Arctocephalus pusillus

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Arctocephalus pusillus
Arctocephalus pusillus - SE Tasmania.jpg
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Хижі (Carnivora)
Підряд: Псовиді (Caniformia)
Надродина: Ластоногі (Pinnipedia)
Родина: Отарієві (Otariidae)
Рід: Arctocephalus
Вид: Arctocephalus pusillus
(Schreber, 1775)
Arctocephalus pusillus distribution.png
Посилання
Redlist logo v1223290225.gif МСОП: 2060
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Arctocephalus pusillus
Fossilworks: 71843

Arctocephalus pusillus — вид тварин родини Отарієвих, який живе південно-західному узбережжі Африки і південному узбережжі Австралії, в районі острова Тасманія. Вид поділяється на два підвиди A. p. pusillus і A. p. doriferus.

Опис[ред.ред. код]

Статевий диморфізм добре виражений, самці приблизно в 1,4 рази більші, і приблизно в 3 рази важчі, ніж дорослі самиці. Дорослі самці A. pusillus в середньому 2,16 м в довжину і 279 кг вагою, у той час як дорослі самиці 1,36 — 1,71 м в довжину і досягають середньої ваги 78 кг. Новонароджені 60—80 см в довжину і важать від 5 до 12 кг. Новонароджені важать близько 6 кг. Самиці цього виду досягають статевої зрілості в 3 — 6 років, самці в 9 — 12 років. Вагітність триває 51 тижнів, в тому числі тримісячна затримка імплантації. Обидва підвиди дуже полігамні. Сезон розмноження триває з кінця жовтня до початку січня. Цуценята, як правило, віднімають від годування молоком у 10-12 місяців, хоча деякі щенята починають живитись твердою їжею на 7 місяці, а інші доглядаються протягом 2-3 років. Занурення годуючих самиць A. pusillus, як правило, до 65—85 м, максимальна глибина 164 м, і пірнає зазвичай тривають від 2—3,7 хвилини, з максимальною тривалістю в 8,9 хвилин. У морі A. pusillus знаходяться поодинці або невеликими групами до 15 особин, але вони часто збираються у величезні групи, прилеглі до лежбища. Жодна з популяцій не міграційна, вони мають тенденцію рухатися локально в межах їх обмежених територій проживання. Обидва підвиди опортуністичні споживальники, які мають широкий спектр видобутку, в тому числі пелагічні, що знаходяться в товщі води і донні тварини: риби, кальмари, восьминоги, лангусти, пінгвіни, птахи. Хижаками є косатки і великі білі акули в морі, гієна бура та шакал чепрачний на суші в південній частині Африці.

Джерела[ред.ред. код]

Ronald M. Nowak Walker's mammals of the world. — JHU Press, 1999. — Т. 1. — С. 847. — ISBN 0801857899.