JF-17 Thunder

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
JF-17 Thunder
JF-17 пакистанської армії
Призначення: винищувач-бомбардувальник
Перший політ: 25 серпня 2003 р.
Прийнятий на озброєння: 2007 р.
Період використання: 2007 - донині
На озброєнні у: ВПС Пакистану
Розробник: Chengdu Aircraft Industry Groupd і Pakistan Aeronautical Complexd
Виробник: КНРCAC, ПакистанPAC
Всього збудовано: КНРCAC:8[1]
ПакистанPAC[2] (на 20.03.2013)
Модифікації: Block 1, Block 2, Block 3
Конструктор: Chengdu Aircraft Industry Groupd
Екіпаж: 1 особа
Максимальна швидкість (МШ): 1910 км/год (М=1,6) км/год
Бойовий радіус: 1,352 км
Дальність польоту: 2037 км
Дальність польоту з ППБ: 3000 (Підвісний паливний бак — ППБ) км
Практична стеля: 15 240 м
Довжина: 14,97 м
Висота: 4,77 м
Розмах крила: 9,46 м
Площа крила: 24,4 м²
Кут стрілоподібності крила по лінії ¼ хорд: 42°
Порожній: 6411 кг
Споряджений: 9072 кг
Максимальна злітна: 12 474 кг
Двигуни: 1 х РД-93
Тяга (потужність): 1 × 49,4 кН
Тяга форсажна: 1 × 84,4 кН
Гарматне озброєння: 1 × 23-мм двоствольна гармата «Тип 23-2» (копія ГШ-23Л)
Кількість точок підвіски: 7
Маса підвісних елементів: 3630 кг
JF-17 Thunder у Вікісховищі

JF-17 Thunder або ж Chengdu FC-1 Xiaolong — легкий однодвигунний багатоцільовий винищувач-бомбардувальник 4-го покоління спільної пакистано-китайської розробки. Розроблений та виготовляється пакистанською компанією PAC (Pakistan Aeronautical Complex) та китайською компанією (CAC) (Chengdu Aircraft Corporation). JF-17 може використовуватись для повітряної розвідки, як штурмовик і як винищувач-перехоплювач.[3] Його назва «JF-17 Thunder» що використовується Пакистаном є скороченням від «Joint Fighter-17 Thunder» (Грім), а назва, що використовується КНР «FC-1 Xiaolong» означає «Fighter China-1 Fierce Dragon» (Лютий Дракон).

Історія виробництва[ред. | ред. код]

Передумова[ред. | ред. код]

JF-17 розроблявся в основному для задоволення вимог ВПС Пакистану: доступний,[4] сучасний, багатоцільовий винищувач, для заміни їхнього великого парку винищувачів Dassault Mirage III, бомбардувальників Nanchang Q-5, і перехоплювачів Chengdu J-7. Літак також мав посідати експортний потенціал як недорога альтернатива винищувачам з Заходу.[5][6][7] У 1989 році, через економічні санкції США, Пакистан відмовився від розробки проекту недорогого багатоцільового штурмовика Sabre II за участю виробника літаків США Grumman та Китаю, і вирішив переробити та оновити Chengdu F-7.[8] У тому ж році, Китай і Grumman розпочали проектну розробку літака «Super 7», що мав стати переробленим Chengdu F-7.[9] Але Grumman залишив проект після введення санкцій проти Китаю через Події на площі Тяньаньмень 1989, аби вберегти свою репутацію.[10] Після цього в 1991-му році був запущений проект Fighter China («Китайський винищувач»).[10] В 1995 Пакистан та Китай підписали меморандум про наміри спільного проектування та розробки нового винищувача і протягом наступних кількох років відпрацювали деталі проекту.[11] В червні 1995 МіГ приєдналась до проекту, щоб забезпечити «розробницьку підтримку».[12] 9 липня 2020 року стало відомо, що винищувач JF-17 Thunder отримає новий двигун РД-93МА, розроблений російською «ОДК-Климов» (входить в Об'єднану двигунобудівну корпорацію (ОДК) Держкорпорації «Ростех»)[13].

РД-93МА спеціально розроблений для легких винищувачів з одним двигуном. Є модернізацією двигуна РД-93, який на зараз використовується у літаках JF-17 (китайське найменування Ченду FC-1 Сяолун). Новий двигун має поліпшені експлуатаційні характеристики. Зокрема, підвищені термодинамічні параметри, вдосконалену конструкцію вентилятора і гарячої частини, модернізовану систему автоматичного керування силовою установкою. Також збільшені основні показники — призначений ресурс і тяга. Забезпечено додатковий режим аварійного запуску двигуна в повітрі і реалізована можливість аварійного зливу палива.

У Росії розпочались[коли?] випробування двигуна у термобарокамері Центрального інституту авіаційного моторобудування імені П. І. Баранова (ЦІАМ), щоб підтвердити висотно-швидкісні характеристики в змодельованих умовах польоту. При успішному проходженні цього етапу буде отримано дозвіл для проведення льотно-конструкторських випробувань, повідомляє ОДК.[джерело?]

Очікується, що тяга РД-93МА становитиме до 9300 кгс у порівнянні з 8300 кгс РД-93, що значно збільшить потужність та дозволить JF-17 / FC-1 нести більше озброєння і літати з більшою швидкістю.

Модифікації[ред. | ред. код]

  • JF-17A Block 1 — Одномісний варіант JF-17 Block 1. Розробка почалась в Китаї у червні 2006 та у Пакистані в 2007 роках. Міг використовувати: ракети PL-5E класу повітря-повіря, ракети SD-10 класу повітря-повітря, протикорабельні ракети C-802AK. Виробництво було завершене 18 грудня після надходження 50 літака (58% з них було виготовлено в Пакистані). Ціна одного JF-17 Block 1 складала приблизно $15 мільйноів доларів США.
  • JF-17A Block 2 — Одномісний варіант JF-17 Block 2. Розробка почалась 18 грудня 2013 року, а випробування — 9 лютого 2015 року.
  • JF-17B Block 2 — Двомісний варіант JF-17 Block 2. Перший політ 27 квітня 2017 року, Китай. Серійно вироблявся в Китаї та Пакистані з 2018 по 2020 роки.
  • JF-17C Block 3 — Одномісний варіант JF-17 Block 3. Перший політ в Китаї у грудні 2019 року. Комплекс авіоніки JF-17 Block III включає сучасні елементи керування та дисплеї в кабіні пілота. У носовій частині встановлена РЛС з активним електронним скануванням. Фюзеляж бойового літака виконаний із використанням композитних матеріалів, а нові китайські двигуни WS-13 дозволили значно покращити льотні характеристики порівняно зі старішими модифікаціями JF-17.

На озброєнні[ред. | ред. код]

Країни-оператори JF-17 позначені синім

М'янма М'янма

Ніґерія Нігерія

Пакистан Пакистан

На першому етапі ВПС Пакистану отримали 8 JF-17, виготовлених у КНР. 7 березня 2009-го року компанії PAC і CAC підписали контракт про початок спільного серійного виробництва 42 винищувачі JF-17 (Block 1). До серпня 2011 у Пакистані було виготовлено 26 JF-17.[1] У травні цього ж року стало відомо, що представники КНР і Пакистану домовились про поставку ще 50 літаків ВПС Пакистану (Block 2).[16] В 2014 році вирішено експортувати 5-7 винищувачів, переговори ведуться зі Шрі-Ланкою, Кувейтом, Катаром та іншими країнами.[14]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в На мощностях ОПК Пакистана произведено 26 легких истребителей JF-17 «Тандер» [Архівовано 29 листопада 2014 у Wayback Machine.](рос.)
  2. ↑ Lenta.ru. Архів оригіналу за 11 листопада 2014. Процитовано 10 листопада 2014.
  3. ↑ Pakistan to sell JF-17 fighter jets to SL-report. The Daily Mirror (Sri Lanka). 27 жовтня 2013. Архів оригіналу за 29 червня 2014. Процитовано 29 червня 2014.(англ.)
  4. ↑ Pakistan expands fighter force. Aviation Week. 20 грудня 2010. Архів оригіналу за 5 листопада 2011. Процитовано 15 лютого 2019.(англ.)
  5. ↑ FC-1/JF-17 Multirole Fighter Aircraft, Sino Defence, архів оригіналу за 4 грудня 2013, процитовано April 2009
  6. ↑ Ansari, Usman, Thunder Storm – Pakistan's hopes for the JF-17 Thunder fighter, Combat Aircraft magazine, т. 8, № 4, архів оригіналу за 7 вересня 2012, процитовано May 2009
  7. ↑ JF-17 Thunder (detailed specifications), Pakistan Aeronautical Complex, архів оригіналу за 26 червня 2014, процитовано 26 червня 2014
  8. ↑ Архівована копія, Flight International, 14–20 March 1990, архів оригіналу за 21 жовтня 2012, процитовано 18 жовтня 2009 {{citation}}: Проігноровано |contribution= (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  9. ↑ Архівована копія, Flight International, 26 листопада 1988, архів оригіналу за 2 січня 2015, процитовано 15 лютого 2010 {{citation}}: Проігноровано |contribution= (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  10. ↑ а б CAC FC-1 Xiaolong (China), All the World's Aircraft, Jane's Information Group, 10 березня 2009, процитовано 5 серпня 2009
  11. ↑ Warnes, Alan (July 2004), Pakistan's Vision: Bridging The Capabilities Gap, Air Forces Monthly, с. 33
  12. ↑ Mikoyan joins Chengdu on fighter, Flight International, 21 червня 1995, архів оригіналу за 29 червня 2014, процитовано 27 липня 2009(англ.)
  13. ↑ Винищувач JF-17 придбання якого розглядала Україна отримає новий російський двигун. Архів оригіналу за 11 липня 2020. Процитовано 14 липня 2020.
  14. ↑ а б Пакистан начнет экспортировать JF-17 с 2014 года [Архівовано 29 листопада 2014 у Wayback Machine.](рос.)
  15. ↑ Пакистан ввів у стрій нові винищувачі JF-17 Block III. Мілітарний (Українською) . 6 березня 2023.
  16. ↑ ВВС Пакистана получат 50 дополнительных истребителей JF-17 «Тандер» [Архівовано 29 листопада 2014 у Wayback Machine.](рос.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=JF-17_Thunder&oldid=41852700