STS-129

STS-129 (129 політ шатл, 31 політ «Атлантіс»)
Космічний корабель	Атлантіс OV-104
Тип космічного корабля	спейс-шатл
Екіпаж	6/7
Місце запуску	Кеннеді LC-39A
Дата запуску	16 листопада 2009 19:28:09 UTC
Місце посадки	Кеннеді Runway 33
Дата посадки	27 листопада 2009 14:14:22 UTC
Тривалість польоту	10 діб 19 годин 16 хвилин 13 секунд
Кількість обертів	171
Апогей	356 км
Перигей	343 км
Орбітальний період	91,0
Нахил орбіти	51,6 градусів
Пройдено відстань	7 226 177 км
Пов'язані місії
; STS-80	; STS-130

STS-129 — космічний політ «Атлантіс» за програмою «Спейс Шаттл». Доставка наукового обладнання, матеріалів і запасних частин для продовження життєдіяльності Міжнародної космічної станції. 31-й політ шатла до МКС.

Екіпаж[ред. | ред. код]

Чарльз Хобо (англ. Charles Hobaugh) (3-й космічний політ) — командир екіпажу;
Баррі Уілмор (англ. Barry Butch Wilmore) (1) — пілот;
Майкл Форман (англ. Michael James Foreman) (2) — фахівець польоту
Роберт Сетчер (англ. Robert Satcher) (1) — фахівець польоту
Рендольф Брезник (англ. Randolf Bresnik) (1) — фахівець польоту
Леланд Мелвін (англ. Leland Devon Melvin) (2) — фахівець польоту

Екіпаж МКС-21 (посадка)[ред. | ред. код]

Ніколь Стотт (англ. Nicole Stott) (1) — бортінженер

В екіпажі «Атлантіс» — три новачки космічних польотів: Баррі Уілмор, Роберт Сетчер і Рендольф Брезник. На орбіту в шатлі «Атлантіс» вирушили шість астронавтів. На Землю повернулися сім астронавтів, разом з шістьма членами екіпажу на Землю повернулася Ніколь Стотт — бортінженер 21-ї експедиції МКС. Стотт прибула на станцію 31 серпня 2009 року на шатлі «Діскавері» STS-128.

Виходи у відкритий космос[ред. | ред. код]

Під час польоту було здійснено три виходи у відкритий космос.

Вихід 1 — «Форман і Сетчер»[ред. | ред. код]

Цілі: установка запасної антени на основний фермі; установка кріплень ліній аміаку на блоці «Юніті»; змазка захоплення системи операцій з корисною навантаженням на мобільній базовій системі (MBS); змазка захоплень на японському роботизованому маніпуляторі.
Початок: 19 листопад 2009 — 14:24 UTC
Закінчення: 19 листопада — 21:01 UTC
Тривалість: 6:00 37 хвилин.

Це 134-й вихід у космос пов'язаний з МКС.

Це 4-й вихід у космос для Формана і 1-й вихід для Сетчер.

Вихід 2 — «Форман і Брезник»[ред. | ред. код]

Цілі: установка кріплень адаптера GATOR на лабораторії «Коламбус»; установка додаткової радіоаматорської антени; переміщення блоку вимірювань плаваючих електричних потенціалів; використання кріплень вантажу на основній фермі.
Початок: 21 листопада 2009 — 14:31 UTC
Закінчення: 21 листопада — 20:39 UTC
Тривалість: 6 годині 8 хвилин.

Це 135-й вихід у космос пов'язаний з МКС.

Це 5-й вихід у космос для Формана і 1-й вихід для Брезник.

Вихід 3 — «Сетчер і Брезник»[ред. | ред. код]

Цілі: монтаж додаткового кисневого бака на модулі «Квест»; установка нового комплекту за проектом досліджень матеріалів MISSE-7A і 7B на блоці ELC-2; робота з кабелями обігріву блоку стикування модуля Tranquility (запуск якого намічений на лютий 2010) на модулі Юніті; робота з іншими вантажами.
Початок : 23 листопад 2009 — 13:24 UTC
Закінчення : 23 листопада — 19:6 UTC
Тривалість : 5 годин 42 хвилини.

Це 136-й вихід у космос пов'язаний з МКС.

Це 2-й вихід у космос для Сетчер і 2-й вихід для Брезник.

Мета[ред. | ред. код]

До кінця 2010 року заплановано шість польотів шатлів до МКС. Ці залишкові польоти повинні доставити на МКС обладнання, запасні частини і модулі, які через свої габарити можуть бути доставлені на станцію тільки на шаттлах. Після припинення польотів шатлів, постачання станції буде здійснюватися російськими «Прогрес», європейськими і японськими вантажними ATV і HTV. За допомогою цих кораблів на станцію доставляються тільки вантажі, які можуть пройти крізь перехідний люк, що з'єднує вантажівки і внутрішній простір станції. Місія STS-129 — це перша з таких заключних місій шатлів, завдання яких полягає в доставки на станцію габаритних і відповідальних запасних вузлів та пристроїв. До таких пристроїв належать, зокрема, гіроскопи орієнтації та баки систем охолодження станції. До моменту старту «Атлантіса», в планах НАСА передбачалося, що експлуатація МКС триватиме до 2015, але залишалася велика ймовірність того, що експлуатація станції буде продовжена до 2020. Для такого продовження життя станції, особливо важливо забезпечити станцію запасним обладнанням, від якого залежить успішна експлуатація МКС.

Корисні вантажі, які доставляються шатлом на станцію, закріплені на двох експериментально-транспортних платформах (ExPRESS Logistics Carrier, ELC −1, ELC −2), які були розміщені у вантажному відсіку шаттла. На станцію доставлені два гіроскопа орієнтації, бак високого тиску з киснем для шлюзового модуля, баки з азотом і аміаком та насос для системи охолодження станції. Серед корисних вантажів також запасні частини для робота-маніпулятора і маніпулятора «Декстре», запасні силові кабелі для транспортної візки, пристрій для зарядки і розрядки акумуляторів сонячних батарей, пристрій захисту станції від можливих електричних розрядів між станцією і верхніми шарами атмосфери Землі. Запасний комплект антени S-діапазон, комплект обладнання для аматорського радіозв'язку та обладнання для стеження за кораблями, що знаходяться у відкритому морі.

Під час запланованих виходів у відкритий космос, дві експериментально-транспортні платформи були закріплені на спеціально призначених для них місцях на сегментах S3 і P3 фермової конструкції станції. Прилади, які розташовані на експериментально-транспортних платформах під'єднані до силових та інформаційним ланцюгам МКС.

У загальній складності вага вантажів доставлених на МКС склав близько 14 тонн.

На «Атлантісі» на Землю повернулася член екіпажу МКС Ніколь Стотт, яка прибула на станцію в кінці серпня на шатлі «Діскавері» STS-128. Це був останній політ шатла, пов'язаний із заміною екіпажу МКС. Після цього, протягом, принаймні, шести років, всі астронавти будуть прибувати на станцію, і повертатися на Землю тільки на російських кораблях «Союз». За кожне місце на кораблі «Союз» НАСА змушена платити російській стороні по 50 мільйонів доларів.

Підготовка до польоту[ред. | ред. код]

3 вересня 2008 стали відомі імена членів екіпажу (поки неофіційно). Командир екіпажу Чарльз Хобо, пілот Баррі Уілмор, фахівці польоту Майкл Форман, Роберт Сетчер, Рендольф Брезник і Леланд Мелвін.
30 вересня 2008 НАСА офіційно затвердило екіпаж для місії STS-129: командир Чарльз Хобо, пілот Баррі Уілмор, фахівці польоту Роберт Сетчер, Майкл Форман, Ренді Брезник, Леланд Мелвін. На «Атлантісі» разом з членами екіпажу на Землю повернеться бортінженер довготривалої експедиції МКС канадський астронавт Роберт Терск.

6 жовтня 2009 шаттл «Атлантіс» був перевезений з ангара в будівля вертикальної збірки, де він буде з'єднаний із зовнішнім паливним баком і двома твердопаливними прискорювачами. Перевезення почалася о 11 годині за Гринвічем (7 годині ранку місцевого часу). О 12 годині 15 хвилин «Атлантіс» був в будівлі вертикальної збірки. На 13 жовтня призначено вивезення «Атлантіса» на стартовий майданчик, де він буде готуватися до місії STS-129, старт якої призначений на 12 листопада.

14 жовтня шаттл «Атлантіс» був вивезений з будівлі вертикальної збірки і встановлений на стартовому майданчику 39А. Вивіз розпочався о 10 годині 38 хвилин за Гринвічем (6:00 38 хвилин річного часом східного узбережжя США). У 17 годин 31 хвилину «Атлантіс» був встановлений на стартовому майданчику.
19 жовтня менеджери НАСА погодилися, щоб перенести старт «Атлантіса» на 16 листопада. Це викликано напруженим графіком роботи персоналу, обслуговуючого запуски на космодромі мису Канаверал. На даний час для НАСА самим пріоритетним запуском став перший випробувальний політ нової ракети «Арес I—X», яка оплачується в рамках програми «Сузір'я». Тому всі зусилля фахівців спрямовані саме на забезпечення успішних випробувань ракети «Арес I—X». Новий час старту місії «Атлантіс» STS-129 — 16 листопада, 19 годин 28 хвилин за Гринвічем (14 годин 28 хвилин за часом східного узбережжя США). Вікно для старту «Атлантіса» з 16 по 19 листопада, якщо старт не відбудеться в ці дні, то наступне вікно для запуску відкриється 6 грудня і закриється 11 грудня, так як на 21 грудня призначений старт російського корабля «Союз ТМА-17» з черговим екіпажем МКС.
29 жовтняофіційно підтверджено, що «Атлантіс» має стартувати 16 листопада о 19 годині 28 хвилин за Гринвічем (14 годин 28 хвилин за часом східного узбережжя США). Дві доби, 14 і 15 листопада, зарезервовані для запуску ракети «Атлас V» з військово-повітряної бази на мисі Канаверал. Якщо «Атлас V» стартує 14 листопада, то «Атлантіс» буде запущений 16 серпня, якщо старт «Атласу V» буде перенесено на 15 листопада, то старт «Атлантіса» пересунеться на 17 листопада о 19 годині 2 хвилини за Гринвічем.
3 листопада у вантажному відсіку «Атлантіса» був розміщені дві транспортні конструкції (англ. Express Logistics Carrier), на яких поміщений корисний вантаж, який будуть доставлений на МКС. Загальна вага корисного вантажу складає 12,7 тонн.
12 листопада в космічний центр Кеннеді з Х'юстона прибув екіпаж «Атлантіса».

Опис польоту[ред. | ред. код]

Старт і перший день польоту[ред. | ред. код]

19:28 16 листопада — 1:28 17 листопада

16 листопада 2009 Шаттл «Атлантіс» стартував в 19 годин 28 хвилин за Гринвічем (14 годин 28 хвилин за часом східного узбережжя США). Через 90 секунд після старту, вага шаттла становив тільки половину від його стартової ваги. Твердопаливні прискорювачі спалюють 335 кг (11.000 фунтів) палива в секунду. Двигуни самого шатла спалюють близько 500 кг рідкого палива в секунду.

Твердопаливні прискорювачі відділилися через 2 хвилини 10 секунд після старту.

Через 3 хвилини 40 секунд «Атлантіс» досяг висоти 88 км, відстань від місця старту становило 190 км, швидкість — 6,5 тис. км / год.

Через 8,5 хвилин після старту шаттл вийшов на орбіту, двигуни шаттла були вимкнені, і був від'єднаний зовнішній паливний бак. «Атлантіс» досяг орбітальної швидкості 28.000 тис. км / год.

Після виходу на орбіту, о 21 годині 13 хвилин був відкритий вантажний відсік шатлу. Астронавти привели в робочий стан робот- маніпулятор і підготували його до наміченої на наступний день інспекції теплозахисного покриття «Атлантіса».

Другий день польоту[ред. | ред. код]

9:28 17 листопада — 1:28 18 листопада

У цей день астронавти проводять обстеження теплозахисного покриття свого корабля. Таке обстеження стало стандартною процедурою після катастрофи шатлу «Колумбія» 1 лютого 2003. Обстеження проводиться за допомогою камери і лазерного сканера, закріплених на кінці п'ятнадцятиметрового подовжувача робота-маніпулятора. Обстеження почалося в 13 годин 20 хвилин і тривало до 18 години 52 хвилин. Роботом-маніпулятором керував Баррі Уілмор, йому допомагали Чарльз Хобо і Леланд Мелвін.

Астронавти Форман, Сетчер і Брезник підготовляли для перенесення в станцію скафандри, призначені для першого виходу у відкритий космос.

Астронавти перевіряли системи шатлу, які будуть задіяні при стикування з МКС.

Третій день польоту[ред. | ред. код]

9:28 18 листопада — 1:28 19 листопада

Екіпаж «Атлантіса» був розбуджений в 9 годин 28 хвилин. У цей час шаттл знаходився на відстані 80 км від станції. Заключна фаза зближення шаттла зі станцією почалася в 14 годин 5 хвилин, коли відстань між ними становила 15 км. «Атлантіс» наближався до МКС ззаду і знизу.

У 14 годин 33 хвилини «Атлантіс» був на відстані 13 км від станції.

У 15 годин 34 хвилини «Атлантіс» був на відстані 300 метрів від станції.

О 15 годині 52 хвилини, коли шатл був на відстані 180 метрів, внизу під станцією, він, під керуванням командира корабля Чарльза Хобо, почав виконувати стандартний переворот, під час якого члени екіпажу МКС Джеффрі Уїльямс і Ніколь Стотт, через ілюмінатори російського модуля «Зірка», за допомогою цифрових камер, оснащених чотириста і вісімсот міліметровими об'єктивами, фотографували днище шаттла. У цей час шатл і станція знаходилися над Південною Америкою. У 16 годин переворот був закінчений. Отримані сотні знімків теплозахисного покриття шаттла були відправлені на Землю, для аналізу на предмет пошкоджень. Після перевороту, «Атлантіс» вийшов на позицію попереду станції для остаточного зближення і стикування. Ніс «Атлантіса» спрямований у космос, відповідно, його корма спрямована на Землю, він летить днищем вперед, а вантажний відсік, в якому знаходиться стикувальний вузол, розкритий у напрямку модуля «Гармонія» МКС. У 16 годин 31 хвилину «Атлантіс» перебував на відстані 60 метрів перед станцією. У 16 годин 44 хвилин «Атлантіс» знаходився на відстані 15 метрів перед станцією. Швидкість зближення становила 4 см/с. У 16 годин 50 хвилин «Атлантіс» знаходився на відстані 1,5 метрів перед станцією.

Стиковка шатла «Атлантіс» з Міжнародною космічною станцією відбулася в 16 годин 51 хвилину, коли вони пролітали над Тасмановим морем. Після перевірки герметичності стику, в 18 годин 28 хвилин був відкритий люк між станцією і шатлом. На орбіті зустрілися шість членів екіпажу МКС (Франк Де Віні (Бельгія), Максим Сураєв (Росія), Роман Романенко (Росія), Джеффрі Вільямс (США), Ніколь Стотт (США), Роберт Тірск (Канада)) і шість членів екіпажу «Атлантіса». Після відкриття люка між шатлом і станцією, Ніколь Стотт переходить в екіпаж «Атлантіса». Членами екіпажу МКС залишаються п'ять астронавтів.

Через дві з половиною години після стикування астронавти Брезник і Мелвін, за допомогою робота-маніпулятора шаттла, дістали з вантажного відсіку першу експериментально-транспортну платформу (ELC-1). У 20 годин 25 хвилин піднята платформа була перехоплена роботом- маніпулятором станції, яким управляли Уилмор і Вільямс. Експериментальна платформа, вага якої 6,3 тонни і розмір 4,9 × 4,3 метра, була перенесена до сегменту Р3 на лівій гілці фермової конструкції станції. О 21 годині 27 хвилин експериментальна платформа була встановлена на призначеному місці, на сегменті Р3. На верхній поверхні цієї платформи закріплені: гіроскоп орієнтації (180 кг), пристрій для зарядки і розрядки акумуляторів сонячних батарей, пристрій захисту станції від можливих електричних розрядів між станцією і навколишнім простором, запасні частини для робота-маніпулятора. На нижній поверхні платформи ELC-1 закріплені: баки з азотом (170 кг) і аміаком (520 кг) і насос (240 кг) для системи охолодження станції.

Астронавти Форман і Сетчер підготовляли свої скафандри, обладнання та інструменти, які знадобляться їм під час першого виходу у відкритий космос, запланований на наступний день.

Четвертий день польоту[ред. | ред. код]

9:28 19 листопада — 00:58 20 листопада

Ніколь Стотт відначає на орбіті свій сорок сьомий день народження.

Після аналізу знімків теплозахисного покриття шаттла, було встановлено, що додаткових більш ретельних обстежень підозрілих місць покриття не потрібно. Більш ретельне обстеження планувалося на п'ятий день польоту (20 листопада). Так як додаткових обстежень не треба було, астронавти будуть мати більше часу для відпочинку.

День першого виходу у відкритий космос. Вихід здійснювали Майкл Форман і Роберт Сетчер. Для Формана це був 4-й вихід у відкритий космос, перших три виходи він здійснив у березні 2008 року під час візиту на МКС на шатлі «Індевор» STS-123. Для Сетчера, який здійснює перший космічний політ, це був і перший вихід у відкритий космос. Координував роботу астронавтів за бортом Рендольф Брезник. Роботом-маніпулятором станції управляли Леланд Мелвін і Баррі Уілмор.

Під час виходу астронавти повинні були встановити на сегменті «Z1» фермової конструкції станції антену S-діапазону, а також провести обслуговування механізму захоплення робота-маніпулятора станції і робота-маніпулятора японського модуля «Кібо».

Вихід почався в 14 годин 24 хвилини.

Роберт Сетчер був закріплений на роботі-маніпуляторі. Майкл Форман відправився у вантажний відсік шатлу, де він зняв транспортні кріплення з комплекту антени S-діапазону і в 15 годин 20 хвилин передав його Сетчеру. Сетчер разом з антеною перемістився до сегменту «Z1». Форман також проїхав до сегменту Z1. У 16 годин 24 хвилин астронавти закінчили роботу з встановлення антени. Астронавти встановили антену на 80 хвилин раніше, ніж передбачалося за графіком.

Потім Сетчер займався обслуговуванням замків (засувок) на японському роботі-маніпуляторі і на транспортній візку.

В цей же час Форман займався установкою кабелів, призначених для підключення до антени, на модулі «Дестіні», а також встановив поручень з кріпленнями для кабелів на модулі «Юніті» і встановив протиметеоритную захисну панель.

У 18 годин 30 хвилин Форман і Сетчер закінчили всі основні заплановані роботи на 2 години раніше, ніж планувалося. Астронавти повернулися до шлюзового модулю, забрали інструменти, які їм знадобилися для виконання додаткової роботи. Форман також поповнив свій запас кисню в скафандрі. На додаток до основної роботи, астронавти розкрили механізм для закріплення вантажів (Payload Attach System (PAS) на сегменті S3 на правій гілці фермової конструкції станції. Цей механізм не вдалося розкрити під час минулих польотів шатлів. Цього разу, за допомогою молотка, астронавтам вдалося це зробити. Ця робота планувалася для другого виходу у відкритий космос.

У 20 годин 58 хвилин астронавти повернулися в шлюзовий модуль. Вихід закінчився о 21 годині 01 хвилину. Тривалість виходу склала 6 годин 37 хвилин. Це був 134 вихід у космос пов'язаний з МКС з 1998 року.

Усередині станції астронавти проводили підготовчі роботи в модулі «Гармонія» перед прибуттям до станції модуля «Транквіліті», який буде доставлений на станцію в лютому 2010 року на шатлі «Індевор» STS-130 і буде пристикований до лівого стикувального вузла модуля «Юніті».

О 1 годині 36 хвилин, через півгодини після початку сну, екіпаж був розбуджений з хибному сигналом тривоги — «розгерметизація». Цей сигнал призводить до того, що відключаються система вентиляції станції. Коли вентиляція була відключена, якась кількість пилу потрапила в датчики задимлення у модулі «Колумбія», що, у свою чергу, спровокувало сигнал пожежної тривоги. Після повторної перевірки, було встановлено, що тиск усередині станції знаходиться в нормі. Причиною помилкової тривоги була, можливо, несправність в системі вентиляції. Командир екіпажу МКС Франк Де Віні сказав, що, можливо, помилкова тривога виникла в, нещодавно пристикованому до станції, російському модулі «Пошук».

За доповідями екіпажів шаттла і станції, й за результатами перевірки систем станції із центрів управління польотом: станція знаходиться в нормальному стані, небезпеки для екіпажів немає. Однак, для відновлення нормальної роботи системи вентиляції знадобиться, принаймні, година роботи.

О 2 годині 15 хвилин астронавти шаттла вирушили спати. Члени екіпажу МКС продовжували відновлювати систему вентиляції станції і пішли спати тільки через годину.

П'ятий день польоту[ред. | ред. код]

8:58 20 листопада — 00:28 21 листопада

Після нічної тривоги, екіпаж продовжив роботи по раніше наміченим планам.

Астронавти переносили вантажі з шаттла в станцію, а назад — результати експериментів, пророблених на станції, для відправки на Землю.

Астронавти підвели робот-маніпулятор до другої експериментальної платформі (ELC-2), яка буде наступного дня буде встановлена на сегменті S3 станції.

У другій половині дня Чарльз Хобо, Баррі Уілмор, Леланд Мелвін і Роберт Сетчер відповідали на запитання кореспондентів різних телевізійних каналів США.

Усередині станції астронавти продовжували підготовчі роботи в модулі «Гармонія» перед прибуттям до станції модуля «Транквіліті».

Майкл Форман і Реді Брезник готувалися до виходу у відкритий космос, який повинен відбутися наступного дня.

Другу ніч поспіль (у 2 години 53 хвилини, 21 листопада) екіпаж був розбуджений хибним сигналом тривоги: «розгерметизація». В результаті цієї тривоги був перерваний процес адаптації астронавтів Формана і Брезник, які, перед майбутнім на наступний день виходом у відкритий космос, побували в модулі «Квест» при зниженому тиску (0,7 атм = 10,2 фунтів на квадратний дюйм). За сигналом тривоги включився автоматичний процес наддуву модуля «Квест» до нормального тиску (1 атм = 14,7 фунтів на квадратний дюйм), яке підтримується в станції. Сон в модулі «Квест» при зниженому тиску сприяє видаленню з крові азоту. Це стандартна процедура, прийнята для американських астронавтів, які готуються до виходу в космос. Так як сон при зниженому тиску був перерваний, астронавтом Форманові і Брезник довелося перед виходом, щоб очистити кров від зайвого азоту, протягом 2 годин 20 хвилин час носити кисневі маски і займатися на велотренажері.

Сигнал розгерметизації викликав відключення вентиляції, і знову, як і минулу ніч, спрацювала протипожежна сигналізація в європейському модулі «Колумбія» і в модулі «Квест».

Причина помилкового спрацьовування сигналу розгерметизації знаходиться в новому російському модулі «Пошук».

Було продовжено час для сну до 8 годин 58 хвилин, а початок виходу в космос перенесено на 14 годин 38 хвилин.

Шостий день польоту[ред. | ред. код]

8:28 21 листопада — 23:58 21 листопада

День другого виходу у відкритий космос. Вихід здійснювали Майкл Форман і Рендольф Брезник. Астронавти повинні були встановити дві (одна для системи морської навігації і друга для аматорського радіозв'язку) антени на модулі «Колумбія». Потім Форман і Брезник вирушають до сегменту S3, де вони повинні були розкрити ще один механізм для закріплення вантажів (англ. Payload Attach System PAS). Наступного року під час місії «Індевор» STS-134, на цьому механізмі буде встановлений магнітний альфа-спектрометр (англ. Alpha Magnetic Spectrometer). Потім астронавти повинні були встановити антену для бездротової передачі відеозображення. Потім Форман і Брезник повинні були розкрити ще один механізм для закріплення вантажів на сегменті S3. Наступного року тут буде встановлено наступна експериментальна платформа (англ. ELC-4). Через затримку початку виходу, викликану нічною тривогою, тривалість виходу скорочена на півгодини.

Вихід почався в 14 годин 31 хвилину.

Після виходу з шлюзового модуля, астронавти попрямували у вантажний відсік шатлу, забрали необхідні інструменту і попрямували до модуля «Колумбія», де вони встановили комплект антен (англ. GATOR). У 15 годин 53 хвилини ця робота була виконана.

Потім астронавти переставили пробник потенціалу з сегмента «S1» на сегмент «Р1». Це було зроблено для того, щоб звільнити місце для установки магнітного альфа-спектрометра.

У 16 годин 58 хвилин астронавти поповнили запас кисню у своїх скафандрах і вирушили до сегменту «S3». У 17 годин 57 хвилин був розкритий механізм для закріплення магнітного альфа-спектрометра.

Астронавти приступили до установки системи бездротової передачі відеозображення. За допомогою цієї системи, сигнали з відеокамер, встановлених на шоломах астронавтів, що знаходяться у відкритому космосі, передаватимуться на станцію. У 18 годин 18 хвилин ця робота була закінчена.

Астронавти працюють в хорошому темпі і йдуть з випередженням графіка. О 19 годині 3 хвилини астронавти розкрили ще один механізм для закріплення вантажів на сегменті «S3». Наступного року тут буде встановлена платформа «ELC-4».

У 20 годин 33 хвилини астронавти повернулися в шлюзовий модуль.

Вихід закінчився о 20 годині 39 хвилин. Тривалість виходу склала 6 годині 8 хвилин.

Це був 135 вихід у космос пов'язаний з МКС з 1998 року.

Астронавтам належало встановити на фермовій конструкції станції другу, доставлену на станцію, експериментальну платформу (англ. ELC-2). На цій платформі закріплені: другий запасний гіроскоп орієнтації, бак високого тиску з киснем, запасний бак з азотом і насос для системи охолодження станції. Вага корисних вантажів на платформі становить 4,5 тонни.

Леланд Мелвін і Ніколь Стотт за допомогою робота-маніпулятора шаттла в 11 годині 35 хвилин підняли експериментальну платформу (англ. ELC-2) з вантажного відсіку шатла. О 12 годині 12 хвилин платформа була перехоплена роботом-маніпулятором станції, яким управляли Джеффрі Вільямс і Франк Де Вінне. Платформа була перенесена до місця її закріплення на сегменті «S3» і встановлена там в 14 годин 8 хвилин.

Сьомий день польоту[ред. | ред. код]

7:58 22 листопада — 23:28 22 листопада

У цей день астронавти мали більше часу для відпочинку.

Рендольф Брезник отримав звістку з центру управління польотом, що 22 листопада його дружина народила дочку.

Баррі Уілмор, Леланд Мелвін, Роберт Сетчер і Ніколь Стотт відповідали на запитання американських радіо- і телевізійних каналів, а також спілкувалися зі студентами Технологічного університету Теннесі, випускником якого є Уілмор.

Астронавти Сетчер і Брезник готували свої скафандри та інструменти до заключного виходу у відкритий космос, який відбудеться наступного дня.

Восьмий день польоту[ред. | ред. код]

7:28 23 листопада — 22:58 23 листопада

День третього виходу у відкритий космос. Вихід здійснювали Роберт Сетчер і Рендольф Брезник. Астронавти повинні були змонтувати кисневий бак на шлюзовому модулі «Квест» і встановити на зовнішній поверхні станції експериментальні матеріали (англ. Materials International Space Station Experiment, MISSE 7). Роботом-маніпулятором станції під час виходу управляли Леланд Мелвін і Баррі Уілмор.

Вихід почався в 13 годин 24 хвилини. Вихід почався з годинним запізненням, через проблеми з вентилем на бачку з питною водою на скафандрі Сетчер.

Роберт Сетчер попрямував до сегмента «S3», де встановлена платформа «ELC-1», на якій закріплений кисневий бак. Сетчер зняв бак з платформи, бак був захоплений роботом-маніпулятором станції. За допомогою маніпулятора бак був переміщений до призначеного для нього місця на модулі «Квест».

Рендольф Брезник попрямував у вантажний відсік шатлу, де він забрав блок з експериментами «MISSE 7», переніс його до експериментальної платформі «ECL-2» і встановив його там (16 годин 32 хвилини). Це перший блок експериментальних матеріалів, який встановлений на експериментальній платформі, і який отримує електроживлення від станції, та інформація про хід експерименту від якого передається безпосередньо на станцію в реальному часі.

Рендольф Брезник. Третій вихід у відкритий космос.

Сетчер і Брезник перемістилися до модуля «Квест» і встановили там кисневий бак (17 годин 36 хвилин). Кисневий бак високого тиску має розміри 1,5 × 1,9 × 1,4 м і важить близько 560 кг. Вага стисненого (під тиском 170 атм, 2.450 фунтів на квадратний дюйм) кисню в баку — 100 кг.

На додаток до основних запланованих робіт астронавти демонтували протиметеоритні щити на модулі «Квест». Сетчер підготував до демонтажу бак з аміаком, який буде замінений під час польоту «Діскавері» STS-131. Брезник встановив перемички на трубопроводі системи охолодження станції.

У 18 годин 55 хвилин астронавти повернулися в шлюзовий модуль.

Вихід закінчився о 19 годині 6 хвилин. Тривалість виходу склала 5 годин 42 хвилини.

Це був 136 вихід у космос пов'язаний з МКС з 1998 року.

Дев'ятий день польоту[ред. | ред. код]

6:58 24 листопада — 22:28 24 листопада

За допомогою двигунів шаттла була піднята орбіта станції на 1,5 км (0,9 милі).

Після відходу «Атлантіса» від станції, змінюється склад експедиції МКС. Замість шести на станції залишаються п'ять астронавтів, тому міняється номер експедиції з 21 на 22, відповідно командир: командир експедиції 21 Франк Де Вінне передав свої повноваження командиру експедиції 22 Джеффрі Уільямса. Передача відбулася в 15 годин.

У 17 годин 40 хвилин члени екіпажів шаттла і МКС зібралися в модулі «Гармонія» та попрощалися один з одним. Члени екіпажу шаттла перейшли в «Атлантіс» разом з ними і Ніколь Стотт, яка провела майже три місяці на борту МКС. У 18 годин 12 хвилин був закритий перехід між шатлом і станцією.

Десятий день польоту[ред. | ред. код]

6:28 25 листопада — 22:28 25 листопада

Відстиковка «Атлантіса» від МКС відбулася в 9 годин 53 хвилини. У цей час шатл і станція пролітали над районом північного сходу Нової Гвінеї. Тривалість спільного польоту шаттла і станції склала 6 діб 17 годин 2 хвилини. Після відстиковки шаттл здійснив традиційний обліт станції. Обліт розпочався о 10 годині 18 хвилин і закінчився о 11 годині 4 хвилини. Під час обльоту шаттл знаходився на відстані 180—200 метрів (600—650 футів). О 11 годині 11 хвилин «Атлантіс» знаходився на відстані 300 метрів (1000 футів) над станцією.

О 11 годині 36 хвилин були включені двигуни шаттла і він остаточно пішов від станції.

У вантажному відсіку шаттла на Землю повертається 950 кг (2.100 фунтів) вантажів. Серед вантажів, що повертаються на Землю — центрифуга системи регенерації води, що вийшла з ладу. Ця центрифуга буде відремонтована і знову відправлена на станцію в наступному році.

На шатлі виникла проблема з бачком для зберігання рідких відходів. Ємність бачка розрахована на 70 кг (160 фунтів), за розрахунками до справжнього моменту в ньому має зібратися близько 35 кг (80 фунтів). Однак датчики показують, що бачок повний. За допомогою камери, закріпленої на роботі-маніпуляторі, астронавти розглянули отвір на лівій стороні фюзеляжу шаттла, через яке рідкі відходи викидаються назовні. Нічого підозрілого виявлено не було. Імовірно сталося засмічення в трубках, підвідних до бачка.

У 14 годин астронавти почали проводити інспекцію теплозахисного покриття шаттла. Ця інспекція проводиться для підтвердження того, що під час перебування на орбіті, теплозахисного покриття не було пошкоджено від зіткнень з мікрометеоритами або уламками космічного сміття. Інспекція була закінчена в 18 годин 19 хвилин.

Одинадцятий день польоту[ред. | ред. код]

6:28 26 листопада — 21:58 26 листопада

Астронавти займалися перевіркою систем шатла, задіяних при приземленні. Астронавти пакували свої речі та інструменти перед посадкою.

У США національне свято — День подяки. Астронавти «Атлантіса» не готувалися спеціально, щоб відзначати це свято на орбіті. Якби старт відбувся 12 листопада, як це планувалося, то астронавти відзначали б свято вже на Землі.

Після перегляду знімків, отриманих з шаттлу під час вчорашньої інспекції, керівник польоту Брайан Лани сказав, що теплозахисний шар шатла знаходиться у відмінному стані, і немає ніяких перешкод для успішного приземлення.

З 14 годин 15 хвилин астронавти відповідали на запитання кореспондентів радіо ABC і телевізійних каналів WTVT -TV і KCBS.

Дванадцятий день польоту[ред. | ред. код]

6:28 27 листопада — 14:44 27 листопада

Шаттл «Атлантіс» мав дві можливості для приземлення в космічному центрі у Флориді:

На 171 витку, гальмівний імпульс у 13:37, приземлення в 14:44
На 172 витку, гальмівний імпульс в 15:16, приземлення в 16:19

У Флориді встановилася гарна погода, тому керівництво польотом не планувало запасний варіант приземлення в Каліфорнії на військово — повітряній базі Едвардс.

В 11 годин 1 хвилину був закритий вантажний відсік шатлу. О 12 годині 20 хвилин астронавти почали одягати скафандри. О 12 годині 37 хвилин вони зайняли свої місця в кріслах. У 13 годин 14 хвилин з центру управління польотом надійшла команда на включення гальмівних двигунів «Атлантіса».

У 13 годин 37 хвилин були включені двигуни на гальмування. Двигуни пропрацювали 2 хвилини і 47 секунд. У цей час «Атлантіс» пролітав над Індійським океаном, над районом західніше Індонезії. У 14 годин 12 хвилин «Атлантіс» увійшов у верхні шари атмосфери. Швидкість «Атлантіса» — 25 М. О 14 годині 22 хвилини «Атлантіс» був на висоті 73 км (240.000 футів), його швидкість — 25,7 тис. км / год. У 14 годин 27 хвилин «Атлантіс» пролітає над Ель-Сальвадором. У 14 годин 30 хвилин «Атлантіс» був висоті 55 км, його швидкість — 14,5 тис. км / год. У 14 годин 34 хвилини «Атлантіс» над узбережжям Флориди, його висота 40 км, його швидкість — 6,4 тис. км / год. В 14 годин 42 хвилини «Атлантіс» був висоті 4,9 км, його швидкість — 570 км / год.

«Атлантіс» приземлився на злітно-посадковій смузі № 33 о 14 годині 44 хвилини 23 секунди (9:00 44 хвилини 23 секунди за часом східного узбережжя США). Тривалість польоту склала 10 діб 19 годин 16 хвилин 13 секунд. «Атлантіс» здійснив 171 виток навколо Землі і подолав відстань 7,2 млн км.

У суботу (28 листопада) екіпаж «Атлантіса» відправиться в Х'юстон. Шаттл «Атлантіс» буде готуватися до свого останнього польоту STS-132, який запланований на травень 2010 року.

Див. також[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: STS-129

Посилання[ред. | ред. код]

NASA Consolidated Launch Manifest [Архівовано 7 березня 2009 у Wayback Machine.]
Space Shuttle [Архівовано 26 липня 2011 у Wayback Machine.]
STS 129 Mission Updates
Browse Archive [Архівовано 1 лютого 2010 у WebCite]
CBS Newes Coverage of STS-129 [Архівовано 26 травня 2008 у Wayback Machine.]
Mission Status Center [Архівовано 22 лютого 2014 у Wayback Machine.]

Примітки[ред. | ред. код]