Вулиця Івана Карпинця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вулиця Карпинця
Львів
Місцевість Вулька
Район Франківський
Назва на честь Івана Карпинця
Колишні назви
Кадетська бічна, Косинерська, Рембрандтґассе, Косинерська, Солдатська
польського періоду (польською) Kadecka boczna, Kosynierska
радянського періоду (українською) Косинерська, Солдатська
Загальні відомості
Протяжність 280 м
Координати початку 49°49′42″ пн. ш. 24°01′07″ сх. д. / 49.828472° пн. ш. 24.018667° сх. д. / 49.828472; 24.018667
Координати кінця 49°49′46″ пн. ш. 24°00′57″ сх. д. / 49.829472° пн. ш. 24.01583° сх. д. / 49.829472; 24.01583
поштові індекси 79026[1]
Транспорт
Рух двосторонній
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі № 1, 3, 4, 4а, 5, 6, 7, 8, 9, 9а, 18, 18а, 19, 19а, 21, 23, 25, 27[2]
Архітектурні пам'ятки № 17, 18, 18а, 19, 21, 23, 25[3]
Поштові відділення ВПЗ № 26 (вул. Стрийська, 78)[1]
Забудова польський конструктивізм 1930-х, радянська барачна забудова 1950-х, п'ятиповерхова житлова забудова 1960-х років[4]
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap r2671979
Мапа
Мапа
CMNS: Вулиця Івана Карпинця у Вікісховищі

Вулиця Карпинця — вулиця у Франківському районі[5][6] міста Львова, у місцевості Вулька. Прямує від вулиці Героїв Майдану углиб забудови, завершується глухим кутом.

Прилучаються вулиці Сбитова та Лукаша.

Історія[ред. | ред. код]

Вулиця почала формуватися на початку XX століття, першу офіційну назву — Кадетська бічна — отримала у 1910 році[4][7]. У 1913 році її перейменували на вулицю Косинерську, на згадку про учасників польського селянського повстання[4]. Під час німецької окупації, з 1943 року по липень 1944 року, вулиця мала назву Рембрандтґассе, на честь нідерландського художника епохи Відродження Рембрандта ван Рейна[4][8]. У липні 1944 року повернена колишня назви — вулиця Косинерська[9] і вже у 1946 році перейменована на вулицю Солдатську[10]. 1993 року вулиця отримала сучасну назву на пошанування українського історика Івана Карпинця[11][7].

Забудова[ред. | ред. код]

Вулиця Карпинця забудована будинками 1930-х та 19601970-х років, зведеними у стилі польського та радянського конструктивізму, а також присутня радянська барачна забудова 1950-х років[4] та сучасна багатоповерхова 2000-х років.

№ 8 — п'ятиповерховий житловий будинок, зведений у 2006 році.

№ 18, 18а — двоповерхові вілли, зведені у 1912—1913 роках за проєктом Валерія Шульмана та Філемона Левицького для Марії Бачинської та Софії Олесницької відповідно[12]. У будинку № 18 наприкінці 1930-х років мешкав український політик, громадський і державний діяч Роман Шухевич з родиною. Будинки внесені до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронними № 2608-м та № 2609-м[3].

№ 17, 19, 21, 23, 25 — двоповерхові вілли, зведені у 1910-х1930-х роках. Будинки внесені до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення під охоронними № 2609-м, № 2610-м, № 2611-м, № 2612-м та № 2613-м відповідно[3].

№ 27 — п'ятиповерхова будівля гуртожитку № 3[13] Національного університету «Львівська політехніка», зведена у 1960-х роках у стилі радянського конструктивізму.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 1 січня 2024.
  2. Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 1 січня 2024.
  3. а б в Список будинків — пам'яток архітектури м. Львова. pomichnyk.org. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 1 січня 2024.
  4. а б в г д 1243 вулиці Львова, 2009, с. 314.
  5. Актуальний перелік вулиць Франківського району м. Львова. fk.lv.court.gov.ua. Франківський районний суд м. Львова. Архів оригіналу за 1 червня 2023. Процитовано 1 січня 2024.
  6. Павло Жежнич (30 травня 2007). Список вулиць Львова (К). lviv.ridne.net. Архів оригіналу за 5 вересня 2021. Процитовано 1 січня 2024.
  7. а б Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 26.
  8. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 117.
  9. Імена видатних людей у вулицях Львова, 2001, с. 83.
  10. Довідник перейменувань вулиць і площ Львова, 2001, с. 92.
  11. Новий Світ, 2014, с. 174.
  12. Архітектура Львова, 2008, с. 492.
  13. Гуртожиток № 3. lpnu.ua. Національний університет «Львівська політехніка». Архів оригіналу за 27 березня 2023. Процитовано 1 січня 2024.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]