Пермський період
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перм або Пермський період (рос. пермская система (период), пермь; англ. Permian system, Permian, нім. Perm n, Dyas f, Dyasformation f)— геологічний період, останній період Палеозойської ери, який простягався від приблизно 299,0 ± 0,8 Ma (млн. років тому) до 251,0 ± 0,4 Ma.
Зміст |
[ред.] Загальна характеристика
В стратиграфічній шкалі йде за кам’яновугільною і передує тріасовій системі мезозойської ератеми. Почалася 280 млн років тому, закінчилася 235 млн років тому. П.с. характеризувалася інтенсивним виявом тектонічних рухів і магматичною діяльністю. Продовжувалася і завершилася герцинська складчастість, що почалася в карбоні. Виникла Урало-Тянь-Шанська складчаста область, що включає Урал, Тянь-Шань, Алтай і Зах.-Сибірську плиту. Утворилася герцинська складчаста область у Зах. Європі, була виконана Аппалачська геосинкліналь у Півн. Америці. Завершилося злиття платформ Півн. півкулі разом з прилеглими до них герцинідами в гігантську суперплатформу Лавразію. Збільшилися розміри Гондвани. Сталося також значне скорочення Тетісу, що розділяв суперплатформи Лавразії і Гондвани. Згідно з неомобілістською концепцією сталося зіткнення і злиття цих суперконтинентів в єдину материкову брилу – Пангею, витягнуту в субмеридіональному напрямі від Півд. полюса майже до Північного. Тоді ж сформувався єдиний океанічний басейн – Прото-Тихоокеанська западина.
[ред.] Корисні копалини
В П.с. утворилося 26,8 % запасів вугілля, 20-30 % запасів газу й нафти. Сформувалися Печорський, Тунгуський, Кузнецький, Мінусинський вугільні басейни, вугленосні басейни у Сх. Китаї (пр. Шаньсі) і в Індії (шт. Біхар), у Півд. Африці, Бразилії, Австралії. До пермських відкладів приурочені родов. нафти і природного газу в Дніпровсько-Донецькій западині (Шебелинське і ін.), в Тімано-Печорській, Волго-Уральській нафтогазоносних провінціях. Великі родов. вуглеводнів ниж. пермі відкриті в Передмугоджарському прогині, в бас. Північного м., у США, Австралії, в Перської затоки нафтогазоносному бас. З пермськими відкладами пов’язані великі запаси кам’яної солі (в Україні – Слов’яно-Артемівський соленосний басейн і ін.), калійних солей, боратів. Родов. кам. і калійних солей пізньопермського (цехштейнового) віку є в ФРН і США. Фосфорити широко розвинені в пермі півн.-зах. штатів США.
[ред.] Див. також
[ред.] Література
- Мала гірнича енциклопедія: В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: «Донбас», 2004. ISBN 966-7804-14-3
| Перм | ||
|---|---|---|
| Цисуралій | Гвадалупій | Лопінгій |
| Асселій | Сакмарій | Артін | Кунгур | Родій | Вордій | Капітаній | Вучапінг | Хангсінг |
| Це незавершена стаття з геології. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |

