Асфоделові
| Асфоделові | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 |
||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
|
||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||
|
|
||||||||||||||||||||
|
Асфоделові — до 2009 року родина (лат. Asphodelaceae, Juss. (1789)), нині підродина (лат. Agavoideae) родини Xanthorrhoeaceae однодольних рослин порядку Холодкоцвіті (Asparagales).
Зміст |
Систематика [ред.]
Рослини з цієї родини різні систематики включали до родини Лілійних (Liliaceae Juss.) або Aloeaceae. За систематикою, запропонованою А. Л. Тахтаджяном (1987), до родини асфоделевих належить близько 50 родів і понад 1 400 видів, з яких представники 15 родів і майже 500 видів належать до сукулентів. Це насамперед великі за об'ємом роди Алое, Гавортія, Ґастерія тощо. До цієї ж групи належать і п'ять родів, які є міжродовими гібридами, такі як Ґастролея та Ґастергавортія.
Поширення [ред.]
Поширені переважно у Старому Світі, зустрічаються в Австралії та Новій Зеландії, але основна частина родів зосереджена у Південній Африці.
Зустрічаються в природних умовах і на території України. Три види: Золотень жовтий, Еремур показний, Еремур кримський занесені до Червоної книги України.[1]
Біологічна характеристика [ред.]
Асфоделові багаторічні трави, чагарники, чагарнички, іноді дерева, які мають поверхневу кореневу систему. Зустрічаються листкові сукуленти з суцільними, більш-менш м'ясистими, стеблообгортними листками, зібраними в розетку. Квіти — на високих квітоносах, зібрані в китиці. Квітконіжки — з приквітками, які мають вигляд папероподібних трикутних листочків, з обов'язковою середньою лінією. Квітконіжки в процесі цвітіння і плодоношення здійснюють оберт майже на 180° відносно квітконосу. Плоди — сухі тригранні коробочки, які розтріскуються по швах.
Догляд та утримання сукулентних форм асфоделевих [ред.]
У культурі рослини невибагливі. Тримають їх на світлому місці, притінюють від прямого сонячного проміння. Найбільш тіньовитривалими рослинами є ґастерії, найсвітлолюбнішими — алое з сизо-зеленими або блакитнувато-зеленими листками. Землесуміш поживна, водопроникна, з домішками великозернистого піску, і керамзиту. В період спокою (в умовах України з жовтня по березень) тримають при температурі близько 15 °C і обмеженому поливі. Пересаджують рослини кожні 2-3 роки, тому що в період спокою в них відмирає значна частина кореневої системи. Висаджують у низькі широкі ємності, оскільки вони мають поверхневу кореневу систему.
Розмножують насінням і вегетативно — дочірніми розетками, відрізкми стебла, окремі роди — листковими живцями.
Примітки [ред.]
Джерела [ред.]
- Широбокова Д. Н., Нікітіна В. В., Гайдаржи М. М., Баглай К. М. Кактуси та інші сукулентні рослини. — К.: Українські пропілеї, 2003. — с. 110. ISBN 966-7015-28-9 (укр.)
- The Families of Flowering Plants — Asphodelaceae Juss. (англ.)
