ред. код]

Препарати ясенця підвищують діурез, заспокійливо діють на центральну нервову сис­тему, виявляють еменагогічну, діафоретичну і глистогінну дію. Во­ни вважаються ефективним засо­бом для лікування циститів, піє­літів, нирковокам'яної хвороби і ревматизму, у випадку альго-олігоменореї, при епілепсії та іс­терії. Чай з трави ясенця (1 чайна ложка сировини на день) вжива­ють при гарячкових станах (температурознижуючий ефект), а настойку з коріння — при гіпер­тонії. При зовнішьому застосу­ванні препарати ясенця є ефек­тивним засобом при екземах, лишаях, розширенні вен, гніздовій плішивості та облисінні.

Лікарські форми і застосування[ред.ред. код]

Внутрішньо[ред.ред. код]

  • настій трави (1 чайну ложку сировини заливають склянкою окропу, настоюють до охолодження, проціджують) по півсклянки 2 рази на день (зранку і ввечері);
  • відвар корін­ня (1 чайну ложку сировини варять 5 хвилин в 400 мл окропу, охолод­жують, проціджують) по півсклянки 3 рази на день до їди;
  • настойку ко­ріння (готують на 70%-ному спирті у співвідношенні 1:10) по 40—50 кра­пель 3 рази на день.

Зовнішньо[ред.ред. код]

Компреси, примочки тощо з відвару коріння (готують, як у попередньому прописі).

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Флора Восточной Европы, 1996;
  • Флора УРСР, 1955;
  • Sanda, Biţă-Nicolae, Barabaş, 2003.
  • Червона книга України. Рослинний світ/ за ред. Я. П. Дідуха — К.: Глобалконсалтинг, 2009.- 900 с.

ISBN 978-966-97059-1-4