Франц Абт
| Франц Абт | |
|---|---|
| нім. Franz Abt | |
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 22 грудня 1819[1][2][…] |
| Місце народження | Айленбург, Королівство Пруссія, Німецький союз[1][3][4] |
| Дата смерті | 31 березня 1885[1][3][…] (65 років) |
| Місце смерті | Вісбаден, Королівство Пруссія, Німецька імперія[1][3][4] |
| Поховання | Nordfriedhofd |
| Громадянство | Королівство Саксонія |
| Професії | композитор, диригент, хормейстер, поет |
| Освіта | Лейпцизький університет і Школа Святого Томи (Лейпциг) |
| Жанри | choir workd, daljátékd і пісня |
 Файли у Вікісховищі | |
.jpg)
Франц Абт (нім. Franz Abt; 22 грудня 1819, Айленбург — 31 березня 1885, Вісбаден) — німецький композитор і хоровий диригент[5], автор більше 3 тисяч творів, головним чином вокальних.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився в Айлендурзі (Північна Саксонія). З 1838 року вивчав богослов'я у Лейпцизькій школі Святого Фоми, де особисто познайомився з Феліксом Мендельсоном і Робертом Шуманом. На початку 1841 року він став капельмейстером в Бернбурзькому придворному театрі, а восени того ж року — отримав ту ж посаду в Цюриху, в акціонерному театрі, що знаходився під керівництвом Шарлотти Бірх-Пфайфер. Оцінений співочими товариствами як учитель співу, диригент і улюблений композитор, Абт залишався у Цюриху до осені 1852 року, поки не був запрошений до Брауншвейзького придворного театру другим капельмейстером. Навесні 1855 року герцог Брауншвейзький призначив його першим капельмейстером.
Музика[ред. | ред. код]
Творча спадщина Абта налічує більше 600 опусів, і більше 3000 окремих творів. Він працював головним чином у вокальному жанрі, і зокрема багато писав для чоловічого хору, бо вважав, що репертуару для цього типу колективів бракує. Власне твори для чоловічого голосу врешті і принесли найбільший успіх Абту у Швейцарії та Німеччині. Чимало творів Абт написав і для мішаного хору, як а капела так і з супроводом. Він також написав чимало вокалізів, вокальних ансамблів та пісень для дітей.[6]
Стиль Абта відзначається легкістю винаходу, простотою форм, але без претензії на глибину чи індивідуальність. Багато його пісень співалися повсюдно й укріпилися у популярному репертуарі. Завдяки простоті мелодики деякі його пісні, такі як «Wenn die Schwalben heimwärts ziehn та Die stille Wasserrose» помилково вважають народними.[6]
У спадщині Абта є також три опери: «Des Königs Scharfschütz», «Die Hauptprobe» і «Reisebekanntschaften». В ранній період Абт чимало створив п'єс для фортепіано, салонного характеру. Але вони ніколи не мали тієї популярності, яку мають його вокальні твори.[6]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #102199175 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в г Г. Риман Абт // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. Энгель — Москва: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 1. — С. 6.
- ↑ а б в Rob. Eitner Abt, Franz // Allgemeine Deutsche Biographie — L: 1900. — Vol. 45. — S. 686–687.
- ↑ Chambers Biographical Dictionary, ISBN 0-550-18022-2, page 5
- ↑ а б в Edward F. Kravitt: "Franz Abt", Grove Music Online
Джерела[ред. | ред. код]
- Абт // Українська музична енциклопедія / Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України. 2006. — Т. 1. — C. 20
- Абт, Франц // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Абт, Франц Вільгельм // ВУЕ
- Вільні ноти авторства Франц Абт на сайті International Music Score Library Project (IMSLP)
|
|
Це незавершена стаття про композитора. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
