ETV

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
ETV
Країна

 Естонська РСР

(1955—1991)
Естонія Естонія (з 1991)
Дата початку
мовлення		 19 липня 1955 року
Власник(и) Естонська громадська телерадіомовна компанія[1]
Ранні назви

Естонська програма ЦТ (1965—1990)

Таллінська студія телебачення (1955—1965)
Споріднені канали Естонія ETV 2
Естонія ETV+
Сайт www.etv.ee

Естонське телебачення або ЕТВ (ест. Eesti Televisioon, ETV) — естонський громадський телевізійний канал, в 1990—2007 роках також естонська державна телеорганізації.

Історія[ред. | ред. код]

19 липня 1955 року Радіоуправління Естонської РСР запустило телеканал ETV. Спочатку канал транслював тільки випуски новин «Актуальна камера» (Aktuaalne kaamera). У 1955 — 1965 роках ЕТВ носило назву «Таллінська студія телебачення» (ест. Tallinna Televisioonistuudio)[2] під керівництвом Володимира Іванова.

У 1957 році Радіоуправління Естонської РСР було реорганізовано у Державний комітет ЕРСР з питань телебачення та радіомовлення (Держтелерадіо ЕРСР).

У 1970-х — 1980-х роках в ефірі каналу з'явилися фільми, дитячі, музичні, спортивні та тематичні передачі.

У 1972 році режисер Естонського телебачення Мати Тальвик[et] та оператор Марк Сохар запросили Володимира Висоцького до Таллінна на зйомки телевізійної передачі про нього. Незважаючи на те, що керівництво студії зажадало від режисера не згадувати в назві програми ім'я Висоцького і вирізати пісню « Я не люблю», що виконувалася там, передача все ж таки вийшла в ефір у другій половині 1972 року[3][4].

Телеглядачам колишнього СРСР добре відома популярна передача Естонського телебачення «Телевізійне знайомство» (ест. Teletutvus), що транслювалася за часів Перебудови також за всесоюзними програмами. У 1988 році автор і ведучий Урмас Отт отримав за цю передачу премію Спілки журналістів СРСР.

У 1990 році Держтелерадіо Естонської РСР було поділено на Естонське радіо та Естонське телебачення. 1 жовтня 1993 року втратила монополію на телебачення (до цього ділила її лише з Держтелерадіо СРСР) — було запущено перший у країні комерційний телеканал «Канал 2». У тому ж році ETV увійшло до Європейського мовного союзу[5].

1 червня 2007 року відповідно до Закону Естонської Республіки про суспільно-правове телерадіомовлення, прийнятого Парламентом Естонії 18 січня 2007 року, Естонське телебачення та Естонського радіо були об'єднані в Естонську громадську телерадіомовну корпорацію (ест. Eesti Rahvusringhääling).

2011 року телеканал ETV перейшов на формат мовлення 16:9.

Зона мовлення[ред. | ред. код]

Програми ЕТВ доступні 99,96 % жителям Естонії як в ефірі, так і через супутникові та кабельні мережі. Стандарт мовлення — B, G / PAL, NICAM STEREO

Логотип[ред. | ред. код]

У логотипі ліворуч від назви каналу ETV, оформленого малими літерами, знаходиться інтерактивний годинник, що показує талінський час, офіційно прив'язаний до східноєвропейського. У статичному варіанті, який раніше використовувався в ефірі, «час» на стилізованому годиннику логотипу відзначено як 10 годин 05 хвилин.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ https://www.riigiteataja.ee/akt/12786086
  2. ↑ Eesti Televisiooni ajalugu. Eesti Televisioon. On-line: 06.02.2009(ест.). Архів оригіналу за 12 вересня 2011. Процитовано 6 червня 2009.
  3. ↑ В поисках Высоцкого № 10 / гол. редактор В. Перевозчиков. — науково-популярне періодичне видання (щоквартальний журнал). — Пятигорск : ПГЛУ, 2013. — С. 117—119. — ISBN 978-5-4220-0214-6.
  4. ↑ Цыбульский М. Жизнь и путешествия В. Высоцкого. — Ростов-на-Дону : Феникс, 2004. — С. 228—229. — ISBN 5-222-04826-8.
  5. ↑ Television across Europe: regulation, policy and independence, Estonia (PDF). EU Monitoring and Advocacy Program. 2005. Архів оригіналу (PDF) за 27 березня 2009. Процитовано 8 травня 2009.

Посилання[ред. | ред. код]

Члени
Австрія Österreichischer Rundfunk • Азербайджан Іджтімай Телевізія • Албанія Radio Televizioni Shqiptar • Алжир Établissement public de télévision та Radio Algérienne • Андорра Ràdio i Televisió d'Andorra • Бельгія Vlaamse Radio- en Televisieomroeporganisatie та Radio-Télévision Belge de la Communauté Française • Болгарія Болгарське Національне Телебачення та Болгарське національне радіо • Боснія і Герцеговина Радіо та телебачення Боснії і Герцеговини • Ватикан Радіо Ватикану • Велика Британія BBC та United Kingdom Independent Broadcasting (ITV • STV Group • Channel Four Television Corporation • S4C) • Вірменія Громадське телебачення Вірменії та Громадське радіо Вірменії • Греція Грецька корпорація телерадіомовлення • Грузія Громадське мовлення Грузії • Данія TV 2 та Данське радіо • Естонія Eesti Rahvusringhääling (ETV) • Єгипет Єгипетське об'єднання радіо та телебачення • Ізраїль Ізраїльська корпорація телерадіомовлення • Ірландія Raidió Teilifís Éireann та TG4 • Ісландія Ríkisútvarpi • Іспанія RTVE та Cadena SER • Італія Radiotelevisione Italiana • Йорданія Йорданська телерадіокорпорація • Кіпр Cyprus Broadcasting Corporation • Латвія Латвійське телебачення та Латвійське радіо • Литва Литовське національне радіо і телебачення • Ліван Télé Liban • Ліван Лівійський національний канал • Люксембург RTL Group та Radio 100,7 • Північна Македонія Македонська телерадіокомпанія • Мальта Public Broadcasting Services • Марокко Société Nationale de Radiodiffusion et de Télévision • Молдова Телерадіо-Молдова • Монако Radio Monte-Carlo, TMC та Monaco Média Diffusion • Нідерланди Nederlandse Publieke Omroep • Німеччина ARD та Zweites Deutsches Fernsehe • Норвегія Norsk Rikskringkasting та TV 2 • Польща Telewizja Polska та Polskie Radio • Португалія Rádio e Televisão de Portugal • Румунія Румунське телебачення та Румунська радіомовна компанія • Сан-Марино San Marino RTV • Сербія Радіо Телебачення Сербії • Словаччина Радіо і телебачення Словаччини • Словенія Radiotelevizija Slovenija • Туніс Établissement de la radiodiffusion-télévision tunisienne • Туреччина Турецька телерадіокомпанія • Угорщина MTVA та Duna • Україна Національна суспільна телерадіокомпанія України • Фінляндія Yle • Франція Europe 1 та Groupement des Radiodiffuseurs Français de l'UER (TF1 • France Télévisions • Canal+ • Radio France • France Médias Monde) • Хорватія Хорватське радіотелебачення • Чехія Česká televize та Český rozhlas • Чорногорія Radio Televizija Crne Gore • Швейцарія SRG SSR • Швеція Sveriges Television, Sveriges Radio та Sveriges Utbildningsradio
Асоційовані
члени
Австралія Australian Broadcasting Corporation, FreeTV Australia та Special Broadcasting Service • Бангладеш Телебачення Бангладеш • Бразилія Радіо Культура • Гонконг Radio Television Hong Kong • Грузія Imedi TV та Руставі 2 • Індія All India Radio • Іран Телерадіомовлення Ісламської республіки Іран • Казахстан Хабар • Канада Canadian Broadcasting Corporation • КНР Центральне телебачення Китаю та Медіагрупа Шанхаю • Куба Кубинський інститут радіо та телебачення • Маврикій Mauritius Broadcasting Corporation • Малайзія Radio Televisyen Malaysia • Нова Зеландія TVNZ та Radio New Zealand • Оман Телебачення Султанату Оман • Південна Корея Korean Broadcasting System • Заїр South African Broadcasting Corporation • Сирія Organisme de la Radio-Télévision Arabe Syrienne • США American Broadcasting Company, American Public Media, CBS, National Public Radio, NBC та WFMT • Чилі Canal 13 • Японія NHK, Tokyo Broadcasting System та Tokyo FM
Колишні
члени
Греція Нове грецьке радіо, інтернет та телебачення • Ізраїль Ізраїльське управління телерадіомовлення • Іспанія Antena 3 Radio та Cadena COPE • Монако Теле-Монте-Карло •  Корпорація телерадіомовлення Лівійської Джамаїірії • Сербія та Чорногорія Udruženje javnih radija i televizija • Словаччина Словацьке телебачення та Словацьке радіо • Угорщина Угорське телебачення та Угорське радіо • Фінляндія TV3 • Чехословаччина Чехословацьке телебачення • Швеція TV4 • SFR Югославське радіо та телебачення • Білорусь Белтелерадіокомпанія • Росія Перший канал, Всеросійська державна телевізійна і радіомовна компанія, Радіостанція Маяк та Радіостанція Орфей
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=ETV&oldid=41873488