Пермський період

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Пермський період
Хронологія 298,9 ± 0,15 — 252,17 ± 0,06
млн років тому
Blakey 260moll.jpg
Середня концентрація кисню (O2) впродовж періоду бл. 23 %[1]
(115 % від сучасного рівня)
Середня концентрація вуглекислого газу (CO2) впродовж періоду бл. 900 ppm[2]
(В 3 разів більше доіндустріального періоду)
Середня температура поверхні впродовж періоду бл. 16 °C[3]
(На 2 °C вище сучасного рівня)
Рівень моря (вище або нижче сучасного рівня, в метрах) Відносно стабільний рівень в +60 м в ранній пермі; падіння рівня впродовж середньої пермі до стабільних –20 м в пізній пермі.[4]

Перм або пермський період  (рос. пермская система (период), пермь; англ. Permian system, Permian, нім. Perm n, Dyas f, Dyasformation f) — останній геологічний період палеозойської ери. Наступив за кам'яновугільним періодом палеозою, передував тріасовому періоду мезозою. Тривав з 298,9 ± 0,15 до 252,17 ± 0,06 млн років тому (47 млн років)[5]. Закінчився найбільш катастрофічним вимиранням біоти за всю історію Землі.

Загальна характеристика[ред.ред. код]

Пермський період характеризувався інтенсивним виявом тектонічних рухів і магматичною діяльністю. Продовжувалася і завершилася герцинська складчастість, що почалася в карбоні. Виникла Урало-Тянь-Шанська складчаста область, що включає Урал, Тянь-Шань, Алтай і Західно-Сибірську плиту. Утворилася герцинська складчаста область у Західній Європі, була виконана[прояснити] Аппалацька геосинкліналь у Північній Америці. Завершилося злиття платформ Північної півкулі разом з прилеглими до них герцинідами в гігантську суперплатформу Лавразію. Збільшилися розміри Ґондвани. Сталося також значне скорочення Тетісу, що розділяв суперплатформи Лавразії і Ґондвани. Згідно з неомобілістською концепцією трапилося зіткнення і злиття цих суперконтинентів в єдину материкову брилу — Пангею, витягнуту в субмеридіональному напрямі від Південного і, майже, до Північного полюсів. Тоді ж сформувався єдиний океанічний басейн — Прото-Тихоокеанська западина.

Біота[ред.ред. код]

На початку пермського періоду карбонова рослинність займала панівне положення, проте уже до середнього перму відбулись суттєві зміни у видовому складі лісових екосистем. Деревовидні плауноподібні, такі як сиґілярії, лепідодендрони, плевромеї тощо, цілковито витіснені зі складу рівнинних періодично затоплюваних тропічних дощових лісів, а їх місце зайняли насінні папороті та голонасінні: саговникові, ґнетові, гінкгові. Одночасно манґрові біоми, утворені каламітами, зайняли голонасінні — сцитофілюми, пахіптериси тощо. Панівне становище карбонової рослинності залишилось лише на ізольованих островах та архіпелагах в екваторіальній частині Землі, а на континентах вони збереглись як незначний реліктовий компонент лісів. У наземній фауні хребетних панували синапсиди (від яких згодом пішли ссавці). Синапсиди виникли у карбоні і були представлені пелікозаврами, від яких у середині перму розвинулись диноцефали, а у пізньому — ґорґонопсиди, дицинодонти та цинодонти[6].

Пермсько-тріасове вимирання[ред.ред. код]

Детальніше — масове пермське вимирання

Корисні копалини[ред.ред. код]

В пермському періоді утворилося 26,8% запасів вугілля, 20-30% запасів газу й нафти. Сформувалися Печорський, Тунгуський, Кузнецький, Мінусинський вугільні басейни, вугленосні басейни у Східному Китаї (провінція Шаньсі) і в Індії (штат Біхар), у Південній Африці, Бразилії, Австралії. До пермських відкладів приурочені родовища нафти і природного газу в Дніпровсько-Донецькій западині (Шебелинське та ін.), в Тімано-Печорській, Волго-Уральській нафтогазоносних провінціях. Великі родовища вуглеводнів нижньої пермі відкриті в Передмугоджарському прогині, в басейні Північного моря, у США, Австралії, в нафтогазоносному басейні Перської затоки. З пермськими відкладами пов'язані великі запаси кам'яної солі (в Україні — Слов'яно-Артемівський соленосний басейн та ін.), калійних солей, боратів. Родовища кам'яної і калійних солей пізньопермського (цехштейнового) віку є в ФРН і США. Фосфорити широко розвинені в пермі північно-західних штатів США.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Image:Sauerstoffgehalt-1000mj.svg
  2. Image:Phanerozoic Carbon Dioxide.png
  3. Image:All palaeotemps.png
  4. Haq, B. U.; Schutter, SR (2008). «A Chronology of Paleozoic Sea-Level Changes». Science 322 (5898). с. 64–68. Bibcode:2008Sci...322...64H. doi:10.1126/science.1161648. PMID 18832639. 
  5. «International Chronostratigraphic Chart» (en). International Commission on Stratigraphy. 2014. Архів оригіналу за 2014-05-24. Процитовано 2014-05-24. 
  6. Виникнення ссавців

Література[ред.ред. код]

  • Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: Донбас, 2004. — ISBN 966-7804-14-3.
  • (рос.) Наугольных С. В. Флора кунгурского яруса Среднего Приуралья // Труды Геологического института РАН, вып. 509. — М.: Геос, 1998.
  • (рос.) Наугольных С. В. Пермские флоры Урала // Труды Геологического института РАН, вып. 524. — М.: Геос, 2007.
  • (рос.) Ожгибесов В. П., Терещенко И. И., Наугольных С. В. Пермский период: органический мир на закате палеозоя. — Пермь: Арт-Дизайн, 2009.
  • (рос.) Эволюция органического мира в палеозое и мезозое. — СПб: Маматов, 2011.
  • (рос.) Палеонтология и эволюция биоразнообразия в истории Земли. — М.: Геос, 2012.

Посилання[ред.ред. код]

Перм
Цисуралій Гвадалупій Лопінгій
Асселій | Сакмарій | Артін | Кунгур Родій | Вордій | Капітаній Вучапінг | Хангсінг
Геологія Це незавершена стаття з геології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.