Косатка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Косатка
Killerwhales jumping.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Китоподібні (Cetacea)
Підряд: Зубаті кити (Odontoceti)
Родина: Дельфінові (Delphinidae)
Рід: Orcinus
Вид: Косатка
Біноміальна назва
Orcinus orca
(Linnaeus, 1758)
Посилання
ITIS logo.jpg ITIS: 180469
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 9733
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Orcinus orca
Fossilworks: 64541[1]К:Википедия:Статьи с источниками из ВикиданныхК:Википедия:Статьи с неоформленными источниками из Викиданных 64541[1]К:Википедия:Статьи с источниками из ВикиданныхК:Википедия:Статьи с неоформленными источниками из Викиданных

Косатка(Orcinus orca) — водний ссавець родини дельфінових, єдиний сучасний представник роду косаток (Orcinus).

Це найбільші хижі дельфіни; відрізняються від інших дельфінів контрастним чорно-білим забарвленням. Для косаток характерний статевий диморфізм: самці досягають в довжину 6-7м, при масі до 8 т, самиці — 6 м при масі до 4 т. Крім того, спинний плавник у самців високий (до 1,5 м) і майже прямий, а у самиць — приблизно удвічі нижчий і заломлений. На відміну від більшості дельфінів, грудні ласти у косатки не загострені і не серпоподібної форми, а широкі і овальні. Голова коротка, сплощена зверху, без дзьоба; зуби масивні, завдовжки до 13 см, пристосовані до розривання великої здобичі.

Англійська назва косатки — англ. killer whale (кит-вбивця) проте достовірних випадків нападу косаток на людину в природі не зафіксовано, крім випадків захисту твариною свого життя під час полювання на неї людини. У неволі косатка поводиться миролюбно та легко піддається дресурі.

Морфологія[ред.ред. код]

Забарвлення спини і боків у косатки чорне, горло біле, на череві — біла подовжня смуга. У деяких форм антарктичних косаток спина темніша від боків. На спині, позаду спинного плавника, є сіра сідлоподібна пляма. Над кожним оком є по одній білій плямі. У водах Арктики і Антарктики білі плями можуть набувати жовтувато-зеленуватого або бурого відтінку через плівки діатомових водоростей, що покриває їх. Форма плям у косаток настільки індивідуальна, що дозволяє ідентифікувати окремі особини. Крім того, на півночі Тихого океану зустрічаються повністю чорні (меланісти) і білі (альбіноси) особини.

Поширення[ред.ред. код]

Косатка поширена практично по всьому Світовому океану, зустрічаючись як поблизу берегів, так і у відкритих водах, але дотримується в основному 800 км прибережної смуги. Не заходить вона тільки в Чорне, Східно-сибірське і в море Лаптєвих. У тропіках вона зустрічається рідше, ніж в холодних і помірних водах.

Живлення[ред.ред. код]

Хоча косатка — хижак з широким спектром живлення, кожна окрема популяція володіє досить вузькою трофічною спеціалізацією. Так деякі популяції в Норвезькому морі спеціалізуються на оселедцеві і щоосені мігрують услід за нею до побережжя Норвегії; інші популяції в тому ж районі полюють переважно на ластоногих. При цьому трофічні уподобання визначають соціобіологічні особливості популяцій. При вивченні канадських косаток було виділене дві їх різновиди: «резидентні» і «транзитні» косатки, або «домосіди» і «бродяги».

Мисливська поведінка[ред.ред. код]

Косатки-домосіди живляться переважно рибою: оселедцем, тріскою, тунцем, макреллю, палтусом і лососевими, а також головоногими молюсками, і лише в окремих випадках — морськими ссавцями.

У пошуках риби вони зазвичай розгортаються в ланцюг і пливуть з швидкістю близько 5 км/год. При цьому ехолокаційні сигнали дозволяють кожній тварині визначати своє положення щодо інших, залишатися у контакті з ними і брати участь в загальній діяльності групи. Виявлений косяк риби косатки притискають до берега або зганяють в щільну кулю біля поверхні води, по черзі пірнають в її середину і глушать рибу ударами хвоста (карусельний метод). Оскільки для загінного полювання потрібна велика зграя мисливців, угрупування резидентних косаток включають від 5 до 15 особин. Подібний метод здобування морської риби і дельфінів освоїли рибалки (див. "Загінне полювання на дельфінів").

Спілкування косаток[ред.ред. код]

Складні стратегії полювання та соціальні взаємини, що існують у косаток, потребують відповідних засобів комунікації. Косатки мають свою систему звукових сигналів за допомогою якої передають інформацію одне одному. Окрім косаток до клубу тварин, які володіють «мовою» також належать великі примати та морські леви (звуки, які вони видають мають комунікативну функцію та не є генетично обумовленими). Канадським дослідником Джоном Фордом — співробітником публічного океанаріуму міста Ванкувера було встановлено, що різні стада косаток у спілкуванні використовують різні «діалекти» і, навіть, різні «мови».

Див. також[ред.ред. код]

  1. а б в Fossilworks