Бичковська волость

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Бичковська волость
Центр Бичок
Площа 32 548 (1880)
Населення 12 308 осіб (1880)
Густота 34.6 осіб / км²

Бичковська волость — історична адміністративно-територіальна одиниця Богучарського повіту Воронізької губернії з центром у слободі Бичок.

Станом на 1880 рік складалася 9 поселень, 4 сільських громад. Населення — 12 308 осіб (6194 чоловічої статі та 6114 — жіночої), 2036 дворових господарств[1].

Земля волості
Площа, десятин У тому числі орної, дес.
Сільських громад 31965 21611
Приватної власності 300 34
Іншої власності 283 203
Загалом 32548 21848

Поселення волості на 1880 рік[2]:

  • Бичок — колишня державна слобода при річці Бичок за 17 верст від повітового міста, 3870 осіб, 703 двори, православна церква, школа, поштова станція, 5 лавок, щорічний ярмарок.
  • Журавка — колишня державна слобода при річці Дон, 3247 осіб, 537 двори, православна церква, школа, 4 лавки.
  • Подколодновка — колишня державна слобода при озері Черкаське, 2132 особи, 366 дворів, православна церква, школа, 2 лавки, щорічний ярмарок.
  • Стара Толучеєвка — колишня державна слобода, 1844 особи, 315 дворів, православна церква, школа, щорічний ярмарок.

За даними 1900 року у волості налічувалось 19 поселень із переважно українським населенням, 4 сільських товариства, 69 будівель та установ, 2407 дворових господарств, населення становило 13 599 осіб (6815 чоловічої статі та 6784 — жіночої)[3].

1915 року волосним урядником був Олексій Герасимович Борзунов, старшиною був Іван Олексійович Чумачев, волосним писарем — Михайло Абравомович Воронін[4].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.— С. 170-171.
  2. рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.— С. 185.
  3. рос. дореф. Населенныя мѣста Воронежской губерніи. Справочная книга. Изданіе Воронежскаго губернскаго земства. Воронеж: Типо-Литографія В. И. Исаева, Большая Дворянская ул., д. д-ра Столлѣ. 1900. — VI + 482 с., (код 5494-5516)
  4. рос. дореф. Памятная книжка Воронежской губерніи на 1915 г. Изданіе Воронежскаго губернскаго статистическаго комитета. - Воронеж: Типо-Литографія губернскаго правленія, 1915. - 114 + 126 + 287 + 116 с., (стор. 2.117-118)

Джерела

[ред. | ред. код]