Aloe chlorantha
| Aloe chlorantha | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Порядок: | Холодкоцвіті (Asparagales) |
| Родина: | Асфоделові (Asphodelaceae) |
| Підродина: | Asphodeloideae |
| Рід: | Алое (Aloe) |
| Вид: | A. chlorantha
|
| Біноміальна назва | |
| Aloe chlorantha | |
Aloe chlorantha (укр. Алое хлоранта, алое зеленоквіткове[1]) — сукулентна рослина роду алое.
Етимологія[ред. | ред. код]
Видовий епітет chlorantha, chloros — зелений, anthus — квітка, належить до унікальних квітів зеленого кольору[2].
Опис[ред. | ред. код]
Рослини одиночні, іноді утворюють невеликі групи, з коротким прямостоячим стеблом до 100 см заввишки покриті спідницею з сухого листя. Листя в щільних апікальних розетках до 400×80 мм, висхідниі, ланцетні, загострені, вершини часто злегка увігнуті, поверхня мутно-зеленого, до пурпурно-зеленого кольору, помітно блідніші на нижній поверхні, краї з червонувато-коричневими трикутними зубцями. Суцвіття поодинокі прямі, до 160 см заввишки, мають великі м'ясисті прицвітники, і китицю 35-60 см в довжину. Квіти (оцвітина) невеликі, характерного зеленувато-жовтого кольору, до 12 мм у довжину. Плоди — капсули довжиною 17 мм. Насіння 4,5×2 мм. Час цвітіння з вересня по листопад.
Природоохоронний статус[ред. | ред. код]
Aloe chlorantha не часто зустрічається у віддалених частинах Кару. Рослини здорові без будь-яких загроз. Тим не менш, вони класифікуються як вразливі види (VUD2) в Червоній книзі південноафриканських рослин (Victor 2009).
Природне середовище[ред. | ред. код]
Цей вид є ендеміком південної частини Північної Капської провінції, обмежується вершинами декількох хребтів у верхньому Кару, де він зазвичай вклинюється між долоритових валунів. Його середовище проживання — скелясті пагорби і невеликі гори на відкритій сонячній місцевості на висоті 1 400 м над рівнем моря. Пов'язані види включають в себе різні чагарники і сукуленти, такі як Bulbine abyssinica, Sarcocaulon salmoniflorum, Euphorbia stellispina, Euphorbia hypogaea і Crassula nudicaulis. Опади в основному відбуваються в зимовий період і влітку (зливи), і коливаються від 150 до 200 мм на рік. Літо спекотне, щоденна середня температура близько 27 °C. Середня температура взимку становить 10,6 ºС, бувають сильні морози.
Екологія[ред. | ред. код]
Рослини запилюються бджолами та іншими комахами. Міцний квітконіс, як правило, вказує на адаптацію до запилення птахами. Росте на відкритих північних і західних схилах, зелене листя стають пурпурними в посушливі періоди.
Вирощування[ред. | ред. код]
Маючи невеликі зеленувато-жовті квіти Aloe chlorantha не настільки привабливі, як його близькі родичі. Тим не менш, його вирощують у Південній Африці в садах. У цьому регіоні краще вирощувати на відкритому сонці. За межами свого середовища проживання краще всього вирощують в контейнерах в теплиці в контрольованих умовах. Розмножується легко з насіння. Насіння проростають протягом 3 тижнів, рослини цвітуть на четвертий рік.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
- ↑ [Estrela Figueiredo and Gideon F. Smith. What's in a name: epithets in Aloe L. (Asphodelaceae) and what to call the next new species (англ.). Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 3 травня 2022. Estrela Figueiredo and Gideon F. Smith. What's in a name: epithets in Aloe L. (Asphodelaceae) and what to call the next new species (англ.)]
Бібліографія[ред. | ред. код]
- Carter, S., Lavranos, J. J., Newton, L. E. & Walker, C. C. (2011). Aloes. The definitive guide: 1-720. Kew Publishing, Royal Botanic Gardens, Kew. (англ.)
- Germishuizen, G. & Meyer, N. L. (eds.) (2003). Plants of Southern Africa: an annotated checklist. Strelitzia 14.: I-VI, 1-1231. National Botanical Institute, Pretoria. (англ.)
- Govaerts, R. (1995). World Checklist of Seed Plants 1 (1, 2): 1-483, 1-529. MIM, Deurne. (англ.)
Посилання[ред. | ред. код]
- http://www.desert-tropicals.com/Plants/Asphodelaceae/Aloe_chlorantha.html [Архівовано 24 вересня 2012 у Wayback Machine.]
- Aloe chlorantha на сайті Королівських ботанічних садів у К'ю (англ.)
- http://www.tropicos.org/Name/18402277 [Архівовано 19 серпня 2014 у Wayback Machine.]
- Aloe chlorantha на сайті «Plantsystematics»(англ.)
- http://davesgarden.com/guides/pf/go/173835/ [Архівовано 21 листопада 2010 у Wayback Machine.]
- http://www.ville-ge.ch/musinfo/bd/cjb/africa/details.php?langue=an&id=39595 [Архівовано 19 серпня 2014 у Wayback Machine.]
- Aloe chlorantha на сайті «eMonocot» (англ.)
Джерела[ред. | ред. код]
- Aloe chlorantha на сайті «PlantZAfrica.com»(англ.)
- Aloe chlorantha в базі даних «JSTOR» [Архівовано 6 березня 2016 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про ксантореєві. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|