Асфоделові

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Асфоделові
Asphodelus macrocarpus
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
- Судинні (Tracheophyta)
- Насінні (Spermatophyta)
- Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Однодольні (Liliopsida)
Порядок: Холодкоцвіті (Asparagales)
Родина: Xanthorrhoeaceae
Підродина: Асфоделові (Asphodeloideae)
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Category:Asphodelaceae
EOL: 5897409
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 703538
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Asphodeloideae

Асфоделові — до 2009 року родина (лат. Asphodelaceae, Juss. (1789)), нині підродина (лат. Agavoideae) родини Xanthorrhoeaceae однодольних рослин порядку Холодкоцвіті (Asparagales).

Систематика[ред.ред. код]

Рослини з цієї родини різні систематики включали до родини Лілійних (Liliaceae Juss.) або Aloeaceae. За систематикою, запропонованою А. Л. Тахтаджяном (1987), до родини асфоделевих належить близько 50 родів і понад 1 400 видів, з яких представники 15 родів і майже 500 видів належать до сукулентів. Це насамперед великі за об'ємом роди Алое, Гавортія, Ґастерія тощо. До цієї ж групи належать і п'ять родів, які є міжродовими гібридами, такі як Ґастролея та Ґастергавортія.

Поширення[ред.ред. код]

Поширені переважно у Старому Світі, зустрічаються в Австралії та Новій Зеландії, але основна частина родів зосереджена у Південній Африці.

Зустрічаються в природних умовах і на території України. Три види: Золотень жовтий, Еремур показний, Еремур кримський занесені до Червоної книги України.[1]

Біологічна характеристика[ред.ред. код]

Асфоделові багаторічні трави, чагарники, чагарнички, іноді дерева, які мають поверхневу кореневу систему. Зустрічаються листкові сукуленти з суцільними, більш-менш м'ясистими, стеблообгортними листками, зібраними в розетку. Квіти — на високих квітоносах, зібрані в китиці. Квітконіжки — з приквітками, які мають вигляд папероподібних трикутних листочків, з обов'язковою середньою лінією. Квітконіжки в процесі цвітіння і плодоношення здійснюють оберт майже на 180° відносно квітконосу. Плоди — сухі тригранні коробочки, які розтріскуються по швах.

Догляд та утримання сукулентних форм асфоделевих[ред.ред. код]

У культурі рослини невибагливі. Тримають їх на світлому місці, притінюють від прямого сонячного проміння. Найбільш тіньовитривалими рослинами є ґастерії, найсвітлолюбнішими — алое з сизо-зеленими або блакитнувато-зеленими листками. Землесуміш поживна, водопроникна, з домішками великозернистого піску, і керамзиту. В період спокою (в умовах України з жовтня по березень) тримають при температурі близько 15 °C і обмеженому поливі. Пересаджують рослини кожні 2-3 роки, тому що в період спокою в них відмирає значна частина кореневої системи. Висаджують у низькі широкі ємності, оскільки вони мають поверхневу кореневу систему.

Розмножують насінням і вегетативно — дочірніми розетками, відрізкми стебла, окремі роди — листковими живцями.

У колекції Ботанічного саду імені академіка Олександра Фоміна станом на 2000 рік були представлені рослини родини асфоделових з 7 родів і майже 180 видів, різновидів, міжвидових і міжродових гібридів[2].

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]