Косатка

Косатка — водний ссавець родини дельфінових, єдиний сучасний представник роду косаток (Orcinus).

Це найбільші м'ясоїдні дельфіни; відрізняються від інших дельфінів контрастним чорно-білим забарвленням. Для косаток характерний статевий диморфізм: самці досягають в довжину 9—10 м, при масі до 8 т, самки — 7 м при масі до 4 т. Крім того, спинний плавник у самців високий (до 1,5 м) і майже прямий, а у самок — приблизно удвічі нижчий і заломлений. На відміну від більшості дельфінів, грудні ласти у косатки не загострені і не серповидні, а широкі і овальні. Голова коротка, уплощена зверху, без дзьоба; зуби масивні, завдовжки до 13 см, пристосовані до розривання великої здобичі.

Англійська назва косатки — killer whale (кит-вбивця) проте достовірних випадків нападу косаток на людину в природі не зафіксовано, крім випадків захисту твариною свого життя під час полювання на неї людини. У неволі косатка поводиться миролюбиво та легко піддається дресурі.

Морфологія

Забарвлення спини і боків у косатки чорне, горло біле, на череві — біла подовжня смуга. У деяких форм антарктичних косаток спина темніша від боків. На спині, позаду спинного плавника, є сіра сідловидна пляма. Над кожним оком є по одній білій плямі. У водах Арктики і Антарктики білі плями можуть набувати жовтувато-зеленуватого або бурого відтінку через плівки діатомових водоростей, що покриває їх. Форма плям у косаток настільки індивідуальна, що дозволяє ідентифікувати окремі особини. Крім того, на півночі Тихого океану зустрічаються повністю чорні (меланісти) і білі (альбіноси) особини.

Поширення

Косатка поширена практично по всьому Світовому океану, зустрічаючись як поблизу берегів, так і у відкритих водах, але дотримується в основному 800 км прибережної смуги. Не заходить вона тільки в Чорне, Східно-сибірське і в морі Лаптевих. У тропіках вона зустрічається рідше, ніж в холодних і помірних водах.

Живлення

Хоча косатка — хижак з широким спектром живлення, кожна окрема популяція володіє досить вузькою харчовою спеціалізацією. Так деякі популяції Норвезького моря спеціалізуються на оселедцеві і щоосені мігрують услід за нею до побережжя Норвегії; інші популяції в тому ж районі полюють переважно на ластоногих. При цьому харчові пристрасті визначають соціобіологічні особливості популяцій. При вивченні канадських косаток було виділене дві їх різновиди: «резидентні» і «транзитні» косатки, або «домосиди» і «бродяги».

Мисливська поведінка

Косатки-домосиди харчуються переважно рибою: оселедцем, тріскою, тунцем, макреллю, палтусом і лососевими, а також головоногими молюсками, і лише в окремих випадках — морськими ссавцях. У пошуках риби вони зазвичай розгортаються в ланцюг і пливуть з швидкістю близько 5 км/год. При цьому ехолокаційні сигнали дозволяють кожній тварині визначати своє положення щодо інших, залишатися у контакті з ними і брати участь в загальній діяльності групи. Виявлений косяк риби косатки притискують до берега або зганяють в щільну кулю у поверхні води, по черзі упірнають в його середину і глушать рибу ударами хвоста (карусельний метод). Оскільки для загінного полювання потрібна велика зграя мисливців, угрупування резидентних косаток включають від 5 до 15 особин. Подібний метод здобування морської риби і дельфінів освоїли рибалки (див. "Загінне полювання на дельфінів").

Спілкування косаток

Складні стратегії полювання та соціальні взаємини, що існують у косаток, потребують відповідних засобів комунікації. Косатки мають свою систему звукових сигналів за допомогою якої передають інформацію одне одному. Окрім косаток до клубу тварин, які володіють «мовою» також належать великі примати та морські леви (звуки, які вони видають мають комунікативну функцію та не є генетично обумовленими). Канадським дослідником Джоном Фордом — співробітником публічного океанаріуму міста Ванкувера було встановлено, що різні стада косаток у спілкуванні використовують різні «діалекти» і, навіть, різні «мови».

Див. також

• Кейко (косатка)