Тюрки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Тю́рки — культурно-мовна спільність, що сформувалась на території степів Північного Китаю в I тис. до н. е. Тюрки займалися головним чином кочовим скотарством.

Першим відомим державним об'єднанням тюрків була орда Хунну (відомих з V століття в Європі під ім'ям гуни). У I тисячолітті н. е. тюрки широко розселилися по Євразії, (гуни дійшли до території Франції), змішалися з іраномовними народами в Середній Азії (Середньоазійські тюрки). З VI століття область в середній течії Сирдар'ї і річки Чу почала іменуватися Туркестаном. Згодом, після російського захоплення Центральної Азії, ця назва була поширена на весь регіон. У II тисячолітті н. е. тюрки проникли в Закавказзя (азербайджанці) і на береги Середземного моря (турки-сельджуки, турки-османи, мамелюки), а також заселили Східний Сибір (якути, долгани).

Стародавні тюрки[ред.ред. код]

Сучасні тюрки[ред.ред. код]

Розселення тюркських народів у світі на початок 21 століття.

Verbreitungsgebiet der Turkv lker 1.PNG

Примітки:

  1. Кримські татари мають змішане огузо-кипчацьке походження. Деякі субетноси відносяться до огузської групи, а деякі до кипчацької.
  2. Кримські караїми — тюркомовний етнос, що сповідує особливу форму іудаїзму, — караїмізм. За однією з версій, є нащадками хозар, що прийняли іудейську релігію за часів правління кагана Обадії I Хозарським каганатом. Говорять на караїмській мові, близькій до кримськотатарської.
  3. Уруми — тюркизовані чорноморські греки, що говорять на діалекті кримськотатарської мови.
  4. Алтайці мають змішане киргизо-уйгурське походження. Північні алтайці відносяться до уйгурської групи, а південні — до киргизо-кипчацької.
  5. Кримчаки — тюркизовані кримські євреї. Говорять на кримчацькій мові, близькій до кримсько-татарської. На відміну від караїмів, є раббанитами, тобто сповідають ортодоксальний іудаїзм, також як караїми припускають своє етнічне походження від тюркського населення хозарів, що прийняли іудаїзм.
  6. Класифікація є вельми умовною, запропонований ряд альтернативних класифікацій. Проблема в тому, що між тюркськими народами різних гілок нерідко спостерігалася мовна конвергенція в процесі їх співіснування на сусідніх територіях. Зокрема, казахська і киргизька мови, віднесені в даній класифікації до різних гілок, в наш час[Коли?] вельми близькі лексично і граматично.

Сучасні тюркські держави[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Адміністративний поділ країн Азії