Пермський період

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Пермський період
Хронологія 298.9–252.2 млн років тому
Blakey 260moll.jpg
Середня концентрація кисню (O2) впродовж періоду бл. 23 %[1]
(115 % від сучасного рівня)
Середня концентрація вуглекислого газу (CO2) впродовж періоду бл. 900 ppm[2]
(В 3 разів більше доіндустріального періоду)
Середня температура поверхні впродовж періоду бл. 16 °C[3]
(На 2 °C вище сучасного рівня)
Рівень моря (вище або нижче сучасного рівня, в метрах) Відносно стабільний рівень в +60 м в ранній Пермі; падіння рівня впродовж середньої Пермі до стабільних -20 м в пізній Пермі.[4]

Перм або Пермський період  (рос. пермская система (период), пермь; англ. Permian system, Permian, нім. Perm n, Dyas f, Dyasformation f) — геологічний період, останній період палеозойської ери, який тривав у проміжку з 298,9 ± 0,2 по 252,2 ± 0,5 млн років тому (46 млн років)[5]. Закінчився пермський період найбільш катастрофічним вимиранням біоти за усю історію Землі.

Загальна характеристика[ред.ред. код]

В стратиграфічній шкалі йде за кам'яновугільною і передує тріасовій системі мезозойської ерами. Почалася 280 млн років тому, закінчилася 250 млн років тому. П.с. характеризувалася інтенсивним виявом тектонічних рухів і магматичною діяльністю. Продовжувалася і завершилася герцинська складчастість, що почалася в карбоні. Виникла Урало-Тянь-Шанська складчаста область, що включає Урал, Тянь-Шань, Алтай і Зах.-Сибірську плиту. Утворилася герцинська складчаста область у Зах. Європі, була виконана Аппалацька геосинкліналь у Північній Америці. Завершилося злиття платформ Північної півкулі разом з прилеглими до них герцинідами в гігантську суперплатформу Лавразію. Збільшилися розміри Ґондвани. Сталося також значне скорочення Тетісу, що розділяв суперплатформи Лавразії і Ґондвани. Згідно з неомобілістською концепцією трапилося зіткнення і злиття цих суперконтинентів в єдину материкову брилу — Пангею, витягнуту в субмеридіональному напрямі від Південного і, майже, до Північного полюсів. Тоді ж сформувався єдиний океанічний басейн — Прото-Тихоокеанська западина.

Біота[ред.ред. код]

На початку пермського періоду карбонова рослинність займала панівне положення, проте уже до середнього перму відбулись суттєві зміни у видовому складі лісових екосистем. Деревовидні плауноподібні, такі як Сиґілярії, Лепідодендрони, Плевромеї тощо, цілковито витіснені зі склау рівнинних періодично затоплюваних тропічних дощових лісів, а їх місце зайняли насінні папороті та голонасінні: Саговникові, Ґнетові, Гінкгові. Одночасно манґрові біоми, утворені Каламітами, зайняли голонасінні Сцитофілюми, Пахіптериси тощо. Панівне становище карбонової рослинності залишилось лише на ізольованих островах та архіпелагах в екваторіальній частині Землі, а на континентах вони збереглись як незначний реліктовий компонент лісів. Наземна фауна хребетних була представлена двома панівними групами: синапсидами та архозаврами. Синапсиди — предки ссавців — виникли у карбоні і були представлені Пелікозаврами, від яких у сердині перму розвинулись Диноцефали, а у пізньому — Ґорґонопсиди, Дицинодонти, Цинодонти та ін [1]. Архозаври — предки плазунів, птерозаврів, динозаврів та птахів[2].

Пермсько-Тріасове вимирання[ред.ред. код]

Детальніше — Пермсько-Тріасове вимирання

Корисні копалини[ред.ред. код]

В П.с. утворилося 26,8% запасів вугілля, 20-30% запасів газу й нафти. Сформувалися Печорський, Тунгуський, Кузнецький, Мінусинський вугільні басейни, вугленосні басейни у Сх. Китаї (пр. Шаньсі) і в Індії (шт. Біхар), у Півд. Африці, Бразилії, Австралії. До пермських відкладів приурочені родов. нафти і природного газу в Дніпровсько-Донецькій западині (Шебелинське і ін.), в Тімано-Печорській, Волго-Уральській нафтогазоносних провінціях. Великі родов. вуглеводнів ниж. пермі відкриті в Передмугоджарському прогині, в бас. Північного моря, у США, Австралії, в Перської затоки нафтогазоносному бас. З пермськими відкладами пов'язані великі запаси кам'яної солі (в Україні — Слов'яно-Артемівський соленосний басейн і ін.), калійних солей, боратів. Родов. кам. і калійних солей пізньопермського (цехштейнового) віку є в ФРН і США. Фосфорити широко розвинені в пермі півн.-зах. штатів США.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Image:Sauerstoffgehalt-1000mj.svg
  2. Image:Phanerozoic Carbon Dioxide.png
  3. Image:All palaeotemps.png
  4. Haq, B. U. A Chronology of Paleozoic Sea-Level Changes // Science. — 322 (2008) (5898) С. 64–68. DOI:10.1126/science.1161648. PMID 18832639.
  5. International Commission on Stratigraphy: International Stratigraphic Chart (версія за серпень 2012)

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Перм
Цисуралій Гвадалупій Лопінгій
Асселій | Сакмарій | Артін | Кунгур Родій | Вордій | Капітаній Вучапінг | Хангсінг
Геологія Це незавершена стаття з геології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.