Пермський період

Перм або Пермський період  (рос. пермская система (период), пермь; англ. Permian system, Permian, нім. Perm n, Dyas f, Dyasformation f) — геологічний період, останній період Палеозойської ери, який тривав у проміжку з 299,0 ± 0,8 по 251,0 ± 0,4 млн. років тому. Закінчився пермський період найбільш катастрофічним вимиранням біоти за усю історію Землі.

Загальна характеристика

В стратиграфічній шкалі йде за кам’яновугільною і передує тріасовій системі мезозойської ерами. Почалася 280 млн років тому, закінчилася 250 млн. років тому. П.с. характеризувалася інтенсивним виявом тектонічних рухів і магматичною діяльністю. Продовжувалася і завершилася герцинська складчастість, що почалася в карбоні. Виникла Урало-Тянь-Шанська складчаста область, що включає Урал, Тянь-Шань, Алтай і Зах.-Сибірську плиту. Утворилася герцинська складчаста область у Зах. Європі, була виконана Аппалацька геосинкліналь у Північній Америці. Завершилося злиття платформ Північної півкулі разом з прилеглими до них герцинідами в гігантську суперплатформу Лавразію. Збільшилися розміри Ґондвани. Сталося також значне скорочення Тетісу, що розділяв суперплатформи Лавразії і Ґондвани. Згідно з неомобілістською концепцією трапилося зіткнення і злиття цих суперконтинентів в єдину материкову брилу – Пангею, витягнуту в субмеридіональному напрямі від Південного і, майже, до Північного полюсів. Тоді ж сформувався єдиний океанічний басейн – Прото-Тихоокеанська западина.

Біота

На початку пермського періоду карбонова рослинність займала домінуюче положення, проте уже до середнього перму відбулись суттєві зміни у видовому складі лісових екосистем. Деревовидні плауноподібні, такі як Сиґілярії, Лепідодендрони, Плевромеї тощо, цілковито витіснені зі склау рівнинних періодично затоплюваних тропічних дощових лісів, а їх місце зайняли насінні папороті та голонасінні: Саговників, Ґнетових, Ґінкґових. Одночасно, манґрові біоми, утворені Каламітами, зайняли голонасінні Сцитофілюми, Пахіптериси тощо. Домінуюче становище карбонової рослинності залишилось лише на ізольованих островах та архіпелагах в екваторіальній частині Землі, а на континентах вони збереглись як незначний реліктовий компонент лісів. Наземна фауна хребетних була представлена двома домінуючими групами: Синапсидами та Ахозаврами. Синапсиди — предки ссавців виникли у карбоні і були представлені Пелікозаврами, від яких у сердині перму розвинулись Диноцефали, а у пізньому — Ґорґонопсиди, Дицинодонти, Цинодонти та ін [1]. Архозаври — предки плазунів, птерозаврів, динозаврів та птахів[2].

Пермсько-Тріасове вимирання

Детальніше - Пермсько-Тріасове вимирання

Корисні копалини

В П.с. утворилося 26,8 % запасів вугілля, 20-30 % запасів газу й нафти. Сформувалися Печорський, Тунгуський, Кузнецький, Мінусинський вугільні басейни, вугленосні басейни у Сх. Китаї (пр. Шаньсі) і в Індії (шт. Біхар), у Півд. Африці, Бразилії, Австралії. До пермських відкладів приурочені родов. нафти і природного газу в Дніпровсько-Донецькій западині (Шебелинське і ін.), в Тімано-Печорській, Волго-Уральській нафтогазоносних провінціях. Великі родов. вуглеводнів ниж. пермі відкриті в Передмугоджарському прогині, в бас. Північного м., у США, Австралії, в Перської затоки нафтогазоносному бас. З пермськими відкладами пов’язані великі запаси кам’яної солі (в Україні – Слов’яно-Артемівський соленосний басейн і ін.), калійних солей, боратів. Родов. кам. і калійних солей пізньопермського (цехштейнового) віку є в ФРН і США. Фосфорити широко розвинені в пермі півн.-зах. штатів США.

Див. також

• Геохронологічна шкала

Література

• Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: «Донбас», 2004. — ISBN 966-7804-14-3.

Посилання

• Пермсько-тріасова межа(англ.)

Це незавершена стаття з геології. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.