Urban Forms Center
 | Тема цієї статті може не відповідати загальним критеріям значущості Вікіпедії. (листопад 2020) |
 | |
| Дата заснування | 2014 |
|---|---|
| Голова | Євгенія Губкіна |
| Положення | Харків |
| Офіційний сайт | urbanforms.org.ua |
Urban Forms Center (укр. «Центр «Урбаністичні форми») — незалежна, некомерційна, неурядова громадська організація. Спеціалізується на сфері сталого розвитку міст і спільнот разом із дослідженням архітектурної й культурної спадщини України та світу. Організація діє з 2014 року.
Діяльність[ред. | ред. код]
Пріоритетами діяльності організації є використання знань та іноземного досвіду для поліпшення якості життя в містах України, сприяння документуванню, дослідженню та збереженню світової та української архітектурної й культурної спадщини, популяризація України на міжнародному рівні, зокрема презентація її історії, архітектурної та культурної спадщини.[1]
Культурна спадщина[ред. | ред. код]
У 2020 році за фінансової підтримки Українського культурного фонду та Zagoriy Foundation[2] Urban Forms Center у партнерстві з малою культурною столицею України 2020–2021 років — містом Славутич, Славутицькою міською радою і Центральним державним науково-технічним архівом України реалізував експериментальний мультимедійний онлайн-проєкт «Енциклопедія архітектури України», який за допомогою різних медіаінструментів демонструє панораму архітектури України. Проєкт, створений на перетині архітектури, історії, критики, кінематографу й візуального мистецтва, спонукає до діалогу. Такий комплексний підхід дає змогу максимально розширити сприйняття матеріального середовища, побачити його з різних боків і сформувати власну думку щодо його актуального стану.[3] Кураторами проєкту виступили Євгенія Губкіна, Катерина Радченко, Ярослав Переходько.[4]
Гендерні питання в архітектурі[ред. | ред. код]
З метою звернути увагу на гендерні проблеми та дослідити роль та внесок жінок у розвиток архітектури, мистецтва та містобудування епохи модернізму[5], було започатковано серію міждисциплінарних конференцій «Модерністки». Конференції стали логічним продовженням однойменної громадської ініціативи, заснованої в Харкові у 2012 році Євгенією Губкіною та Анастасією Гулак, в рамка якої проводилися лекції, воркшопи, екскурсії. Партнерами серії конференцій виступили Представництво Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні та Державна наукова архітектурно-будівельна бібліотека імені Володимира Заболотного.
11–12 березня 2016 року в Києві у приміщенні ДНАББ ім. В.Г. Заболотного відбулася перша конференція «Модерністки. Гендерні питання в мистецтві, архітектурі та містобудуванні», участь в якій взяли більше 20 дослідниць і дослідників з України, Великої Британії, Нідерландів, Італії, Росії, Польщі, Чехії.
15–16 вересня 2017 року відбулась Друга міжнародна конференція «Модерністки. Насильство в архітектурі і міському просторі», метою якої було висвітлити і дослідити феномен насильства в архітектурі і міському просторі, стимулювати активний та взаємний обмін досвідом у вирішенні проблем просторової дискримінації та забезпечення права різних соціальних груп на міський простір.[6] В рамках конференції також проходив воркшоп «Інклюзивне і гендерно-чутливе проектування», ментором якого стала Ребекка Честнат-Ніс (Штутґартська вища технічна школа, Німеччина), для молодих українських практикуючих архітекторок та урбаністок.[7]
Розвиток міст[ред. | ред. код]
У партнерстві з Центром міської історії Центрально-Східної Європи у 2015 та 2016 роках Urban Forms Center розробляв і координував міждисциплінарні літні школи з серії «Міські літні школи: візії та досвіди»[8][9]. Літня школа у Львові, яка проходила 22–30 серпня 2015 року і була організована у партнерстві з Архітектурною школою МАРШ (Москва, Росія)[10], була присвячена дослідженню історично сформованого району «Новий Львів» із модерністською забудовою 1920–1930-х років та житловою забудовою другої половини ХХ століття.[11] Літня школа у Славутичі, яка проходила 29 червня – 11 липня 2016 року і була організована у партнерстві з Представництвом Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні, мала назву «Ідея міста: перевірка реальністю» і була присвячена дослідженню останнього планованого міста Радянського Союзу та наймолодшого міста в сучасній Україні, побудованого після ядерної катастрофи на Чорнобильській АЕС у 1986 році.[12]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Ференс, Любомир (23.11.2018). Сталий розвиток міст та дослідження архітектурної спадщини: чим іще займається ГО Urban Forms Center?. hromadske.radio.
- ↑ Почала роботу мультимедійна енциклопедія архітектури України, створена за підтримки Zagoriy Foundation. zagoriy.foundation. 22.10.2020. Архів оригіналу за 11 квітня 2021.
- ↑ Бадьйор, Дарія (23.10.2020). Євгенія Губкіна: «Архітектура – це матеріальне втілення політики». lb.ua. Архів оригіналу за 1 листопада 2020.
- ↑ Хачатурова, Анжела Хачатурова (24.10.2020). Архітектура та суспільство: хто кого?. zaxid.net. Архів оригіналу за 1 листопада 2020.
- ↑ Шевченко, Лев (08.03.2016). Жінка в архітектурі: XX століття і сьогодення. Київський міський журнал «Хмарочос». Архів оригіналу за 20 березня 2022.
- ↑ Притула, Євгенія (07.10.2017). Насилля в архітектурі: від ХХ століття до сьогодення - пошуки шляхів подолання. historians.in.ua. Архів оригіналу за 15 квітня 2022.
- ↑ Конференція «Модерністки. Насилля в архітектурі і міському просторі». mistosite.org.ua.[недоступне посилання]
- ↑ Міжнародна архітектурна школа "Новий Львів". Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 27 вересня 2020.
- ↑ Ідея міста: перевірка реальністю. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Архів оригіналу за 28 листопада 2020.
- ↑ Перехрест, Ольга (09.09.2015). Як відновлять Новий Львів. zaxid.net.
- ↑ Драбчук, Святослав (25.08.2015). «Новий Львів» на Новому Львові. zbruc.eu. Архів оригіналу за 14 червня 2021.
- ↑ Кайдан, Тарас (14.07.2016). Славутич пройшов перевірку реальністю: результати досліджень літньої школи. Київський міський журнал «Хмарочос». Архів оригіналу за 25 березня 2022.
Посилання[ред. | ред. код]
Офіційний вебсайт [Архівовано 29 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
Енциклопедія архітектури України [Архівовано 1 листопада 2020 у Wayback Machine.]
Модерністки [Архівовано 20 березня 2022 у Wayback Machine.]