Сковородинівка
| село Сковородинівка | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Харківська область |
| Район | Богодухівський район |
| Громада | Золочівська селищна громада |
| Облікова картка | Сковородинівка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1732 |
| Колишня назва | Пан-Іванівка, Іванівка, Іванівка Ольшанська |
| Населення | 547 |
| Площа | 0,927 км² |
| Густота населення | 590,08 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 62241 |
| Телефонний код | +380 5764 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°09′28″ пн. ш. 35°46′26″ сх. д. / 50.15778° пн. ш. 35.77389° сх. д.Координати: 50°09′28″ пн. ш. 35°46′26″ сх. д. / 50.15778° пн. ш. 35.77389° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
184 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 62240, Харківська обл., Богодухівський р-н, с. Велика Рогозянка, вул. Центральна, 63 |
| Сільський голова | Єлісеєв Анатолій Іванович |
| Карта | |
  Сковородинівка | |
 Сковородинівка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Сковороди́нівка (колишня Пан-Іванівка) — село в Україні, у Золочівській громаді Богодухівського району Харківської області. Населення становить 547 осіб.
Географія[ред. | ред. код]
Село Сковородинівка лежить на березі безіменної річечки, яка через 1,5 км впадає в річку Кадниця (ліва притока), яка й собі через 2,5 км впадає в річку Рогозянка (права притока). На відстані 2 км лежить село Володарівка (Богодухівський район), за 4,5 км — села Гуринівка і Велика Рогозянка. У селі кілька ставків, воно оточене невеликими лісовими масивами (дуб).
Історія[ред. | ред. код]
Село вперше згадано 1732 року як хутір, що належав вільшанському сотникові Івану Ковалівському та його брату Якову, деркачівському сотникові. Хутір мав 161 душу підданих. У XVIII — на початку ХХ століть село називалося Пан-Іванівка (Іванівка, Іванівка Ольшанська). Назване за ім'ям свого засновника — Івана Ковалівського.
У 1790 та 1794 роках у селі перебував великий український філософ і поет Григорій Сковорода.
У листі до М. Ковалинського від 26 вересня 1790 року філософ писав:
Ныне скитаюся у моего Андрея Івановича Ковалевського. Имам моему монашеству полное упокоеніе, лучше Бурлука. Земелька его есть нагорная. Лѣсами, садами, холмами, источниками распещренна. На таком мѣстѣ я родился возлѣ Лубен. … ничего мнѣ не нужно, как спокойна келія, да наслаждаюся моею невѣстою… Бібліе!
Сковорода гостював у Андрія Ковалівського і у квітні 1794 року, звідси вирушив до М. Ковалинського у Хотетове на Білгородщині. У «Житті Григорія Сковороди» М. Ковалинський пише:
1794 года, августа 26 числа, отправился он в путь из Хотетова села в краину. …В концѣ пути своего почувствовал он побужденіе ѣхать в то же мѣсто откуда поѣхал к другу. …Слобода Ивановка помѣщика Ковалевскаго было то мѣстопребываніе, гдѣ нѣсколько времени жил он прежде и куда прибыл скончать теченіе свое. …Перед кончиною завѣщал предать его погребенію на возвышенном мѣстѣ близ рощи и гумна и слѣдующую здѣланную им себѣ надпись написать: «Міръ ловилъ меня, но не поймалъ».
Тут Сковорода помер 29 жовтня (за новим стилем 9 листопада) 1794 року і був похований на узвишші. У 1814 році прах мислителя перенесли з дідичних земель на церковні, за глибокий яр, де могила Сковороди зберігається й нині.
У 1795 році сюди переселено кріпаків з інших місць і споруджено церкву Спаса-Преображення. Хутір перетворився на село. У XIX столітті ним володіли пани Ковалівські, Кузіни, Жилинський, Крейнер. На початку XX століття тут стояла гуральня та цегельня.
1930 року в селі створено колгосп імені Г. С. Сковороди (з 2000 р. — СТОВ імені Г. С. Сковороди).
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СРСР у 1932—1933 роках. Кількість установлених жертв у Великій Рогозянці, Гуринівці та Сковородинівці — 48 людей[1].
Під час Другої світової війни село у 1941—1943 роках перебувало під німецькою окупацією. Окупанти вбили 6 жителів, забрали в неволю 95 людей, пошкодили низку історичних пам'яток. У серпні 1943 року село зайняли радянські війська. У боях за село загинуло 94 бійці.
Під час повномасштабного вторгнення військ РФ на територію України, в ніч на 7 травня 2022 село було обстріляне[2]. Було знищено музей Г. С. Сковороди та поранена одна людина[3].
Пам'ятки й освітньо-культурні заклади[ред. | ред. код]
У селі знаходяться:
- Національний літературно-меморіальний музей Г.С.Сковороди, міститься в будинку дідича А. І. Ковалівського (XVIII ст., розширено на початку XX ст.) — пам'ятка архітектури. До 1972 року в будинку, де проживав і помер Сковорода, була школа. Потім там засновано музей, що з 2008 року має статус національного[4].
- могила філософа — пам'ятка історії та монументального мистецтва (національний пам'ятник історії з 1965 року),
- парк XVIII ст. з липовими алеями — пам'ятка садово-паркового мистецтва, висаджено на площі 18,2 гектари, фруктовий садок
- улюблені місця Г. С. Сковороди: 700-літній дуб та криниця,
- пам'ятник мислителеві (з 1972 р. робота скульптора Івана Кавалерідзе; до того існували пам'ятники роботи скульп. Б. Кратка (1926) та І. Мельгунової (1938),
- будинки поміщицької контори XIX ст. (на підмурках кінця XVIII ст.) та комори (амбару) XIX ст.
- Церква, оновлена 1871 і закрита у 1930-ті, спалили німецькі частини 1943.
- На «братській могилі радянських воїнів» установлено пам'ятника (1954) та пам'ятного знака односельцям.
Видатні земляки[ред. | ред. код]
- Григорій Савич Сковорода (1722—1794) — великий український філософ, богослов, поет, байкар, педагог, музикант. Автор поетичної збірки «Сад божественних пісень», збірки байок «Байки Харківські», ряду філософських трактатів та діалогів. Народився в Чорнухах на Полтавщині, помер і похований у Сковородинівці (колишня Пан-Іванівка), яку дуже любив.
Галерея[ред. | ред. код]
-
Меморіальний комплекс філософа і поета Г. С. Сковороди. Вид спереду -
Меморіальний комплекс філософа. Плита. -
Парковий будинок (сучасне використання — музей) -
Парковий будинок (сучасне використання — музей). Центральний вхід -
Пам'ятна дошка на будівлі музею -
Став "Панські штани" -
Парк -
Парк. Вид на ставок -
Скульптура у парку -
Скульптура Г.С. Сковороди -
Скульптура у парку -
Комора (амбар) ХІХ ст. -
Комора (амбар) ХІХ ст. Вид спереду
Див. також[ред. | ред. код]
- Дуб Сковороди
- Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Харківська область)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Мартиролог. Харківська область, С. 827—828 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 лютого 2014. Процитовано 16 грудня 2015.
- ↑ Знищення музею Сковороди. Українці порівнюють Росію з ІД і закликають виключити з ЮНЕСКО. BBC News Україна (укр.). Процитовано 28 лютого 2023.
- ↑ Ткаченко: знищення Росією музею Сковороди - це свідома акція. www.unian.ua (укр.). Процитовано 28 лютого 2023.
- ↑ Указ Президента України № 570/2008 від 18 червня 2008 року «Про надання Літературно-меморіальному музею Г. С. Сковороди статусу національного»
Посилання[ред. | ред. код]
- Село Сковородинівка Великорогозянської сільської ради на сайті Золочівської райдержадміністрації
- Instagram фотографії у Сковородинівці
| |||||||||||
| |||||||||||