Рутові

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Рутові
Рута зимова. Загальний вигляд квітучої рослини.
Рута зимова.
Загальний вигляд квітучої рослини.
Біологічна класифікація
Царство: Рослини
Біноміальна назва
Rutaceae
Роди
Див. текст
Повний список у статті — Роди родини Рутові
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Category:Rutaceae
EOL: 4414
ITIS logo.jpg ITIS: 28848
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 23513
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Rutaceae

Рутові (Rutaceae) — родина дводольних роздільнопелюсткових рослин ряду Сапіндоцвіті (Sapindales). Найважливіше для людини значення мають представники роду Цитрус (Citrus) — лимони, апельсини, мандарини та інші види.

Більшість з рослин, що належать сюди — дерева (наприклад, лимонні, апельсинове дерево), чагарники, зрідка трави (наприклад, Рута (Ruta), Ясенець (Dictamnus). Рослини ці пахучі, багато з них з ароматним запахом, від маслянистих залозок лізогенного походження.

Синоніми[ред.ред. код]

Екологія та поширення[ред.ред. код]

Представники родини досить поширені у тропіках, субтропіках та частково у тепло-помірних областях обох півкуль. Більшість видів росте у посушливих районах Австралії і в Південній Африці.

Ясенець білий.
Ботанічна ілюстрація Якоба Штурма з книги «Deutschlands Flora in Abbildungen», 1796

Ботанічний опис[ред.ред. код]

Листя просте, розсічене або складне, у більшості випадків голе, поцятковане по всій поверхні прозорими залозками або облямоване ними лише по краю; на стеблі розташування листя здебільшого чергове, рідко — супротивне. Прилистки розвинені лише у небагатьох представників.

Квітки дуже різні, дрібні та зеленуваті, частіше яскраві, зібрані у різні суцвіття. Квітка у більшості представників правильна, лише у ясенця неправильна, двостатева, зрідка внаслідок недорозвинення частин одностатевих. У всіх колах здебільшого по 4 — 5 членів, рідко по 3 — 6 або 8. Чашечка складається з вільних або зрощених листків. Пелюстки віночка також іноді зрощені. тичинки зазвичай вдвічі більші від пелюсток, здебільшого вони обдиплостемонні, рідко диплостемонні; часто протипелюсткові тичинки перетворюються в стамінодії або зовсім зникають; зрідка тичинкок втричі — учетверо більше пелюсткок, а іноді їх дуже багато, у цих випадках вони походять, ймовірно, від розщеплення небагатьох первинних; у деяких форм плідних тичинок лише 2 — 3, а інші перетворені на стамінодії. Між тичинками та маточками розвивається округлий, подушковидний або чашоподібний, хвилястий або зубчастий диск, нерідко навіть сидить на більш-менш довгому гінофорі. Плодолистків різна кількість: 4 — 5, рідко 3 — 1, ще рідше від 6 і більше; при своїй основі вони часто вільні, але з'єднані стовпчиками та приймочками, нерідко і цілком з'єднані, так що утворюють одну маточку, з багатогніздною, рідко з одногніздною зав'яззю; гнізда багатосім'яні, двосім'яні та навіть односім'яні. Маточка більшою частиною основна або бічна; приймочка голівчаста або лопатева.

Плід — або збірний, складається з мішечків, або коробочка, або кістянка. Насіння подовжене або ниркоподібне, безбілкове або білкове. Зародок достатньо великий, прямий або зігнутий.

Значення та застосування[ред.ред. код]

Представники роду Цитрус культивуються людиною з давніх часів, соковиті плоди містять велику кількість вітамінів, вживаються в їжу як свіжі плоди, так і соки на їх основі. Так само використовуються плоди кумквати, рослини з роду Fortunella.

Деякі види можуть використовуватися як пряністі, найвідоміша Рута запашна (Ruta graveolens). У далекосхідній (китайська, корейська, непальська, японська, індонезійська) та західноафриканській кухнях представники роду Zanthoxylum застосовуються замість гострого перцю.

Багато видів родини використовуються у медицині як лікарські рослини.

Багато рутових служать джерелом деревини — Сатинове дерево (Chloroxylon swietenia), Фагара крупнолисна та деякі види роду Фліндерсом (Flindersia). Деревина Фагари крилоподібної відноситься до так званих «залізних дерев».

Є серед рутових і декоративні рослини.


Систематика[ред.ред. код]

Історичні класифікації[ред.ред. код]

1862 року вийшов перший том «Genera plantarum» англійських ботаніків Джорджа Бентама та Вільяма Гуккера, у якому ця велика родина ділилася на дві серії та сім триб; Адольф Енглер (див. «Natürliche Pflanzenfamilien», III, 4) розділив його на шість підродин і 25 триб. Підродини такі:

  • Rutoideae (плодолистків здебільшого 4 — 5, рідко 3 — 1 — багато, листя і кора з маслянистими мезогенними залозками; сюди належать 17 триб);
  • Dictylomoideae (мезогенних залозок немає; дерева Південної Америки);
  • Flindersioideae (плодолистків 5 — 3, зрощених разом; плід — коробочка; дерева і кущі Індії та Малайських островів);
  • Tpathelioideae (три зрощених плодолистка; плід — кістянка; вест-індскі рослини);
  • Toddalioideae (5 — 2 зрощених плодолистка; тропічні рослини);
  • Aurantioideae (плід — ягода; сюди належать лимон, апельсин, тощо).

Сучасна класифікація[ред.ред. код]

Останнім часом родину розділяють на 6 підродин[1]:

  • Підродина Aurantioideae — включає 43 роди
* Триба Citreae — включає 39 пологів
* Триба Clauseneae — включає 4 роди
  • Підродина Dictyolomatoideae — включає 1 рід
  • Підродина Flindersioideae — включає 1 рід
  • Підродина Rutoideae — включає 6 родів
  • Підродина Spathelioideae — включає 6 родів
  • Підродина Toddalioideae — включає 113 пологів, з них 52 роди включаються безпосередньо до родини
* Триба Boronieae — включає 18 пологів
* Триба Cusparieae — включає 32 родИ
* Триба Diosmeae — включає 11 пологів

Представники[ред.ред. код]

Родина включає понад 170 родів[1], деякі з них:

Примітки[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Введенский А. И. Сем. LXXXIII. Рутовые — Rutaceae. // Флора СССР. В 30-ти томах / Начато при руководстве и под главной редакцией акад. В. Л. Комарова; Ред. тома Б. К. Шишкин и Е. Г. Бобров. — М.—Л.: Изд-во АН СССР, 1949. — Т. XIV. — С. 198–246. — 790 с. — 4000 экз.
  • Родионенко Г. И. Сем. 38. Рутовые — Rutaceae. // Деревья и кустарники СССР. Дикорастущие, культивируемые и перспективные для интродукции. / Ред. тома С. Я. Соколов. — М.—Л.: Изд-во АН СССР, 1958. — Т. IV. Покрытосеменные. Семейства Бобовые — Гранатовые. — С. 230–256. — 976 с. — 2500 экз.