Девонський період
Де́вонський пері́од (Девон) (рос. Девон, англ. Devonian, нім. Devon n) — четвертий геологічний період палеозойської ери.
Зміст |
[ред.] Загальна характеристика
У стратиграфічній шкалі наступний за силурійською системою (періодом, добою) і передує кам'яновугільній системі (періоду, добі). Настав близько 400 млн. років тому, тривав близько 55 млн. років і закінчився близько 345 млн. років тому.
Девон розділений на 3 відділи (верхній, середній, нижній)і 7 ярусів (Фаменський, Франкський, Живетський, Ейфельський, Емський, Еігенський, Жединський).
Початок періоду характеризувався відступом моря і накопиченням товщ потужних континентальних червоно-кольорових відкладів; клімат континентальний, посушливий. В ранньому девоні завершилася каледонська складчастість, пізніше відбувалися великі трансгресії.
Середина девон — епоха занурень; наростання морських трансгресій, активізація вулканічної діяльності; потепління клімату.
Кінець періоду — скорочення трансгресій, початок герцинської складчастості, регресії моря.
До відкладів девону приурочені значні і середні скупчення нафти і газу, горючих бітумінозних сланців, кам'яного вугілля, кам'яної і калійної солей, мідистих пісковиків, залізних руд, бокситів тощо.
В Україні девонські відклади поширені у Дніпровсько-Донецькій западині (потужність 5,5 — 6 тис. м), на Волино-Подільській плиті, у Переддобруджинському прогині та ін. З ними пов’язані поклади нафти, газу, кам'яної та калійної солей тощо. Значні запаси кам'яної солі приурочені до верхньодевонських відкладів Прип'ятської і Дніпровсько-Донецької западин.
[ред.] Походження назви
Девон — від назви англійського графства Девоншир.
[ред.] Фауна
У девоні існували водорості, псилофіти, пізніше з'явилися членистостеблові, плаунові (п'ядичеві) і примітивні папороті. Мор. бас. населяли форамініфери, корали, молюски, остракоди тощо.
Девон часто називають віком риб, через великий розквіт риб в цю епоху. Появилися хрящові та кісткові риби, лопастепері. Цікавими представниками риб є панцирні риби
[ред.] Дводишні (Dipnoi або Dipneusti)
В ранньому девоні тропічні озера і ріки стали домівкою для дводишних — групи лопастеперих риб, в яких ще були зябра, але які могли дихати й повітрям, якщо у воді не вистачало кисню. Завдяки цьому, навідміну від решти риб, вони не ризикували задихнутися в теплих, застійних водах. Одна з перших дводишних риб —диптерус — добре відома по скам'янілостям з Европи та Північної Америки. Вона сягала 50 см довжини, мала тіло циліндричної форми і різко випнутий догори хвіст.
Дводишні риби належали до лопастеперих риб (Sarcopterygii), які мали сильні плавці, що робило їх схожими на кінцівки. Хоча вони мали легені та плавці-лапи, навряд чи вони були предками плазунів і всіх розвинутих наземних хребетних (чотириногих, Tetrapoda). Швидше всього, предками плазунів були представники іншої групи лопастеперих — кистепері риби
[ред.] Перші наземні тварини
В девоні вийшли на сушу перші земноводні. На жаль, відомо дуже мало скам'янілих залишків девонських земноводних. в Гренландії було знайдено скам'янілості двох найвідоміших викопних земноводних — іхтіостеги і акантостеги. В них були довгі, рибоподібні тіла, чотири лапи, але лопастоподібні хвости, як у риб. Незважаючи на свою близьку спорідненість з рибами, вони мали багато пристосувань для життя на суші. Вони дихали частково легенями, а частково шкірою. Їхні скелет був достатньо міцним, щоб витримати вагу власного тіла, яка відчувалася після виходу з води. Недавні дослідження показали, що їхні лапи не могли довго втримувати вагу тіла. Це примусило деяких вчених засумніватися в тому, що іхтіостеги і акантостеги були досить спритними на землі, як вважалося раніше. Напевно, для іхтіостег і акантостег вода була місцем де вони харчувалися та розмножувалися, а на сушу вони вилізали, рятуючись від хижих риб.
[ред.] Флора
На землі з'явилися плауноподібні, хвощеподібні, папоротеподібні і голонасінні, багато з яких були представлені деревними формами (з'явилися ліси).
[ред.] Див. також
[ред.] Література
- Мала гірнича енциклопедія. В 3-х т. / За ред. В. С. Білецького. — Донецьк: «Донбас», 2004. — ISBN 966-7804-14-3.
- (рос.) Девид Бёрни. Иллюстрированная энциклопедия:динозавры. — ООО «Издательство Астрель», 2002. — 222 стр.:ил.
[ред.] Посилання
- (рос.) Девонський період.
 |
Це незавершена стаття з геології. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
