Експресіонізм

Худ.Егон Шиле. Альберт фон Гютерслог, 1918, Міннеаполіс, США.

Експресіоні́зм  (від франц. expression - вираження, виразність) — літературно-мистецький потік авангардизму, що сформувався в Німеччині на початку ХХ століття. Мав своїх прихильників в Франції, Австрії, Польщі, німецькомовній Швейцарії.

Виникнення

Основний творчий принцип експресіонізму — відображення загостреного суб'єктивного світобачення через гіпертрофоване авторське «Я», напругу його переживань та емоцій, бурхливу реакцію на дегуманізацію суспільства, знеособлення в ньому людини, на розпад духовності, засвідчений катаклізмами світового масштабу початку ХХ ст. З усіх напрямків нового мистецтва 20 ст. експресіонізм гостро відобразив конфлікт художньої особи, людини взагалі з трагічною й антигуманною дійсністю. В творах одних майстрів експресіонізм приводив до надзвичайного загострення трагічного світосприйняття , у інших — до художніх утопій, елітарності, замкненого середовища, котре сприймалося острівцем порятунку духовних та гуманістичних цінностей. Цей конфлікт призводив до радикальності художніх рішень, до бунтівного протиставлення і розриву з академічними традиціями.

Протиріччя самого експресіонізму, надміру агресивні його форми, що відразу впадали у око, викликали несприйняття як консервативної публіки, так і радикальних політичних систем - нацизму в Німеччині, фашизму в Італії, комунізму в СРСР. За часів Гітлера твори багатьох експресіоністів в Німеччині або продавали за кордон, або знищували. Значні цензурні обмеження мали ці твори і в СРСР за часів сталінського терору.

Стилістика експресіонізму в 20 столітті відбилася у кіно, живописі, графіці, літературі, скульптурі, найменше у архітектурі.

Визначальні риси експресіонізму

Маріанна фон Веревкін. Червоне місто, 1909 р.

• зацікавленість глибинними психічними процесами;
• заперечення як позитивізму, так і раціоналізму;
• оновлення формально-стилістичних засобів, художньої образності та виразності, часом непоєднуваних між собою, як глибокий ліризм і всеохоплюючий пафос;
• суб'єктивізм і зацікавленість громадянською темою;
• бунт проти сталих академічних форм в образотворчому мистецтві при збереженні головних жанрів (портрет, батальний жанр, побутова картина, міфологічний чи релігійний образ, пейзаж, навіть натюрморт).

Головні представники в живописі

Автопортрет (Віткевич), 1917 р.

• Егон Шиле
• Ернст Барлах
• Отто Дікс
• Жорж Руо
• Хайм Сутін
• Генрих Кампендонк
• Ернст Людвіг Кірхнер
• Вільгельм Лембрук
• Франц Марк
• Кандінський Василь Васильович
• Едвард Мунк
• Осип Цадкин
• Віткевич Станіслав Ігнацій та інші.

Галерея

• 

  Едвард Мунк. Хвора дочка, 1907, Лондон.

• 

  Ернст Барлах. Скульптура янгола, що летить, Кельн, Антонітенкірхе.

• 

  Ернст Барлах.Скульптури на фасаді Катаріненкірхе, Любек.

• 

  Віткевич Станіслав Ігнацій, композиція, 1918 р.

• 

  Віткевич Станіслав Ігнацій. Австралійський пейзаж, пастель, 1918 р.

• 

  Егон Шиле. Родина, Австрійська галерея, Відень.

• 

  Егон Шиле. Глечики, 1918, Відень, прив. збірка

• 

  Ернст Людвіг Кірхнер, рожеві троянди, 1918, Сент Луїс, Міссурі, США.

У літературі України

В українській літературі експресіонізм започаткував Василь Стефаник, який від декадентських поезій у прозі перейшов на засади експресіонізму. Класичний експресіонізм утвердив Осип Турянський повістю «Поза межами болю». У стильову течію експресіонізму частково вписується творчість Миколи Куліша («97»), частково — Миколи Бажана (збірка «17-й патруль»), а особливо проза Миколи Хвильового (зокрема твір "Я (Романтика)"), Івана Дніпровського, Юрія Липи, Тодося Осьмачки.

Джерела

• Paul Raabe & Ludwig Greve: Expressionismus. Literatur und Kunst 1910. Eine Ausstellung des Deutschen Literaturarchivs im Schiller-Nationalmuseum Marbach a.N., vom 8. Mai bis 31. Oktober 1960. Katalog Nr. 7, Marbach a.N. 1960 (wird im DLA laufend neu aufgelegt).
• Paul Raabe: Die Autoren und Bücher des literarischen Expressionismus. Ein bibliographisches Handbuch in Zusammenarbeit mit Ingrid Hannich-Bode, Stuttgart: J.B. Metzlersche Verlagsbuchhandlung 1992, ISBN 3-476-00756-1.
• Theodor Sapper: Alle Glocken dieser Erde. Expressionistische Dichtung aus dem Donauraum, Wien: Europaverlag Wissenschaft 1974, ISBN 3-203-50494-4.
• Die expressive Geste. Deutsche Expressionisten und afrikanische Kunst, Hatje Cantz Verlag, Ostfildern 2007, ISBN 978-3-7757-1918-6
• Nicole Leonhardt: Die Farbmetaphorik in der Lyrik des Expressionismus. Eine Untersuchung an Benn, Trakl und Heym. Ubooks Verlag, 2004.
• Silvio Vietta u. Hans-Georg Kemper: Expressionismus. München 1975. (= UTB. 362.) – 6. Aufl. Ebd. 1994, ISBN 3-8252-0362-X
• Karl-Heinz Morscheck: Expressionismus. Stil und Umsetzung. Englisch Verlag. Wiesbaden 2005, ISBN 978-3-8241-1334-7
• Walter Fähnders (Hrsg.): Expressionistische Prosa. Ein Studienbuch. Aisthesis, Bielefeld 2001, ISBN 3-89528-283-9
• Für eine erste Übersicht: Ralf Georg Bogner: Einführung in die Literatur des Expressionismus. Darmstadt 2005.
• Ришар Л. Энциклопедия экспрессионизма. М.: Республика, 2003 (рос).

Див. також

• Експресіонізм в архітектурі
• Еспресіонізм у музиці
• Експресіонізм (головні представники)