Франсіс Грюбер
| Франсіс Грюбер | ||||
|---|---|---|---|---|
| фр. Francis Gruber | ||||
|
| ||||
| Народження |
15 березня 1912[1][2][…] або 14 березня 1912[4] Нансі | |||
| Смерть | 1 грудня 1948[5][2][…] (36 років) | |||
| Париж | ||||
| Поховання | cemetery of Thomeryd | |||
| Країна |
.svg){kind=small} Франція | |||
| Навчання | Académie Scandinaved | |||
| Діяльність | художник | |||
| Напрямок | експресіонізм | |||
| Батько | Жак Грюбер | |||
| Брати, сестри | Jean-Jacques Gruberd | |||
| Роботи в колекції | Тейт, Паризький міський музей сучасного мистецтва, Національний музей сучасного мистецтва, Музей образотворчих мистецтв Нансі, Гарвардський художній музей, Художній музей Фогга[d], Musée des Beaux-Arts de Quimperd і Sainsbury Centred | |||
|
| ||||
 Франсіс Грюбер у Вікісховищі | ||||
Франсіс Грюбер (фр. Francis Gruber; 1912, Нансі — 1948, Париж) — французький художник і засновник школи Нового реалізму.
Біографія[ред. | ред. код]
Френсіс Грюбер народився 15 березня 1912 року у місті Нансі, регіон Лотарингія. Батько художник, майстр вітражів. У 1916 сім'я переїхала до Парижу, де рано проявився талант художника, який розвивався під керівництвом його батька, а також Манеса і Брака, які проживали по сусідству.
У 1929-1932 навчався живопису в Скандинавській академії у Дюфрена і Фріеза. Вже в 18-річному віці пізнав перший успіх на Осінньому салоні 1930 року.
Ранні роботи романтичного плану відзначені впливом його улюблених художників — Босха, Дюрера, Грюневальда, Калло. З 1937 писав пейзажі,овіяні меланхолійним або тривожним настроєм (серія Грози). У 1938 потоваришував із Джакометті й звернувся до типового для його живопису мотиву самотньої фігури в інтер'єрі.
Виснажені, пригнічено пониклі фігури, освітлені холодним сутінковим світлом, що загубилися в порожньому просторі, відповідали суспільним настроям перших повоєнних років. Грюбер був визнаний основоположником напряму мізерабілізму, яке в подальшому, після його ранньої смерті, було продовжено Бернаром Бюффе. Одна з робіт Грюбера «Іов» ((1944, Тейт, Лондон), намальована в Осінньому салоні 1944 року, який був пізніше відомий як Салон звільнення, оскільки відбувся після того як Парижу звільнили від німецької окупації, картина символізує пригноблені народи, що як Іова в Біблії пережив багато страждань.
Незважаючи на туберкульоз, що став причиною його ранньої смерті, Грюбер працював з великою енергією і зробив істотний внесок не тільки у французьке мистецтво. Помер живописець 1 грудня 1948 року.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ https://rkd.nl/explore/artists/34294
- ↑ а б Francis Gruber
- ↑ а б Francis Gruber — OUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
- ↑ The Fine Art Archive — 2003.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Джерела[ред. | ред. код]
- Francis Gruber: Catalogue de l’exposition. Paris, Musée d’Art moderne de la Ville de Paris, 1977;
- Bernar-Gruber C., Vanozzi A. Francis Gruber. Lausanne, 1990.
|
