Вулиця Ветеранів (Львів)
| Вулиця Ветеранів Львів | |
|---|---|
 Вид від перехрестя з вул. Грекова у бік вул. Клепарівської | |
| Місцевість | Клепарів |
| Район | Шевченківський |
| Назва на честь | військових ветеранів |
| Колишні назви | |
| польського періоду (польською) | Weteranów |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 360 м |
| Координати початку | 49°51′00″ пн. ш. 24°01′13″ сх. д. / 49.85000° пн. ш. 24.020306° сх. д.Координати: 49°51′00″ пн. ш. 24°01′13″ сх. д. / 49.85000° пн. ш. 24.020306° сх. д. |
| Координати кінця | 49°51′00″ пн. ш. 24°00′54″ сх. д. / 49.850056° пн. ш. 24.015194° сх. д. |
| поштові індекси | 79007[1] |
| Транспорт | |
| Рух | двосторонній |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Будівлі | № 2—6, 8, 11[2] |
| Навчальні заклади | Львівська гімназія «Престиж»[3] |
| Поштові відділення | ВПЗ № 7 (вул. Гребінки, 6)[1] |
| Забудова | класицизм, конструктивізм[4] |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | r7518870 |
| Мапа | |
 | |
 Вулиця Ветеранів у Вікісховищі | |
Вулиця Ветера́нів — вулиця у Шевченківському районі міста Львів, у місцевості Клепарів. Пролягає від вулиці Джерельної до вулиці Клепарівської. Прилучаються вулиці Генерала Олександра Грекова та Базарна.
На ділянці між вулицями Генерала Олександра Грекова та Клепарівською вулиця Ветеранів не має наскрізного проїзду, адже пролягає через колишню територію штабу оперативного командування «Захід» МО України (до 1998 року — штаб Прикарпатського військового округу).
Історія[ред. | ред. код]
Вулиця Ветеранів прокладена у 1885 році, й назвали її так на пошану військових ветеранів, що мешкали неподалік, у Будинку інвалідів, що на вулиці Клепарівській (нині — Львівський державний університет безпеки життєдіяльності)[5].
Забудова[ред. | ред. код]
У забудові вулиці Ветеранів переважають дво- та триповерхові будинки кінця XIX — початку XX століття, у стилі класицизм[4].
П'ятиповерховий будинок № 5 зведений у 1960-х роках у стилі конструктивізму. У житловому будинку № 6 на часів Польської республіки розміщувалася фабрика мила Наґельберґа.
Будинок № 11 зведений у 1913 році за проєктом архітектора Генріка Заремби. Спершу тут була приватна початкова школа імені Тадеуша Ленартовича. 1919 року у школі було два відділення — чоловіче, яке містилося на першому поверсі будинку та жіноче — на другому поверсі цієї ж будівлі і мали відповідно окремі входи. У 1930-х роках вперше згадується про нумерацію шкіл. Так, чоловіче відділення приватної початкова школи імені Тадеуша Ленартовича стало чоловічою школою № 7, а жіноче — жіночою школою № 26[6]. По війні навчальний заклад у будівлі містилися музично-педагогічне училище № 2 та неповна українська середня школа № 53[7]. Пізніше школа стала середньою спеціалізованою школою № 53 з поглибленим вивченням англійської мови. Згідно ухвали сесії Львівської міської ради та розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації у 2007 році середня спеціалізована школа № 53 I—III ступенів реорганізована у гімназію «Престиж» з поглибленим вивченням іноземних мов[3].
Два сусідні з будинком № 11 будинки мають аналогічний номер, але розташовані на закритій військовій території. Це колишні будівлі казарм, зведені у 1895—1899 роках за проєктом архітекторів Альфреда Каменобродського та Наполеона Лущкевича[8] для потреб 95-го полку піхоти та 11-го трайн-дивізіону (транспортного або ж обозного підрозділу 11-го армійського корпусу) у складі сухопутних військ Збройних сил Австро-Угорщини. У 1918—1939 роках дислокувалися підрозділи 26-го полку піхоти та 5-го легкого (польового) артилерійського полку польського армії[9], у 1940—1941 роках — підрозділи 4-го механізованого корпусу РСЧА[10]. По закінченню війни територія була використана для будівництва комплексу під управління і штаб Прикарпатського військового округу, до складу якого увійшли і цих два будинки[11].
На розі з вулицею Генерала Олександра Грекова розташована будівля колишнього військового манежу, зведеного у 1889—1891 роках архітектором Юліушем Гохберґером у стилі історизму з використанням декоративних елементів італійського ренесансу для потреб 95-го полку піхоти та 11-го трайн-дивізіону (транспортного або ж обозного підрозділу 11-го армійського корпусу) у складі сухопутних військ Збройних сил Австро-Угорщини. Під час російської окупації Львова у 1914–1915 роках, манеж переобладнали під тимчасовий православний храм[12][11].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 25 листопада 2023.
- ↑ Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 25 листопада 2023.
- ↑ а б Офіційний сайт Львівської гімназії «Престиж» з поглибленим вивченням іноземних мов. gymnasiumprestige.lviv.ua/. Архів оригіналу за 10 червня 2023. Процитовано 25 листопада 2023.
- ↑ а б 1243 вулиці Львова, 2009, с. 422.
- ↑ Вулиці Львова, 2017, с. 409.
- ↑ Najnowszy ksiąźkowy plan-informator miasta Lwowa…1940. — S. 26.
- ↑ Львов: справочник, 1949, с. 122.
- ↑ Христина Базюк (15 квітня 2016). Наполеон Лущкевич – будівничий львівських вілл та казарм. photo-lviv.in.ua. Фотографії старого Львова. Архів оригіналу за 1 червня 2023. Процитовано 25 листопада 2023.
- ↑ Цитаделя, 2010, с. 58.
- ↑ Цитаделя, 2010, с. 54.
- ↑ а б Цитаделя, 2010, с. 59.
- ↑ Вулиці Львова, 2017, с. 408.
Джерела[ред. | ред. код]
- Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. Ветеранів вул. // 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 422. — ISBN 978-966-2154-24-5.
- Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 12, 124. — ISBN 966-603-115-9.
- Мельник І. В. Вулиці Львова. — Харків : Фоліо, 2017. — С. 398, 408, 409. — ISBN 978-966-03-7863-6.
- Мельник І. Довкола Високого Замку. — Львів : Апріорі, 2010. — С. 130. — ISBN 978-966-2154-32-0.
- Щодо розміщення підрозділів 4-го механізованого корпусу Червоної армії у Львові // Цитаделя: львівський мілітарний альманах / ред. Олег Фешовець; заст. гол. ред. Олександр Дєдик, Михайло Слободянюк та інші. — Львів : Астролябія, 2010. — Т. 2 (4). — С. 54—62.
- Львов: справочник / сост. Г. Гербильский и др.; общ. ред. Б. К. Дудыкевич. — Львів : Вільна Україна, 1949. — 200 с. (рос.)
- Najnowszy ksiąźkowy plan-informator miasta Lwowa ze spisem ulic oraz 14 planami Miasta. — Lwów: Nakładem Edwarda Zimnego, 1940. — 90 s. (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Проєкт «Вулиці Львова»: вулиця Ветеранів. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 27 серпня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
| ||||||||
| |||||||||||||