Vestale (Q176)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Вестале»
Vestale (Q176)
Схематичне зображення підводного човна типу «Аргонот»
Верф Франція Schneider-Creusot, Шалон-сюр-Сон
Під прапором Франція Франція
Належність  Військово-морські сили Франції
Порт приписки Бізерта, Тулон
На честь Весталки
Закладений 30 січня 1931
Спуск на воду 22 травня 1932
Введений до складу флоту 18 вересня 1934
На службі 19341944
Сучасний статус У 1944 році виведений зі складу флоту, у березні 1946 року проданий на брухт
Бойовий досвід Друга світова війна
Битва за Атлантику
Проєкт
Тип ПЧ малий дизель-електричний підводний човен
Основні характеристики
Швидкість (надводна) 17,5 вузлів (32,4 км/год)
Швидкість (підводна) 9 вузлів (17 км/год)
Робоча глибина занурення 75 м
Гранична глибина занурення 80 м
Автономність плавання 30 діб
Екіпаж 41 офіцер та матрос
Розміри
Довжина найбільша (по КВЛ) 63,4 м
Ширина корпусу найб. 6,4 м
Середня осадка (по КВЛ) 4,24 м
Водотоннажність надводна 630 т
Водотоннажність підводна 798 т
Рухова установка Дизель-електрична:
2 × дизельних двигуни Schneider-Carel
1 × електродвигун
Гвинти 2
Потужність 1300 к.с. (дизелі)
1000 к. с. (електродвигун)
Озброєння
Артилерія 1 × 75-мм гармата modèle 1897
Торпедно-
мінне озброєння
6 × 550-мм торпедних апаратів
4 × 400-мм ТА
13 торпед
ППО 1 × 13,2-мм великокаліберний кулемет M1929

«Вестале» (Q176) (фр. Vestale (Q176) — військовий корабель, малий підводний човен 600-ї серії типу «Аргонот» військово-морських сил Франції часів Другої світової війни.

Підводний човен «Вестале» був закладений 30 січня 1931 року на верфі компанії Schneider-Creusot в Шалон-сюр-Сон. 22 травня 1932 року він був спущений на воду, а 18 вересня 1934 року увійшов до складу ВМС Франції.

Історія служби[ред. | ред. код]

Підводний човен проходив службу в лавах французького флоту.

1 вересня 1939 року, коли вторгненням нацистської Німеччини в Польщу почалася Друга світова війна, «Вестале» дислокувався в Бізерті в Тунісі у складі 17-ї дивізії підводних човнів 6-ї ескадри, складової 4-ї флотилії в Морській префектурі IV. Також до дивізії входили однотипні підводні човни «Аретуз», «Аталанте» і «Султан». 3 вересня 1939 року Франція вступила у війну на боці союзників.

10 травня 1940 року німецькі сухопутні війська вдерлися у Францію, розпочавши велику битву на Західному фронті, а 10 червня 1940 року Італія оголосила війну Франції та приєдналася до сил вторгнення. Битва за Францію завершилася поразкою Франції та підписанням перемир'я з Німеччиною та Італією 22 червня 1940 року. Коли перемир'я набуло чинності 25 червня 1940 року, «Вестале» все ще базувався в Тулоні.

Після перемир'я в червні 1940 року «Вестале» служив у військово-морських силах Франції Віші. У листопаді 1940 року «Вестале» роззброєний разом з підводними човнами «Архімед», «Аурор», «Псифі», «Султан», «Аретуз», «Аргонаут» і «Ореада», коли перебував у Тулоні.

9 грудня 1940 року 17-та дивізія підводних човнів — тепер скорочена до «Вестале», «Аретуз» і «Султан» — вирушила з Тулона разом із підводним човном «Архімед» і військовим шлюпом «Командант Борі», який прямував до Касабланки у Французькому Марокко. З Касабланки 17-та дивізія підводних човнів рушила до Дакара в Сенегалі. «Аталанте» пізніше приєднався до них там і знову став частиною дивізії.

4 березня 1942 року чотири підводні човни 17-ї дивізії підводних човнів вирушили з Касабланки в Тулон, де вони мали пройти модернізацію. Після завершення робіт на всіх чотирьох підводних човнах 17-та дивізія вирушила з Тулона 30 вересня 1942 року, щоб повернутися до Касабланки.

Після припинення бойових дій між союзними та французькими військами у Французькій Північній Африці, французькі сили в Африці, включаючи «Вестале», приєдналися до сил Вільної Франції. Човен увійшов до складу Вільних французьких військово-морських сил.

У листопаді 1943 року «Вестале» перебував в Орані і все ще входила до складу 17-ї дивізії підводних човнів разом із «Аретузою», «Аталанте» та «Ла Султан». У 1944 році він був одним з п'яти французьких підводних човнів другого класу, які все ще діяли, разом з «Амазон», «Кюрі», «Доріс» і «Султан». У серпні 1945 року, коли Друга світова війна закінчилася капітуляцією Японії, корабель був частиною групи підводних човнів «Оран» і чекав переведення в резерв.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Виноски
Джерела

Посилання[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Huan, Claude (2004). Les Sous-marins français 1918—1945. Rennes: Marines Éditions. ISBN 9782915379075.(фр.)
  • Jean Moulin, Les sous-marins français en images, Rennes, Marines Éditions, 2006, 91 p. (ISBN 2-915379-40-8), p. 30-31.(фр.)