Soft Machine

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Soft Machine
Основна інформація
Жанр Прогресивний рок
Кентербері
Психоделічний рок
Джаз-рок
Роки 19661984
Звідки Кентербері, Англія
Лейбл ABC Probe, Columbia, Harvest,EMI
Колишні
учасники
Девід Аллен,
Кевін Еєрс,
Елтон Дін,
Хут Хуппер,
Майк Ретлідж,
Роберт Уаєтт,
Рой Бабінгтон,
Джон Есрід,
Карл Дженкінс,
Джон Маршал,
Стів Кук,
Марк Чарінг,
Лін Добсон,
Нік Еванс,
Алан Холдсворс,
Брайн Хуппер,
Рік Сандерс,
Ларрі Новлін,
Енді Саммерс,
Алан Уейкмен
calyx.club.fr/softmachine

«Soft Machine» — британський гурт, утворений у серпні 1966 року у місті Кантербері. Назву гурту взято з назви книги Вільяма Берроуза The Soft Machine. До першого складу гурту входили: Майк Ретледж (Mike Ratledge) — клавішні, флейта; Кевін Ейерс (Kevin Ayers) — гітара, бас, вокал; Дейвід Оллен (Daevid Allen) — гітара; Роберт Уайтт (Robert Wyatt) — вокал, ударні та Леррі Нолан (Larry Nolan) — гітара. Восени 1967 року встановився остаточний склад формації: Ейерс, Уайтт та Ретледж.

Перший успіх гурту принесли виступи у лондонських клубах «Roundhouse» та «UFO», а також участь у хеппенінгах Алана Зайона у французькому місті Сан-Тропез. 1968 року гурт з успіхом концертував Америкою з Джимом Хендріксом, який разом з своїм продюсером Чейсом Чендлером допомогли записати їм дебютний сингл «Love Makes Sweet Music», що вийшов на фірмі «Polydor», а також перший альбом.

На початку 1969 року місце Ейерса після Лін Добсона (Lyn Dobson), Марка Чейріга (Marc Charing) та Ніка Евенса зайняв Х'ю Хоппер (Hugh Hopper). Того ж року гурт почав тісно співпрацювати з кількома музикантами фрі-джазового оркестру Centipede, a одного з них, Елтона Діна (Elton Dean) — саксофон, заангажував 1970 року до свого складу. Відповідно і музика, яку грали The Soft Machine, почала еволюціонувати у бік джаз-року. Альбоми «Volume Two» та «Third», що з'явились у той період, належать до найцікавіших робіт у дискографії гурту. Також їм вдалось внести до своїх композицій елементи гумору — найкращим прикладом цього є пісня Уайтта «Moon In June».

Восени 1971 року Уайтт залишив гурт і утворив формацію Matching Mole (перетлумачення назви Soft Machine французькою мовою — Machine Molle). Тим часом новим ударником став Філ Ховард (Phil Howard), a 1972 року його місце зайняв Джон Маршалл (John Marshall). Того ж року Діна замінив Карл Дженкінс (Karl Jenkins), a 1973 року Хоппер покинув The Soft Machine і почав виступати спочатку з Isotope, a потім з Gilgamesh. Новими членами гурту стали Рой Беббінгтон (Roy Babbington) — бас, а також Аллан Холдсворт (Allan Holdsworth) — гітара, якого 1975 року замінив Джон Етерідж (John Etheridge).

Soft Machine став одним з найпопулярніших джаз-рокових гуртів, який порівнювали з найкращими американськими конкурентами. Однак після того, як у січні 1976 року Ретледж залишив гурт, Soft Machine втратили своє індивідуальне звучання і стали уподібнюватись іншим формаціям, що грали у цьому ж стилі. Незважаючи на професіоналізм і віртуозність Джона Утеріджа, гурту бракувало старого духу та елементів дадаїзму, які впроваджував Уайтт, і на початку вісімдесятих гурт припинив своє існування. Щоправда 1984 року Дженкінс та Маршалл сформували новий склад Soft Machine разом з Дейвом Макреєм (Dave Macray) та Рейем Уорлеєм (Ray Warleighem) і були заангажовані на один сезон до клубу Ронні Скотта.

Дискографія[ред.ред. код]

  • 1968: The Soft Machine
  • 1969: The Soft Machine Volume Two
  • 1970: Third
  • 1971: Fourth
  • 1972: Fifth
  • 1972: Six
  • 1973: Seven
  • 1974: Bundles
  • 1976: Softs
  • 1976: At The Beginning
  • 1977: Triple Echo
  • 1978: Alive & Well — Recorded In Paris
  • 1981: The Land Of Cockayne
  • 1988: Live At The Proms 1970
  • 1988: Jet Propelled Photographs
  • 1990: The Soft Machine Turns On — The Peel Sessions
  • 1990: The Untouchable
  • 1991: As If…
  • 1995: Rubber Riff
  • 1995: The Best Of Soft Machine: The Harvest Years
  • 1995: Live In France

Х'ю Хоппер (Hugh Hopper)[ред.ред. код]

  • 1973: 1984
  • 1977: Hopper Tunity Box
  • 1979: Monster Band