Нова Кріуша
| село Нова Кріуша | |
|---|---|
| Новая Криуша | |
| Країна |  Росія
|
| Суб'єкт Російської Федерації | Воронезька область |
| Муніципальний район | Калачіївський |
| Поселення | Новокріушанське сільське поселення |
| Код ЗКАТУ: | 20215840001 |
| Код ЗКТМО: | 20615440101 |
| Основні дані | |
| Населення | 2178 |
| Поштові індекси | 397607 |
| Телефонний код | +7 47363 |
| Географічні координати: | 50°15′35″ пн. ш. 41°17′47″ сх. д. / 50.25972222224977770° пн. ш. 41.29638888891677340° сх. д.Координати: 50°15′35″ пн. ш. 41°17′47″ сх. д. / 50.25972222224977770° пн. ш. 41.29638888891677340° сх. д. |
| Часовий пояс | UTC+4 |
| Водойма | р. Кріуша |
| Мапа | |
  Нова Кріуша | |
|
| |
Нова Кріуша (рос. Новая Криуша) — село Калачіївського району Воронізької області. Утворює окреме Новокріушанське сільське поселення.
Населення становить 2178 осіб за переписом 2010 року (1036 чоловічої статі та 1142 — жіночої), 2476 осіб — 2005 року.
Географія[ред. | ред. код]
Село розташоване на сході району, неподалік адміністративного кордону з Волгоградської областю.
Історія[ред. | ред. код]
За даними 1859 року у казенній слободі Богучарського повіту Воронізької губернії мешкало 4976 осіб (1809 чоловічої статі та 1815 — жіночої), налічувалось 279 дворових господарств, існувала православна церква[1].
Станом на 1886 рік у колишній державній слободі, центрі Ново-Кріушанської волості мешкало 5071 особа, налічувалось 716 дворових господарств, існували православна церква, школа, 2 лавки[2].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 5453 осіб (2797 чоловічої статі та 2656 — жіночої), з яких всі — православної віри[3].
За даними 1900 року у слободі мешкало 6436 осіб (3829 чоловічої статі та 2607 — жіночої) змішаного українсько-російського населення, налічувалось 838 дворових господарств[4].
Особистості[ред. | ред. код]
В селі народився Прокопов Йосип Федорович (1918—1984) — український радянський живописець.
Джерела[ред. | ред. код]
- (рос.) Нова Кріуша
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ рос. дореф. Воронежская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ IX. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1865 — IV + 157 с., (код 946)
- ↑ рос. дореф. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ I. Губерніи Центральной земледѣльческой области. — СанктПетербургъ, 1880. — VI + 413 с.— С. 199.
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-34. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Населенныя мѣста Воронежской губерніи. Справочная книга. Изданіе Воронежскаго губернскаго земства. Воронеж: Типо-Литографія В. И. Исаева, Большая Дворянская ул., д. д-ра Столлѣ. 1900. — VI + 482 с., (код 5527)
| ||||||||||||||
.png){kind=small}
.png)
|
Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
