Ячмінь цибулястий
| Ячмінь цибулястий | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
| Клада: | Комелініди (Commelinids) |
| Порядок: | Тонконогоцвіті (Poales) |
| Родина: | Злакові (Poaceae) |
| Підродина: | Мітлицевидні (Pooideae) |
| Рід: | Ячмінь (Hordeum) |
| Вид: | H. bulbosum
|
| Біноміальна назва | |
| Hordeum bulbosum L., 1756
| |
Ячмінь цибулястий[1] (Hordeum bulbosum L.) – вид рослин родини тонконогові (Poaceae).
Опис[ред. | ред. код]
.jpg)
Це багаторічна рослина 50–110 см заввишки. Стебла біля основи бульбоподібно потовщені, з потовщеннями до 17 мм у діаметрі; міжвузля сірувато-зелене. Листки плоскі 3–7 мм ушир, 10–20 см завдовжки, поверхня шершава, гола чи ворсиста, волохата адаксіально. Колоси 6–13 см завдовжки, з дуже ламкою віссю. Нижні квіткові луски середнього (плодового) колоска з остюком 2–3.5 см завдовжки, у бічних колосків безості чи коротко остюкові. Зернівка волосиста на верхівці. 2n = 28. Період цвітіння: травень — липень[2][3][4].
Поширення[ред. | ред. код]
Північна Африка: Марокко, Туніс; Азія: Афганістан, Кіпр, Іран, Ірак, Казахстан, Киргизстан, Ліван-Сирія, Палестина, Таджикистан, Південний Кавказ, Туреччина, Туркменістан, Узбекистан; Європа: Албанія, Болгарія, Греція (у т. ч. Кіпр, Східні Егейські острови), Італія (у т. ч. Сардинія, Сицилія), Корсика (Франція), Україна (у т. ч. Крим), Північний Кавказ (Росія), Румунія, Іспанія, Хорватія, Сербія й Косово; інтродукція: Каліфорнія, Франція, Португалія[3][5].
В Україні вид росте по узбіччях доріг, на галявинах, серед чагарникових заростей, на відкритих рівних ділянках та схилах — у пд. Криму часто; у Кримських Передгір'ях зрідка; місцями заходить на яйли; в ок. Одеси та у Львівській обл. (м. Дубляни)[2].
Практичне використання[ред. | ред. код]
Насіння можна споживати приготовленим. Насіння можна подрібнити в борошно і використовувати як крупу для приготування хліба, каші тощо[6].
Стебла після збору насіння мають багато застосувань. Вони є джерелом волокон для виготовлення паперу, біомаси для палива тощо, їх можна подрібнити та використовувати як мульчу[6].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Hordeum bulbosum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 439, 440.
- ↑ а б Hordeum bulbosum. Plants of the World Online. Kew Science. Процитовано 05.05.2022. (англ.)
- ↑ Hordeum bulbosum. Türkiyebitkileri.com. Процитовано 05.05.2022.
- ↑ Hordeum bulbosum. Euro+Med Plantbase. Процитовано 05.05.2022.
- ↑ а б Hordeum bulbosum. Useful Temperate Plants Database. Ken Fern. Процитовано 05.05.2022. (англ.)
|