Палац миру і злагоди
| Палац миру та злагоди | |
|---|---|
|
51°07′23″ пн. ш. 71°27′49″ сх. д. / 51.12306° пн. ш. 71.46361° сх. д.Координати: 51°07′23″ пн. ш. 71°27′49″ сх. д. / 51.12306° пн. ш. 71.46361° сх. д. | |
| Тип |
продукт творчостіd споруда національна символіка і пам'ятка архітектури[d] |
| Країна |
 Казахстан |
| Розташування | Астана |
| Архітектурний стиль | постмодерна архітектура |
| Автор проєкту | Foster and Partners |
| Архітектор | Foster and Partners |
| Будівник | Sembol Construction |
| Матеріал | граніт і Термополіроване скло |
| Засновано | 1 вересня 2006 |
| Будівництво | 2004 — 2006 |
| Власник | Астана |
| Сайт | astana-piramida.kz |
  Палац миру і злагоди (Казахстан) | |
 | |
 Палац миру і злагоди у Вікісховищі | |
Пала́ц ми́ру та зла́годи або Пірамі́да ми́ру та зла́годи (каз. Бейбітшілік пен келісім сарайы — Піраміда миру та злагоди) — споруда у вигляді піраміди, спроєктована архітектором сером Норманом Фостером в Астані, столиці Казахстану спеціально для проведення «ІІ З'їзду лідерів світових і традиційних релігій» (12-13 вересня 2006 р.)[1].
Історична довідка[ред. | ред. код]
Проєкт розроблено британськими архітекторами фірми «Foster and Partners» за участю інженерів компанії «Buro Happold». Споруду було збудовано будівельною фірмою «Sembol Construction» коштом 8,74 трильйонів казахстанських теньге (близько $58 млн) і відкрито у другій половині 2006 року.
Будівництво піраміди завершилось у 2006 році, оперна концертна зала на 1325 місць була відкрита за участі Монсеррат Кабальє. Будівля в основі має квадрат зі стороною 62 метри та висотою також 62 метри. Верхівку піраміди прикрашає справжній витвір мистецтва художника Брайана Кларка — вітраж із зображеннями 130 голубів, що символізують національності, які живуть на казахстанській землі[2].
Палац миру та злагоди — одна з визначних пам'яток столиці Республіки Казахстан. Піраміда стала символом єднання різних релігій, етносів і культур, відкритості народу і держави до усього світу. Ідея створення Палац належить Президентові РК Н. А. Назарбаєву і була озвучена ним на першому З'їзді світових і традиційно-національних релігій, що проходив 23-24 вересня 2003 року в Астані. У 2006 році Палац миру та злагоди прийняв делегатів і учасників другого з'їзду.
Можливості та використання споруди[ред. | ред. код]
З 2008 року у будівлі розташовується «Міжнародний центр культур та релігій», а з 2010 року тут створено Тюркську академію, що займається вивченням та дослідженням мови, історії та культури тюркомовних народів.
Площа приміщень Піраміди становить 28 тис. м². Палац миру та злагоди — це оснащені сучасним обладнанням конференц-зали та виставкові зони, художні галереї, презентаційні комплекси тощо. Концертно-оперний зал оснащений новітнім обладнанням. Інтер'єр залу оформлено у бордово-золотих тонах, з вікном-сонцем вгорі. Сцена з оркестровою ямою на 80 осіб завглибшки 2,8 метра розрахована на постановки різного рівня.
Зала «Хеопс Атріум», що займає площу понад 2 тис. м² і складається з 4 галерей, які примикають до нього може вмістити одночасно понад 1000 гостей. У галереї зали розташований «Генеральний план розвитку Астани до 2030 року».
З творами мистецтва гостей та мешканців столиці знайомлять центр сучасного мистецтва «Кұланши» і галерея «Шежіре». У них проходять виставки та творчі вечори художників Казахстану, країн ближнього і далекого зарубіжжя.
Галерея[ред. | ред. код]
-
-
Поштова марка Казахстану 2005 року номіналом 65 тенге «Проєкт Палацу миру і злагоди»
Джерела[ред. | ред. код]
- Палац миру та злагоди Офіційна сторінка. (рос.)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Съезд лидеров мировых и традиционных религий [Архівовано 22 серпня 2012 у Wayback Machine.] на сайті Палацу миру і злагоди. (рос.)
- ↑ Палац миру і злагоди [Архівовано 17 серпня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)