STS-61-B
| STS-61-B (23 політ шатл, 2 політ «Атлантіс») | |||||
|---|---|---|---|---|---|
 | |||||
| Космічний корабель | Атлантіс OV-104 | ||||
| Тип космічного корабля | спейс-шатл | ||||
| Екіпаж | 7 | ||||
| Місце запуску | Кеннеді LC-39A | ||||
| Дата запуску | 27 листопада 1985 00:29:00 UTC | ||||
| Місце посадки | Едвардс Runway 22 | ||||
| Дата посадки | 3 грудня 1985 21:33:39 UTC | ||||
| Тривалість польоту | 6 діб 21 годин 4 хвилин | ||||
| Кількість обертів | 109 | ||||
| Апогей | 370 км | ||||
| Перигей | 361 км | ||||
| Орбітальний період | 92,9 | ||||
| Нахил орбіти | 28,8 градусів | ||||
| Пройдено відстань | 3 970 181 км | ||||
| Пов'язані місії | |||||
| |||||
Передній ряд : О'Коннор, Шоу
STS-61-В — 23-й політ космічний човника, друга місія шатла «Атлантіс». Космічний корабель запущено 26 листопада 1985 зі стартового майданчика 39-A Космічного центру ім. Кеннеді, з корисним навантаженням.
Екіпаж[ред. | ред. код]
(НАСА): Брюстер Хопкінсон Шоу (англ. Brewster Hopkinson Shaw) (2) — командир;- (НАСА): О'Коннор Брайан Деніел ( Bryan D. O'Connor ) (1) — пілот;
- (НАСА): Шервуд Спрінг (Spring Sherwood Clark) (1) — фахівець польоту;
- (НАСА): Мері Луїз Клів ( Cleave, Mary Louise ) (1) — фахівець польоту;
- (НАСА): Джеррі Росс (Jerry Lynn Ross) (1) — фахівець польоту;
(AEXA) : Родольфо Нері (Rodolfo Neri Vela) (1) — фахівець з корисного навантаження;- (НАСА) : Чарльз Вокер ( Charles David Walker ) (3) — фахівець з корисного навантаження.
Корисне навантаження[ред. | ред. код]
Чотири супутника Morelos-B, Optus-A2, Satcom-K2 і OEX Target. Інші вантажі в житловому відсіку :
- Створення ліків в умовах мікрогравітації (англ. Continuous Flow Electrophoresis System CFES) ;
- Експеримент з вирощування великої кристал (англ. Diffusive Mixing of Organic Solutions - DMOS) ;
- Експерименти Родольфо Нері (англ. Morelos Payload Specialist Experiments - MPSE) та експерименти в рамках програми шатлів.
У вантажному відсіку також був спецконтейнер з експериментом студентів з Канади щодо створення дзеркал в умовах мікрогравітації і камера IMAX для вантажного відсіку (ICBC).
Хід місії[ред. | ред. код]
Під час місії STS-61B було запущено 4 комунікаційних супутника: Morelos-B (Мексика), Optus-A2 (Австралія), Satcom-K2 (США), OEX Target. Morelos-B і Optus — AUSSAT−2 були виведені на орбіти за допомогою допоміжних двигунів PAM-D, а для Satcom — K2 вперше була використана модифікація PAM-D2 для виведення більш важких супутників.
Було здійснено 2 експерименти по збірці конструкцій у космосі:
- Експериментальна збірка Конструкцій поза космічного корабля (конструкція за формою близька до піраміди),
(англ. Experimental Assembly of Structures in Extravehicular Activity - EASE) ;
- Складання конструкції за формою типу близькою «високої вежі» (англ. Assembly Concept for Construction of Erectable Space Structure ACCESS).
У ході роботи було визнано що EASE занадто незручна і складна для складання, ACCESS виявилася набагато більш пристосована до умов космосу. У рамках експериментів Шервудом Спрінг і Джеррі Россом було здійснено 2 виходи у відкритий космос: перший тривалістю 5 годин 32 хвилини, другий 6 годин 38 хвилин.[1]
Галерея[ред. | ред. код]
-
Нічний старт шаттла Атлантіс на початку місії STS- 61B -
Вантажний відсік шатлу Атлантіс на орбіті -
Будівництво ACCESS структури -
Закінчення місії STS- 61B : посадка шаттла на авіабазі Едвардс -
Екіпаж STS-61-B на злітній палубі
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ STS-61B. Місія шатла «Атлантіс». 1985 рік. Інформаційний портал Наш космос. 23 березня 2012. Архів оригіналу за 13 листопада 2012. Процитовано 26 березня 2012. (рос.)
| |||||