Пермський період
| Пермський період | |
| Хронологія | 298.9–252.2 млн років тому |
 |
|
| Середня концентрація кисню (O2) впродовж періоду | бл. 23 %[1] (115 % від сучасного рівня) |
| Середня концентрація вуглекислого газу (CO2) впродовж періоду | бл. 900 ppm[2] (В 3 разів більше доіндустріального періоду) |
| Середня температура поверхні впродовж періоду | бл. 16 °C[3] (На 2 °C вище сучасного рівня) |
| Рівень моря (вище або нижче сучасного рівня, в метрах) | Відносно стабільний рівень в +60 м в ранній Пермі; падіння рівня впродовж середньої Пермі до стабільних -20 м в пізній Пермі.[4] |
Перм або Пермський період (рос. пермская система (период), пермь; англ. Permian system, Permian, нім. Perm n, Dyas f, Dyasformation f) — геологічний період, останній період палеозойської ери, який тривав у проміжку з 298,9 ± 0,2 по 252,2 ± 0,5 млн років тому (46 млн років)[5]. Закінчився пермський період найбільш катастрофічним вимиранням біоти за усю історію Землі.
Зміст |
Загальна характеристика[ред.]
В стратиграфічній шкалі йде за кам'яновугільною і передує тріасовій системі мезозойської ерами. Почалася 280 млн років тому, закінчилася 250 млн років тому. П.с. характеризувалася інтенсивним виявом тектонічних рухів і магматичною діяльністю. Продовжувалася і завершилася герцинська складчастість, що почалася в карбоні. Виникла Урало-Тянь-Шанська складчаста область, що включає Урал, Тянь-Шань, Алтай і Зах.-Сибірську плиту. Утворилася герцинська складчаста область у Зах. Європі, була виконана Аппалацька геосинкліналь у Північній Америці. Завершилося злиття платформ Північної півкулі разом з прилеглими до них герцинідами в гігантську суперплатформу Лавразію. Збільшилися розміри Ґондвани. Сталося також значне скорочення Тетісу, що розділяв суперплатформи Лавразії і Ґондвани. Згідно з неомобілістською концепцією трапилося зіткнення і злиття цих суперконтинентів в єдину материкову брилу — Пангею, витягнуту в субмеридіональному напрямі від Південного і, майже, до Північного полюсів. Тоді ж сформувався єдиний океанічний басейн — Прото-Тихоокеанська западина.
Біота[ред.]
На початку пермського періоду карбонова рослинність займала домінуюче положення, проте уже до середнього перму відбулись суттєві зміни у видовому складі лісових екосистем. Деревовидні плауноподібні, такі як Сиґілярії, Лепідодендрони, Плевромеї тощо, цілковито витіснені зі склау рівнинних періодично затоплюваних тропічних дощових лісів, а їх місце зайняли насінні папороті та голонасінні: Саговникові, Ґнетові, Гінкгові. Одночасно манґрові біоми, утворені Каламітами, зайняли голонасінні Сцитофілюми, Пахіптериси тощо. Домінуюче становище карбонової рослинності залишилось лише на ізольованих островах та архіпелагах в екваторіальній частині Землі, а на континентах вони збереглись як незначний реліктовий компонент лісів. Наземна фауна хребетних була представлена двома домінуючими групами: синапсидами та архозаврами. Синапсиди — предки ссавців — виникли у карбоні і були представлені Пелікозаврами, від яких у сердині перму розвинулись Диноцефали, а у пізньому — Ґорґонопсиди, Дицинодонти, Цинодонти та ін [1]. Архозаври — предки плазунів, птерозаврів, динозаврів та птахів[2].
Пермсько-Тріасове вимирання[ред.]
Детальніше — Пермсько-Тріасове вимирання
Корисні копалини[ред.]
В П.с. утворилося 26,8% запасів вугілля, 20-30% запасів газу й нафти. Сформувалися Печорський, Тунгуський, Кузнецький, Мінусинський вугільні басейни, вугленосні басейни у Сх. Китаї (пр. Шаньсі) і в Індії (шт. Біхар), у Півд. Африці, Бразилії, Австралії. До пермських відкладів приурочені родов. нафти і природного газу в Дніпровсько-Донецькій западині (Шебелинське і ін.), в Тімано-Печорській, Волго-Уральській нафтогазоносних провінціях. Великі родов. вуглеводнів ниж. пермі відкриті в Передмугоджарському прогині, в бас. Північного м., у США, Австралії, в Перської затоки нафтогазоносному бас. З пермськими відкладами пов'язані великі запаси кам'яної солі (в Україні — Слов'яно-Артемівський соленосний басейн і ін.), калійних солей, боратів. Родов. кам. і калійних солей пізньопермського (цехштейнового) віку є в ФРН і США. Фосфорити широко розвинені в пермі півн.-зах. штатів США.
Див. також[ред.]
Примітки[ред.]
- ↑ Image:Sauerstoffgehalt-1000mj.svg
- ↑ Image:Phanerozoic Carbon Dioxide.png
- ↑ Image:All palaeotemps.png
- ↑ Haq, B. U. A Chronology of Paleozoic Sea-Level Changes // Science. — Т. 322. — (2008) (5898) С. 64–68. DOI:10.1126/science.1161648. PMID .
- ↑ International Commission on Stratigraphy: International Stratigraphic Chart (версія за серпень 2012)
Література[ред.]
- Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.
Посилання[ред.]
 |
ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Пермський період |
| Перм | ||
|---|---|---|
| Цисуралій | Гвадалупій | Лопінгій |
| Асселій | Сакмарій | Артін | Кунгур | Родій | Вордій | Капітаній | Вучапінг | Хангсінг |
 |
Це незавершена стаття з геології. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
