Вікіпедія:Перейменування статей/тест

Тут користувачі зазначають сторінки, яким слід, на їхню думку, змінити назву.

Вікіпроєкти Головна сторінка Вибрані зображення Вибрані портали Вибрані списки Вибрані статті Добрі статті Чи ви знаєте? Цей день в історії Загальні проєкти Вандалізм Відновлення вилучених сторінок Графічна майстерня Завдання для ботів Запити на переклад Запити на шаблони Оцифровки Зв'язність Категоризація Критерії значущості Патрулювання Перейменування статей Популярність Поточні події Портали Порушення АП Поліпшення статей Вилучення статей Тематичне поповнення Статистика Тематичний тиждень Шаблони Вікідані Якість 1000+500+ «Зовнішні» проєкти Співпраця з вишами Школа Міжнародна співпраця Інтервікіпереклади Тематичні проєкти Авіація Космонавтика Автомобілі Формула-1 Автошляхи Велосипед Залізниця Військова техніка Військова історія Дерев'яна архітектура Католицтво Кінематограф Анімація Аніме та манґа Гаррі Поттер Комп'ютерні науки Відеоігри Домени Культура Бароко Музика Театр Народні артисти Телебачення Фантастика Наукова фантастика Фотографія Освіта Словники Бібліотеки і книги Право Авторське право Спорт Хокей Зимові види спорту Легка атлетика Лижі і сноуборд Теніс Футбол Шахи ЛГБТ Фемінізм Мистецтво і фемінізм Наукові проєкти Наука Наукові журнали Астрономія Астрономічні об'єкти Біологія Гриби Динозаври Екологія Ентомологія Молекулярна біологія Нейробіологія Птахи Риби Землезнавство Африка Геологія Мінералогія Океанологія Гідрологія Географічні координати Історія Стародавній Рим Українські національно-визвольні змагання 20 століття Математика Медицина Мовознавство Психологія Філософія Соціологія Економіка Фізика Хімія Країнознавство Адміністративні одиниці країн світу Англія Білорусь Боснія і Герцеговина Єгипет Ємен Індія Ісландія Нідерланди Південний Судан Південно-Східна Азія Бруней Сінгапур Польща Росія Адміністративний устрій Корінні народи Франція Швеція Японія Українознавство За́мки Енциклопедія історії України Караїми Картографія. Україна. SVG Кубанщина Література Мова Грамотність Музика Рок Населені пункти Некрополь УГКЦ Спорт Футбол Регіони України Донеччина Закарпаття Запоріжчина Київщина Криворіжжя Крим Луганщина Миколаївщина Одещина Поділля Слобідська Україна Тернопільщина Черкащина Чернівеччина Чернігівщина Міста України Біла Церква Вінниця Донецьк Жмеринка Київ Львів Мелітополь Мукачево Полтава Севастополь Харків Категорія • Каталог Користувачі самі можуть перейменовувати статті Вікіпедії, без допомоги адміністраторів, бажано так і робити. Для цього потрібно скористатися посиланням «Перейменувати» у верхній частині сторінки. Якщо перейменувати таким чином не вдається через те, що така сторінка вже існує (як правило, вона є редиректом), то на таку сторінку слід поставити шаблон {{db-move}} із зазначенням назви статті, що перейменовується. Після вилучення адміністратором статті-редиректа можна перейменовувати статтю звичним чином. Як правило, вилучаючи сторінку, адміністратор сам і здійснює перейменування. Але якщо є сумніви у доцільності або правильності перейменування, то краще вказати статтю тут і пояснити причину перейменування. На статтю, яку пропонується перейменувати, ставиться шаблон {{Move|Нова назва статті}}. Регламент перейменування: якщо перейменування не є технічним (наприклад, «згідно з правилами» або «допоможіть перейменувати») і вимагає обговорення — протягом тижня відбувається обговорення і після його закінчення будь-який досвідчений користувач (бажано той, хто не брав участі в обговоренні) підводить підсумок. За взаємною згодою може бути здійснене швидке перейменування до закінчення тижневого терміну. Якщо ви згодні з перейменуванням статті, поставте перед своїм коментарем шаблон {{За}}, якщо ні — {{Проти}}. Важливо пам'ятати, що згідно з принципами Вікіпедії, на цій сторінці проводяться не голосування, а обговорення з перейменування статей. Тому аргументація, посилання на правила та принципи Вікіпедії є важливішими ніж шаблон «за» або «проти». Ваші неаргументовані голоси при підведенні підсумку можуть бути не враховані. Щоб додати нову заявку Перед тим, як подати заявку на цю сторінку, подумайте над обґрунтуванням, тобто надайте посилання на словники та авторитетні джерела. Ваша заявка має відповідати вимогам ВП:МОВА. Щоб оформити нову заявку, потрібно зробити такі три кроки: позначте сторінку, яку ви пропонуєте перейменувати, за допомогою шаблону {{Move|Нова назва}} через наступну форму вводу введіть поточну назву статті замість Стара_назва, нову назву замість Нова_назва, натисніть «Створити». Далі заповніть заявку і збережіть. Потім зазначте нову заявку нижче (тобто у списку на цій сторінці, Вікіпедія: Перейменування статей) у вигляді {{Rename|Стара назва|Нова назва}}. Нові заявки слід додавати зверху списку.

Поточні заявки

Адельфопоез → Братотворіння

Свого часу перейменував з помилкової передачі Адельфопоезіс (всупереч «правилу дев'ятки») на таку саму хибну. Пропоную слов'янську назву як основну, бо вона зрозуміліша та поширеніша, що видно з ґуґл-пошуку. За прикладом німецької та фінської вікіпедій, де грецький термін переклали. Myrczyk (обговорення) 23:31, 8 січня 2024 (UTC)

•  Проти а де АД на назву?--Юе-Артеміш (обговорення) 22:33, 13 січня 2024 (UTC)

  Ці, наприклад:

  • ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ. У П'ЯТИ ТОМАХ. ТОМ 2 (Українська культура XIII — першої половини XVII століть). Київ, "Наукова думка", 2001.
    • 1.6. Сімейний побут. Становище жінки.
  • Потапенко, О., & Потапенко, Г. (2018). КОНЦЕПТ «ПОЦІЛУНОК» ЯК СИМВОЛ ДУХОВНОЇ ЛЮБОВІ У СИСТЕМІ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІНГВОКУЛЬТУРОЛОГІЇ. Молодий вчений, 6 (58), 112—115.
  • Л. В. Якиминська. ПОБРАТИМСТВО / ПОСЕСТРИНСТВО В УКРАЇНСЬКОМУ СЕЛІ: «ХЛІБНІ СЕСТРИ» ТА «ГОРІЛЧАНІ БРАТИ» (ДРУГА ПОЛОВИНА XX — ПОЧАТОК XXI СТ.) // Український селянин: збірник наукових праць. Вип. 12. 2010. 121—123.

  Myrczyk (обговорення) 02:30, 14 січня 2024 (UTC)

  А нормального "побратання" немає?--Юе-Артеміш (обговорення) 10:29, 19 січня 2024 (UTC)

  Коли ви про дещо урочистий відтінок "братотворіння", то тут би пасувало. Церковний обряд, все-таки. Якщо під нормальним малось на увазі щось інше, прошу пояснити.

  Myrczyk (обговорення) 20:44, 19 січня 2024 (UTC)

Підсумок

Заперечень немає, перейменовано.-- RajatonRakkaus^⇅ 11:07, 24 травня 2024 (UTC)

Тайванська мова → Тайванська південноміньська мова

На Тайвані поширені різні діалекти китайської мови (або різні китайські мови), і дана стаття описує тайванський діалект південноміньської мови/мови хокло (Hokkien)

Пропоную перейменувати дану статтю будь-яким чином, головне уточнити, якої конкретно мови це діалект.--MonAx ^{(обговорення)} 18:02, 2 січня 2024 (UTC)

Ви впевнені, що там після н потрібен м'який знак? Є джерела на таке написання?--Словолюб (обговорення) 14:58, 7 січня 2024 (UTC)

Ви праві, у Обговорення:Мінські мови про це якраз була мова.

Втім, статтю, можливо, взагалі варто назвати Тайванська хоккієн/Тайванська хокло (зустрічав згадки обидвох назв), бо "хоккієн/хокло" це лиш одна з південномінських мов. --MonAx ^{(обговорення)} 20:05, 7 січня 2024 (UTC)

Підсумок

Оскільки заперечень немає, за аргументацією автора перейменовано на "Тайванська південномінська мова"-- RajatonRakkaus^⇅ 11:05, 24 травня 2024 (UTC)

Породжувальний штучний інтелект → Генеративний штучний інтелект

Варіант "породжувальний" вкрай непопулярний порівняно із "генеративний". 1 варіант використовують лише 2 наукові роботи: http://legalnovels.in.ua/journal/19_2023/48.pdf http://kbpz.kntu.kr.ua/wp-content/uploads/2023/11/Збірник_тез_20231.pdf#page=115 проти безлічі з другим варіантом: https://dspace.univd.edu.ua/server/api/core/bitstreams/572b77d2-5840-4 https://jait.donnu.edu.ua/article/view/13951 https://openarchive.nure.ua/items/84c53105-f0d7-430c-a7cf-7e55424c3feb https://books.google.com.ua/books?hl=uk&lr=&id=txPREAAAQBAJ&oi=fnd&pg= http://journals.maup.com.ua/index.php/it/article/view/2664 http://dspace.wunu.edu.ua/bitstream/316497/48289/1/збірник%20тез_конференція_%20травень%202023.pdf#page=203 http://eprints.zu.edu.ua/34376/1/4%2BFostolovych%2BЛипень%2B2022.pdf https://elartu.tntu.edu.ua/bitstream/lib/41722/2/KhI_VNPK_2023_Kostetskyi_V-The_use_of_artificial_61-62.pdf https://pmw.nure.ua/download/ukr/Tezisy-konferenciya%20%20PMW-2023.pdf#page=68 http://uran.inprojournal.org/article/view/289803 http://il.ippi.org.ua/article/view/291669 https://ess.npu.edu.ua/index.php/ess/article/view/53 і це далеко не все. Про ЗМІ годі й казати: https://forbes.ua/innovations/potentsial-na-trilyoni-dolariv-mckinsey-vipustila-68-storinok-doslidzhennya-pro-maybutnyu-ekonomiku-shtuchnogo-intelektu-forbes-perekazue-naygolovnishe-14062023-14199 https://glavcom.ua/digest/intelektualna-revoljutsija-shcho-provishchaje-ljudstvu-chatgpt-911861.html https://ms.detector.media/onlain-media/post/32719/2023-08-17-associated-press-vyznachyla-pravyla-zas https://forbes.ua/news/shtuchniy-intelekt-ne-znishchit-bilshist-robochikh-mists-ale-mozhe-vdariti-po https://www.epravda.com.ua/columns/2023/05/8/699875/ https://mil.in.ua/uk/news/pentagon-stvoryv-robochu-g Очевидно, що "генеративний" набагато більш вживаний варіант в україномовному науковому та медіа суспільстві, тому пропоную перейменувати його так.--Keneris^☎ 22:25, 5 грудня 2023 (UTC)

•  За, очевидно.--Юе-Артеміш (обговорення) 12:10, 6 грудня 2023 (UTC)
•  За, бо терміни породити і згенерувати мають дещо різний смисл... — Чорнокнижник (обговорення) 22:04, 6 грудня 2023 (UTC)
•  Проти Калька з англійської, особливо поширена в середовищі нефахівців (де взагалі кальки — це біль). Цей прикметник походить від відповідного прикметника моделей моделей машинного навчання, зокрема, мовних, де його широко вживають українською як «породжувальний». Термінологія же щодо ШІ нова, перебуває в процесі усталення, й не варто одразу скочуватися до найгірших варіантів — їх прикладів завжди буде можливо знайти вдосталь. Прикладів же вживання варіанту «породжувальний» до моделей та трансформерів зокрема — не менша безліч. Прикметник «генеративний» теж вживають (хоч він і ріже око й вухо як калька), тому цей варіант до статті теж додав. І перенаправлення створив. --Olexa Riznyk (обговорення) 22:23, 6 грудня 2023 (UTC)

  Не наполягаю, термінологія ще формується, проте в статті є зображення з описом: «Театр „Космічна опера“», зображення, породжене Midjourney, тобто зображення згенероване Midjourney бо Midjourney це платформа генерації зображень, звісно можна використовувати породжене Midjourney в метафоричному значенні породжене штучним інтелектом, таж Midjourney генерує зображення, ось є й така стаття Генерація зображень нейромережею: 5 безкоштовних сервісів... — Чорнокнижник (обговорення) 22:54, 6 грудня 2023 (UTC)

  В науці (зокрема, в математиці) термін «породжувати» вживають не в метафоричному сенсі. Зате термін «генерувати», наприклад, у фізиці використовують у контексті генерування електричного струму. І для Midjourney, здається, доречнішим терміном є, все ж таки, «породжувати», ніж «генерувати». В контексті програмного забезпечення гуляє багато кальок та жаргонізмів, «сетап», «сетапити», «опції», «сейвити», «інсталятор», «інсталювати», «аплікуха»... Якщо таке має дуже широкий вжиток, може мати сенс вказувати його як синоніми, але ж не виносити в назви статей. --Olexa Riznyk (обговорення) 23:15, 6 грудня 2023 (UTC)

Підсумок

Показано перевагу запропонованого варіанту, аргументація щодо кальки чи хибного вжитку суб'єктивна й не спирається на джерела.-- RajatonRakkaus^⇅ 09:25, 1 червня 2024 (UTC)

Станівник → Присудкове слово

"Присудкове слово — невідмінюване слово із значенням стану, що виступає як головний член у безособовому реченні". Присудковий // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980. --Юе-Артеміш (обговорення) 11:47, 5 листопада 2023 (UTC)

• Більше схиляюсь до "предикатив". Хоча і станівник, і присудкове слово є вживаними, їх уживаність і близько не стоїть поряд із цим варіантом. Якщо подивитись на Scholar, то там 56/57/1070 згадок для "присудкове слово"/"станівник"/"предикатив" відповідно. На користь запропонованого варіанту, звісно, і СУМ-11, і ВТССУМ, але вжиток явно на користь предикатива. До того ж це міжнародний термін, що загалом більш характерно для наукового стилю. -- Rajaton Rakkaus ^🖂 14:44, 5 листопада 2023 (UTC)
• Погоджуюся з Rajaton Rakkaus. Додам, що мені, випускнику факультету іноземних мов (а це вкрай тісний контакт із цими термінами), плюс навчання в школі, це поняття відомо лише як або "предикатив", або "іменна частина присудка" (можна перейменувати також на цей варіант), а от слово "станівник" чую вперше, і реально не знав, що воно означає. Мені здається, тут чистої води пуризм, який у даному випадку недоречний (до речі, запишу цей приклад для іншої, подібної номінації, бо лише "копаного м'яча" і "пательня" замало))--Unikalinho (обговорення) 14:22, 6 листопада 2023 (UTC)

  Слово взагалі дивне. Чому не становик просто? Чи станник, як іменник.--Юе-Артеміш (обговорення) 06:58, 7 листопада 2023 (UTC)

•  За "предикатив". --Τǿλίκ 002 (обговорення) 15:06, 12 листопада 2023 (UTC)

Підсумок

Хоч я учасник, є однозначний консенсус, тож немає сенсу тягнути.-- RajatonRakkaus^⇅ 09:27, 1 червня 2024 (UTC)

Ae/Be-зорі Гербіга → Ae/Be зорі Хербіга

{{Вікіпедія:Перейменування статей/Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Латинській Америці і Вест-Індії → Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Латинській Америці й Карибах|Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Латинській Америці і Вест-Індії → Список об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Латинській Америці й Карибах}}

Проголошення незалежності України 1991 → Національно-демократична революція в Україні (1990—1991)

Стаття не охоплює лише проголошення незалежності, адже "проголошення" пов'язане лише з відповідним актом. Стаття значно ширша. Згоден з Kammerer55, який писав в обговоренні, що стаття "поступово розрослася і тепер охоплює події з липня 1990 року (декларація про державний суверенітет) до визнання незалежності України іноземними державами (з 1991 до 2003 року)". Тож, вважаю, що назва статті не коректна (я вже не кажу про публіцистичний стиль передмови, але то інше). Вважаю, що слід звернутися до фахового видання з цього питання, а саме Енциклопедії історії України, що видається Інститутом історії України НАНУ. Вони пишуть в себе на сайті: "Національно-демократична революція 1990—1991". У зв'язку з тим, що "Національно-демократична революція" - це розмите поняття, думаю правильніше додати "в Україні". Однак, щоб не плутати з козацькою революцією чи визвольними змаганнями пропоную додати період в дужках.--Seva Seva (обговорення) 22:50, 7 березня 2023 (UTC)

Непевне «За». Пропоную коротший однозначний варіант «Вихід України зі складу СРСР», що не потребує додаткових уточнень і також використовується в Енциклопедії історії України (див. останній абзац згаданої статті). (У попередньому обговоренні пропонувалася версія «Вихід України з СРСР».) У будь-якому разі, дякую Seva Seva, що створили тут номінацію. --Kammerer55 (обговорення) 04:57, 8 березня 2023 (UTC)

Вихід зі складу СРСР і проголошення незалежності -- це різні речі. Поточну назву в будь-якому випадку треба міняти, хоча б через те, що в ній рік написано неправильно (треба в дужках). Я вважаю прийнятними обидва варіанти: поточний (тільки з роком у дужках) і офіційно запропонований. А от обмежитися "виходом зі складу СРСР" буде некоректно, оскільки виходом з СРСР все не завершилося--Unikalinho (обговорення) 07:20, 8 березня 2023 (UTC)

Kammerer55, якшо уточнювати, то вихід з СРСР здійснювала не "Україна", а Українська РСР. Ми маємо серію подій, що пов'язані одне з одним і мають відображення в статті:

1. Парламентські вибори в УРСР 1990 (березень 1990, не має прямого стосунку до виходу УРСР зі складу СРСР)
2. Декларація про державний суверенітет України (16 липня 1990, має опосередкований стосунок до виходу УРСР зі складу СРСР)
3. не відображена у Вікі, але є в ЕІУ Революція на граніті (жовтень 1990, не має прямого стосунку до виходу УРСР зі складу СРСР)
4. Акт проголошення незалежності України (24 серпня 1991, має опосередкований стосунок до виходу УРСР зі складу СРСР)
5. Всеукраїнський референдум 1991 (1 грудня 1991, має прямий стосунок до виходу УРСР зі складу СРСР згідно з законом "О порядке решения вопросов, связанных с выходом союзной республики из СССР", а саме ст.2: "Решение о выходе союзной республики из СССР принимается свободным волеизъявлением народов союзной республики путем референдума (народного голосования).")
6. Передача правонаступництва від уряду УНР в екзилі (22 серпня 1992, не має прямого стосунку до виходу УРСР зі складу СРСР)
7. Визнання на міжнародній арені (є наслідком виходу).

Моя теза полягає в тому, що стаття про набагато багатогранніший процес ніж "вихід" і останній є лише одним з наслідків цього процесу так само, паралельно, й іншого процесу - розпаду СРСР. Саме з такої точки зору написано в останньому абзаці ЕІУ (як про наслідок). Тобто революція називається революцією, а Євромайдан ми не називаємо "Повалення режиму Януковича" хоча останнє є наслідком успішних революційних процесів. --Seva Seva (обговорення) 15:08, 8 березня 2023 (UTC)

Хм, про різницю між Україною та УРСР я не подумав. А дійсно, виходить, що запропонована назва також некоректна, оскільки в 1990 році України як держави ще не було, а тому словосполучення "в Україні (1990...)" є неправильним. Тоді може Українська національно-демократична революція (1990—1991)? Так буде правильніше, бо "український" можна застосувати не тільки до держави під назвою Україна, а й ширше--Unikalinho (обговорення) 19:17, 8 березня 2023 (UTC)

Чесно кажучи, я дуже не люблю вживання назв у формі прикметників. Розмивається поняття: "це про етнос, це про націю, це про державну структуру чи про що?". По-друге, у статті ЕІУ чітко вказаний термін "Національно-демократична революція", а не "Українська національно-демократична революція". Ну і по-третє, у другій частині революції, все ж таки, була Україна (проголошення незалежності відбулося 24 серпня 1991, а вже після того був і референдум і передача повноважень УНР і міжнародне визнання, як наслідок революції). Це як стаття про Індустріалізацію УРСР. Почалася індустріалізація в УСРР, а завершилася 1941 року в УРСР. То як має називатися стаття? Як на мене - по останній назві. --Seva Seva (обговорення) 19:39, 8 березня 2023 (UTC)

З приводу Україна vs. УРСР, то «Україна» — це широке поняття для позначення етносу/ідентичності/території/відповідних державних утворень тощо, а «УРСР» позначає конкретне державне утворення з конкретною формою устрою. Так УРСР — це теж Україна (чи одна з іпостасей України), так само як Німецька імперія, Третій Рейх та Федеративна Республіка Німеччина — усі були Німеччиною (в різні періоди її існування). Також термін Україна спокійно вживали і в УРСР для позначення країни, наприклад у назві Комуністична партія України, чи в офіційних документах, наприклад у Декларації про державний суверенітет 1990 року, преамбулі Конституції 1978 року чи у Конституції 1919 року. Тому в усіх пропонованих варіантах назви можна спокійно писати Україна, і помилки тут не буде. --Kammerer55 (обговорення) 04:23, 9 березня 2023 (UTC)

Паралель з Німеччиною некоректна. Бо Німеччина весь той час залишалася суверенною державою. З однією й тією ж короткою назвою -- Німеччина. Ви ж зараз просто надали перелік її повних назв. України ж, як суверенної держави, до 1991 не існувало (та й з того часу як вона існує, не має якоїсь повної назви типу "Республіка Україна"). Отже, неправильно вважати, що Українська Радянська Соціалістична Республіка була повною назвою держави Україна--Unikalinho (обговорення) 05:18, 9 березня 2023 (UTC)

У даному порівнянні суверенність була непринципивою (хоча формально УРСР була незалежною до 1922 року і суверенною з липня 1990 року, а Німеччина була під окупацією 4 держав у 1945–1949 роках, але продовжувала бути і називатися Німеччиною). Україна не виникла ні з чого у 1991 році і до того нікуди не зникала, а залишалась представленою через УРСР, діаспорян, уряд УНР в екзилі тощо. Тож УРСР була одним з аспектів України, і як можете бачити з прикладів, УРСР іноді називали просто Україною навіть в офіційних документах, хоча це й не тотожні поняття. --Kammerer55 (обговорення) 06:39, 9 березня 2023 (UTC)

Те, що Німеччина була під окупацією, не позбавляло її статусу суверенної держави, точно так само як і зараз російська окупація України (навіть якщо вона якимось чудом тимчасово захопить усю Україну) не позбавляє останню цього статусу. А от щодо держави Україна, то те, що Ви кажете ("представленою через УРСР, діаспорян" -- про часи УНР мова зараз не йде, бо тоді міжнародне право як таке було зовсім іншим, тоді взагалі таке поняття як "суверенна держава" було доволі ефемерним) -- це НАЦІЯ, а не держава. А країни такої в той час не було. Дивіться будь-який атлас світу тих часів--Unikalinho (обговорення) 06:20, 10 березня 2023 (UTC)

Дякую за розлогий коментар — зрозумів, що мій варіант покриває трохи вужчу тему. Єдине, що хочеться уточнити, що все-таки Акт проголошення незалежності України мав прямий, а не опосередкований, стосунок до Виходу з СРСР, бо без нього нічого не було б. Також не бачив, щоб на Закон "О порядке решения вопросов, ..." хтось хоч якось посилався, коли проводили референдум. Референдум має прямий стосунок до Виходу з СРСР скоріше через те, що одразу після нього незалежність України почали визнавати у світі, і стало легше поховати СРСР у Біловезький Пущі. --Kammerer55 (обговорення) 05:07, 9 березня 2023 (UTC)

Можливо я трошки некоректно сформував свою думку або недостатньо занурився в тему. Я чогось думав, що наш закон про референдум від 1991 посилається на закон СРСР. Треба буде присвятити темі більше уваги. --Seva Seva (обговорення) 16:28, 9 березня 2023 (UTC)

Ще інший варіант для назви — Відновлення незалежності України (1990—1991). Слово відновлення на відміну від проголошення чіткіше вказує, що це був тривалий процес, а не одна визначна подія. Також безпосередньо покриває пункти 2-5 (та мабуть 7) зі списку і опесередковано 1 (передумови) та 6. --Kammerer55 (обговорення) 05:30, 9 березня 2023 (UTC)

По-моєму, те що треба--Unikalinho (обговорення) 05:37, 9 березня 2023 (UTC)

В принципі, я не проти. Але! =) Чи є якість АД на назву "Відновлення незалежності України"? На гугл-академії бачу використання такої назви у непрофільних науковців (військові, психологи etc.), а у профільних назва "Відновлення державної незалежності України" (д.іст.н. Юрій Недужко: докторська дисертація та к.юр.н., суддя ВАКСу Маркіян Галабала: кандидатська дисертація). Якшо дисертації з такою термінологією не зарубили ще на етапі написання, то, думаю, можемо говорити про деяку тенденцію в науковому товаристві щодо використання саме назви "Відновлення державної незалежності України". Ну і від себе додати ще роки: Відновлення державної незалежності України (1990—1991). --Seva Seva (обговорення) 16:28, 9 березня 2023 (UTC)

•  Проти Відновлення. Загальновідомо, що якраз щодо цього слова була суперечка у ВР і тоді відмовились від цієї концепції. Сучасна Україна є продовженням УРСР і посідає її місце в ООН. До речі, саме як продовжувач УРСР Україна ставить під сумнів право РФ на місце у Радбезі ООН, бо і ми на нього маємо право.--Юе-Артеміш (обговорення) 16:29, 30 березня 2023 (UTC)

  Ще раз повторюю, що ми обговорюємо не статтю про Акт проголошення незалежності України, а статтю про значно ширший процес, який включає передісторію, купу внутрішніх подій і наслідки. --Seva Seva (обговорення) 17:32, 30 березня 2023 (UTC)

  Навіть без урахування УНР, УРСР також була формально незалежною до утворення СРСР у 1922-23 роках, тож навіть у цьому контексті «відновлення» має сенс і не впливає на суперечку в ООН. А вже як і чому сформулювали 24 серпня 1991 року, то окреме питання. Також, як зауважив Seva Seva, ідея перейменування у тому, щоб відділити ширший процес, який описується у статті, від безпосередньо акту проголошення незалежності. Якщо можете запропонувати якісь варіанти вирішення проблеми — буде чудово! --Kammerer55 (обговорення) 05:29, 3 квітня 2023 (UTC)

•  Проти. Звісно рік повинен бути в дужках, відносно "Національно-демократична революція в Україні (1990—1991)" то в тих подіях було мало національного, партійна номенклатура УРСР разом з такою ж номенклатурою ліквідували СРСР шляхом виходу з нього, багато років після цього діяли перехідні положення законів УРСР, звідси і теза, що Україна засновниця ООН, тож бо між УРСР і Україною робиться знак дорівнює, якби це була справді революція до Україна б не проголошувала Незалежність, а прийняла акт про Відновлення незалежності УНР таким чином визнаваючи УРСР окупаційним режимом росії... — Чаклун (обговорення) 20:36, 8 березня 2023 (UTC)

  Навіть якби акт називався не Проголошення незалежності, а Відновлення (як було у чернетках), то скоріш за все багато законів УРСР все одно б продовжували діяти, бо інакше б утворився правовий вакуум. Наприклад, у Литві так само, хоч і було визнано окупацію та "відновлено" незалежність, однак багато радянських законів ще довго продовжували діяти (див. Правова система Литви). --Kammerer55 (обговорення) 05:55, 9 березня 2023 (UTC)

•  Проти Назва явно нетрадиційна, неусталена.--ЮеАртеміс (обговорення) 13:30, 19 березня 2023 (UTC)

  ЮеАртеміс, а яка назва усталена і традиційна для подій 1990-1991 років? Якщо в профільній енциклопедії Інституту історії НАН України є назва, то це і є "усталювання". Що ж стосується наявної назви, то вона стосується виключно акту від 24 серпня. Де-факто, в нас в назві ОД. Як називати статтю, що охоплює не тільки сам Акт? --Seva Seva (обговорення) 22:52, 21 березня 2023 (UTC)

  Як є, так і називають. Вважаю, що треба хоча б два-три АД на пропоновану назву. Занадто наріжна стаття для української історіографії.--ЮеАртеміс (обговорення) 10:24, 22 березня 2023 (UTC)

  Ви надали посилання на книжку в анотації до якої сказано, що подія (проголошення) відбулась 24 серпня. Ми ж кажемо (і стаття оповідає) про значно ширшу серію подій, однією з яких є проголошення незалежності. Чи не варто тоді навести два-три АД для старої назви статті? --Seva Seva (обговорення) 10:55, 22 березня 2023 (UTC)

•  Проти Запропонована назва, попри її присутність в ЕІУ, дуже мало пізнавальна і може бути дещо неточною та ненейтральною per Чаклун. Я більше би дав перевагу такому варіанту як «Здобуття незалежності України 1991», можна навіть менш красивий «Вихід України зі складу СРСР», або просто залишити поточну назву.--Andriy.v (обговорення) 20:04, 11 листопада 2023 (UTC)

  Здобуття незалежності України — чудовий варіант! Можливо навіть рік можна було б опустити, бо навіть, якщо розглядати це як неоднозначність, це було б основне значення. Також, оскільки стаття описує ширше коло подій (з кінця 1980-х до кінця 1990-х), то не хотілося б роком обмежувати тематику. Щодо Вихід України зі складу СРСР, то хоч я й сам пропонував цей варіант, але тепер думаю, що він не дуже доречний відповідно до аргументів @Seva Seva вище, а також через те, що формально процедури виходу не було (або принаймні СРСР у ній особливої участі не брав): спочатку було ГКЧП/ДКНС, потім проголошення незалежності, потім референдум, потім похорони СРСР у Біловезькій пущі і в Алма-аті. --Kammerer55 (обговорення) 14:05, 29 листопада 2023 (UTC)

  Ось до речі документальна книга про цей період у 2-х томах, що так і називається «Здобуття незалежності України 1991»: том 1, том 2. --Kammerer55 (обговорення) 14:12, 29 листопада 2023 (UTC)

Підсумок

Відсутній консенсус щодо перейменування на запропоновану назву, однак є певна згода щодо терміну "відновлення". Цей термін відповідає поточному вмісту статті, який виходить за межі проголошення (проголошення – це конкретна подія, тоді як відновлення – процес, про який і написано статтю), тому слід визнати таку назву більш вдалою.-- RajatonRakkaus^⇅ 21:31, 4 червня 2024 (UTC)

Підготовка Росії до вторгнення в Україну 2022 року → ??

Слово "року" в заголовках статей ми в укрвікі не ставимо. Крім того, не впевнений, що теперішня назва узгоджується з ВП:НТЗ. В усіх інтервікі стаття має зовсім інші назви (в англійській, наприклад, "Прелюдія до російського вторгнення 2022"). Ну і плюс той факт, що Україна ж теж готувалася до можливого вторгнення... хай навіть на рівні розмов... але ж не скажеш, що Росія напала на Україну несподівано. Тому пропоную обговорити назву цієї статті тут. Є варіант Підготовка до російського вторгнення в Україну (з 2022). Варіант "російсько-українська криза" (як у переважній більшості інтервік) також не відкидаю--Unikalinho (обговорення) 22:08, 5 лютого 2023 (UTC)

 За "криза". Слово "прелюдія" на позначення передумов є занадто художнім/публіцистичним. Натомість слово "криза", «різка зміна звичайного стану речей; злам, загострення становища» за словниками, є найточнішим позначенням. Інше питання — як його вжити? «Російсько-українська криза (2021—2022)» може скласти враження, нібито стосується також і вторгнення (але це невелика проблема, бо вторгнення триває й після 2022); «Російсько-українська криза (2021 — початок 2022)» задовга; «Російсько-українська криза перед повномасштабним вторгненням у 2022» теж дуже довга. -- Rajaton Rakkaus ^обг 09:04, 11 квітня 2023 (UTC)

"«Російсько-українська криза (2021—2022)» може скласти враження, нібито стосується також і вторгнення" -- Ну чому? Зовсім ні. Комбінація "2021-2022" зовсім не означає, що подія тривала весь 2021 і весь 2022 рік. Воно лише означає, що подія почалася у 2021 році й закінчилася у 2022--Unikalinho (обговорення) 12:24, 11 квітня 2023 (UTC)

Слушно. Я за «Російсько-українська криза (2021—2022)».-- Rajaton Rakkaus ^обг 11:21, 24 квітня 2023 (UTC)

• за назву Підготовка Росії до повномасштабного вторгнення в Україну чи щось таке зі словами підготовка. "Прелюдія" тут не підійде, це поетична назва, а "криза" тим більше, бо це вже не НТЗ, а наратив кремля, що постійно говорив про кризу у відносинах між росією і Україною. --Flavius (обговорення) 17:42, 27 вересня 2023 (UTC)

  прелюдія використовується в історичних працях, і не думаю, що це є дивним, бо є термін театр воєнний дій, тож прелюдія тут може підійти. --『白猫しろ ねこ』^Обг. 18:25, 27 вересня 2023 (UTC)

  театр, як виняток з правил. Не бачив в історичних працях прелюдій. --Flavius (обговорення) 18:36, 27 вересня 2023 (UTC)

  "а "криза" тим більше, бо це вже не НТЗ, а наратив кремля..." -- Ну якщо "кремль" (ну Путін чи ще хтось) скаже, що 2 + 2 = 4, то це не стане автоматично його наративом, і не перестане відповідати дійсності. А у 2021-22 роках дійсно відбувалася ескалація конфлікту між двома країнами, що цілком підпадає під визначення "криза"--Unikalinho (обговорення) 20:39, 17 листопада 2023 (UTC)

  @Flavius1 ЕІУ --『Shiro Neko』^Обг. 21:26, 17 листопада 2023 (UTC)

•  За Прелюдія до російського вторгнення в Україну --『Shiro Neko』^Обг. 21:36, 17 листопада 2023 (UTC)

Оскаржений підсумок

За результатами обговорення перейменовано на Підготовка до російського вторгнення в Україну (з 2022).--Jurek (обговорення) 09:01, 4 травня 2024 (UTC)

Що має означати ця назва — Підготовка до російського вторгнення в Україну (з 2022)? Уточнення у дужках подає період, в який подія відбулася. Тема статті — ескалація 2021—2022 років, наслідком якої стало повномасштабне вторгнення лютого 2022 року. То що значить Підготовка до російського вторгнення в Україну (з 2022)? Це цілковито позбавлено змісту.

Були б несуперечливими варіанти (це не пропозиція підсумку, це пояснення на основі одного формату)

• Підготовка до російського вторгнення в Україну 2022 року
• Підготовка до російського вторгнення в Україну (2021—2022)

Але не цей варіант. --VoidWanderer (обговорення) 09:48, 4 травня 2024 (UTC)

Ще більше викликає запитань «За результатами обговорення». Де ви в обговоренні побачили те, що користувачі до цього схилилися? Тільки автор на початку побічно згадав це, і лише як один варіант. Більше про це ніхто не писав, не підтримував, не аргументував чому це хороший варіант. Про яке тоді обговорення йдеться? --VoidWanderer (обговорення) 09:54, 4 травня 2024 (UTC)

• До автора створення теми перейменування. Ось це твердження хибне:

Слово "року" в заголовках статей ми в укрвікі не ставимо.

Правда полягає в тому, що дуже часто слово «року» можна прибрати із заголовка статті без жодної втрати змісту. Тим не менш, буває, що без цього не обійтися:

• Кавалерійська шашка зразка 1927 року
• Тит Статілій Тавр (консул 11 року)
• Хронограф 354 року
• Феномен 2012 року

Є типи назв, де можна опустити «року» (можна і змінити порядок слів), але назва статті від цього навряд виграє:

• Травневі заворушення 1968 року
• Лютневе повстання 1934 року в Австрії

А є назви, де рік — це не частина самої теми статті, а частина поняття, до якого звертається стаття.

• Підготовка Росії до вторгнення в Україну 2022 року
• Пропозиції безпольотної зони під час російського вторгнення в Україну 2022 року

Тобто вторгнення 2022 року — це поняття, яке не є темою статті, але до якого стаття звертається. Якби це була якась олімпіада, ми б це замінили на вторгнення-2022 чи вторгнення—2022, але таких традицій у нас нема. Англомовні статті могли б використати форму Prelude to the 2022 Russian invasion of Ukraine, але такої форми запису у нас також нема.

Тож іноді цілком нормально мати «року» у назві. --VoidWanderer (обговорення) 10:31, 4 травня 2024 (UTC)

Відповідаю на зауваження.

# Коли я казав, що ми не ставимо слово "року" в заголовках, я не мав на увазі ось такі випадки, як Кавалерійська шашка зразка 1927 року, Тит Статілій Тавр (консул 11 року), Хронограф 354 року, Феномен 2012 року, а мав на увазі саме статті про події, що відбувались певного року або в певні роки. Бо мова йшла саме про такі статті, однією з яких і є наша.

# Статті типу Травневі заворушення 1968 року та Лютневе повстання 1934 року в Австрії -- тут теж можна змінити назву, але це тема окремого обговорення.

# І якщо вже згадали ще й про Пропозиції безпольотної зони під час російського вторгнення в Україну 2022 року, то відповім стосовно обох цих статей. Справа в тому, що вторгнення не обмежується 2022 роком (зрештою, маємо Російське вторгнення в Україну (з 2022)), тому чинні назви цих двох статей некоректні саме з цієї точки зору. Тобто "з 2022" стосується не підготовки і не пропозиції, а саме вторгнення, до якого відбувалася підготовка і під час якого мали місце пропозиції безпольотної зони.

# Варіант Підготовка до російського вторгнення в Україну (2021—2022), у світлі висловлених в обговоренні аргументів, виглядає найоптимальнішим. Я про уточнення "2021—2022". Ну те, що готувалася не тільки Росія, це теж важливо, тому "Підготовка до...", а не "Підготовка Росії до..."--Unikalinho (обговорення) 09:24, 9 травня 2024 (UTC)

@Unikalinho, звісно, готувалася не тільки Росія. Україна та Захід також бачили ці приготування, і якось реагували. Але це виглядає прикладом однієї з логічних хиб Argumentum ad temperantiam або Псевдозбалансованість: немає сенсу додавати туману для опису подій, де був чіткий ініціатор, і де були ті, хто діяв з позиції реакції. Росія ескалювала, решта реагували на це. Саме це і має бути описано у статті, її заголовок не означає заборону на опис того, як реагувала Україна, Захід і світ.

Я б пошукав як період 2021—2022 перед вторгненням називають серйозні джерела. В ідеалі, які тільки про нього пишуть вже з висоти сьогоднішньої поінформованості про те, що сталося потім. --VoidWanderer (обговорення) 10:59, 26 травня 2024 (UTC)

"її заголовок не означає заборону на опис того, як реагувала Україна, Захід і світ" -- Але якраз заголовок повинен і відображати контент статті. Тобто з заголовка має бути зрозуміло, про що йдеться в ній. Інакше читач, який апріорі дивиться насамперед на заголовок (і власне від заголовка статті має певне розуміння того, про що там ідеться, причому може, залежно від цього, прийняти рішення, чи читати цю статтю), просто буде введений в оману щодо контенту цієї статті. А щодо "Росія ескалювала, решта реагували на це", то заголовок у вигляді "Підготовка до..." не заперечує цієї тези. А от заголовок "Підготовка Росії до..." якраз створить у читача враження, ніби готувалася тільки Росія. Щодо джерел, то я не бачив якогось усталеного варіанту на позначення цих подій--Unikalinho (обговорення) 15:02, 26 травня 2024 (UTC)

Ні, це хибний підхід — намагатися до заголовку статті винести такі тонкі нюанси.

Наведу приклад. Я сам колись виступав на назву статті Війна на сході України (бо там же бої були і в Приазов'ї, і Слобожанщині, а це не Донбас), але зараз вважаю, що цим ми, як вікіпедисти, пішли всупереч широкоприйнятому уявленню. Ця стаття мала б називатися Війна на Донбасі, навіть попри те, що вона відбувалася технічно не тільки на Донбасі. Бо джерела переважно так її називають. Бо бої були здебільшого на Донбасі. А те, що події були і в інших місцях — це надто незначна причина для того, щоб більш ємінсну, значущу назву, заміняти на більш обтічну, «технічно повну».

Те саме і з цією статтею — головним у статті є ескалація з боку Росії. І навіть якщо технічно були якісь кроки з боку України і Заходу — це занадто дрібне уточнення. При спробі його внести у заголовок ми якраз випускаємо з поля зору головне, і досягаємо псевдозбалансованості. Тобто, ми порушуємо НТЗ, розмиваючи змістовність заголовку, а не відновлюємо НТЗ: Вікіпедія:Нейтральна точка зору § Зваженість викладу.

Давайте наведу дещо перебільшений приклад: статтю про Пограбування банку в якомусь містечку ми б подали як Сутичка нападників та охорони у банку в якомусь містечку. Так-то воно так, сутичка була, і стаття тепер названа «більш нейтрально», але втрачається реальний зміст того, що відбулося.

У 2021 році та на початку 2022 року Росія готувалася до нападу. Інші вживали якихось обмежених заходів. І ніяк інакше. --VoidWanderer (обговорення) 15:19, 26 травня 2024 (UTC)

Ваш приклад з банком тут некоректний, оскільки в ньому вже про акт пограбування. Так само як і війна на Донбасі чи от власне повномасштабне вторгнення. Тобто Ваш приклад співставний з Російське вторгнення в Україну (з 2022) (і неправильно було б називати Збройний конфлікт між Росією та Україною (з 2022) саме з тих причин, що Ви зазначаєте). А тут ідеться про підготовку двох сторін до цього російського вторгнення: Росія готувалась до нападу, а Україна до спротиву. Якщо би в цій статті були описані лише підготовчі дії Росії, тоді б так, "Підготовка Росії". Але там є цілі розділи, присвячені діям другої сторони. Плюс переговори, Мюнхенська конференція. Тому достатньо "Підготовка", що не буде порушувати отої самої зваженості викладу (бо нюанси не вносяться до заголовка, як Ви кажете, а скоріше навпаки прибираються). Ну а читач уже сам побачить у статті, хто і що робив.-Unikalinho (обговорення) 22:02, 26 травня 2024 (UTC)

Збройний конфлікт між Росією та Україною (з 2022) нічим не відрізняється від пропонованої вами «взаємної підготовки».

І саме з цих же причин Російське вторгнення в Україну (з 2022) містить інформацію як про вторгнення (дії Росії), так і про відповідь з українського боку. --VoidWanderer (обговорення) 22:16, 26 травня 2024 (UTC)

"Збройний конфлікт між Росією та Україною (з 2022) нічим не відрізняється від пропонованої вами «взаємної підготовки»" -- Це Ваша думка. Моя інша, вона відмінна від Вашої. Я зроблю ще одну спробу пояснити. Знову ж таки, на основі Вашого прикладу з банком. Тут все, як на мене, просто. Якщо вторгнення Росії є аналогом до пограбування банку, то аналогом до "Підготовка Росії до вторгнення" є "Підготовка (такого-то грабіжника) до пограбування". Але в цьому випадку підготовка дійсно одностороння, бо банк навіть не очікував нападу, його застали зненацька. Але в нашому випадку якраз не було одностороньої підготовки і тим більше неочікуваності Україною нападу на неї. Статтю можна назвати "Підготовка Росії до..." хіба що в тому випадку, якщо там не буде нічого про дії України, дії Заходу, а також заходи типу Мюнхенської конференції (хай навіть і як реакція на дії Росії), а буде написано лише про дії Росії. Якось так. Відмінність між злочином і підготовкою до нього полягає в тому, що злочин здійснюється завжди односторонньо, а підготовка може бути двосторонньою (тобто взаємною)--Unikalinho (обговорення) 21:56, 27 травня 2024 (UTC)

@Unikalinho, керуючись такою логікою, ми б у статті Російське вторгнення в Україну (з 2022) не мали б описувати дії України, а тільки російські дії. Бо назва-то вказує на щось одностороннє.

Але ця ідея позбавлена змісту. Ми викладаємо у статті дії обох сторін.

Саме з цих причин Підготовка Росії до вторгнення в Україну — хороша, точна, змістовна назва, яка цілком відповідає вимогам ВП:ІС та ВП:НТЗ. В рамках статті з такою назвою так само логічно викласти дії обох сторін — Росії та України, — як і у статті Російське вторгнення в Україну (з 2022) описувати не тільки наступальні дії російських військ, але й українську оборону, контрнаступи, російські відступи тощо. --VoidWanderer (обговорення) 16:23, 1 червня 2024 (UTC)

Я Вам пояснив різницю між злочином і підготовкою до нього. Тому вважаю коректним писати "Російське вторгнення" (злочин), але "Підготовка до російського вторгнення" (злочину). Злочин здійснила одна сторона, але до цього злочину готувалися обидві, хоча й у кожного ця підготовка була своя: одна сторона готувалася його вчинити, а друга -- від нього захиститися. Однак і те і те була підготовка. А заголовок "Підготовка Росії" створює в читача (а читач апріорі виходить з заголовка статті) враження, що вторгнення відбулося несподівано для цілого світу (крім, звичайно, Росії), тобто що ніхто навіть не очікував, що Росія може таке скоїти --Unikalinho (обговорення) 18:34, 1 червня 2024 (UTC)

Ваше пояснення не є поясненням, бо ви або суперечите самі собі, або не можете описати суть різниці між цими поняттями.

• Готувалися обидва, і воювали обидва.
• Почала готуватися Росія (країни діяли у відповідь), і почала вторгнення Росія (країни діяли у відповідь).

Це все події одного порядку. І тандем «дія — протидія», і учасники. --VoidWanderer (обговорення) 19:18, 1 червня 2024 (UTC)

"Готувалися обидва, і воювали обидва" -- Але вторгався один. Росія не почала вторгнення, як Ви сказали, а здійснила його, тобто була єдиною, хто його здійснив (Україна у відповідь не вторгалася). Тому "Російське вторгнення" (бо вторглася тільки Росія, тобто лише одна сторона), "Російсько-українська війна" (бо воюють дві сторони). Готувалися також дві, тому або "Російсько-українська підготовка" (аналогічно до "Російсько-українська війна"), або просто "Підготовка". По-моєму, все очевидно. "Ваше пояснення не є поясненням, бо ви або суперечите самі собі, або не можете описати суть різниці між цими поняттями" -- Quod licet Jovi, non licet bovi. На жаль--Unikalinho (обговорення) 12:36, 3 червня 2024 (UTC)

що означає такої форми запису у нас також нема? --『Shiro Neko』^Обг. 10:26, 9 травня 2024 (UTC)

@Shiro D. Neko, малася на увазі форма запису типу

• 2003 вторгнення США та їх союзників до Іраку (en:2003 invasion of Iraq)

Наша традиція така: Вторгнення США та їх союзників до Іраку (2003). --VoidWanderer (обговорення) 10:48, 26 травня 2024 (UTC)

не зовсім розумію, чому термін прелюдія неможливо використати, коли він є вживаним у АД [1], включно на рос.-укр. війну [2] Тобто це є достатньо вживаним терміном як і театр бойових дій. На мою думку дата може бути зайвою, бо ми не вивчали термінологію попереднього вторгнення, а воно може усталитися як Прелюдія до вторгнення на Схід України, або бути частиною … російсько-української війни. Якщо ж обирати варіант з датою, то найточніший з (2021—2022) відповідно до нинішньої уніфікації статей на тему неперіодичної хронології. --『Shiro Neko』^Обг. 00:21, 27 травня 2024 (UTC)

Ґарґантюа та Пантаґрюель → Гаргантюа і Пантагрюель

Пропоную перейменувати на найпоширенішу назву в українських джерелах - Гаргантюа і Пантагрюель (яка і була до цього, але чомусь без пояснень перейменована у 2017 Гаргантюа і Пантагрюель). Саме ця назва відображена в останніх друкованих перекладах [3], [4], саме за ця назва вказана в чинній програмі МОН [5] (і в усіх попередніх), саме ця назва присутня у більшості підручників [6], [7], [8], [9], [10], [11], [12], [13] (хоча в деяких підручниках можна зустріти також сполучники "та", "й").

Для довідки:

• в УРЕ, УЛЕ та ЛЕ ― згадується Гаргантюа і Пантагрюель
• в енциклопедіях Українська мова та ВУЕ ― Гаргантюа й Пантагрюель
• в ЕСУ та УСЕ ― Ґарґантюа і Пантаґрюель.
• У загальних джерелах у більшості сполучник І та літера Г.

--Flavius (обговорення) 08:25, 13 вересня 2021 (UTC)

Запрошую до обговорення користувача Piznajko як автора дії 7356579. --Рассилон 10:21, 13 вересня 2021 (UTC)

•  За У прижиттєвих для перекладача виданнях українською було Г.--ЮеАртеміс (обговорення) 12:18, 14 вересня 2021 (UTC)
•  Проти У найновіший українськомовних перекладах (~з 2010 й новіші) переважно перекладають саме як Ґарґантюа та Пантаґрюель або Ґарґантюа і Пантаґрюель (використання укрмовниї сполучників та/й/і не є надважливим тут, хоча та/й більш підходять тут у зв'язку з мелодійністю). Крім цього згідно з ВП:МОВА ми маємо дотримуватися мовних стандартів української мови в укрвікі у відповідності з чинним правописом, а чинним правописом станом на 2021 рік є Правопис української мови 2019 року, який говорить що транскрибування/транкрипція з англійської латинки та українську кирилицю має відбуватися саме так: G -> Ґ, H ->Г. --piznajko 17:54, 15 вересня 2021 (UTC)

  Англійська тут до чого?--Юе-Артеміш (обговорення) 11:13, 9 травня 2023 (UTC)

  Чогось мені здається, що ви 122-й параграф нового правопису поганенько знаєте (або знаєте, але щось упустили, дуже й дуже важливе). Може його вам тут повністю навести? І, до речі, найновіші переклади зазначені в цьому обговоренні знаходяться в посиланнях під номерами 1 та 2. Найновіших за ці найновіші, на жаль, немає. --Flavius (обговорення) 19:50, 15 вересня 2021 (UTC)

  Ті посилання що ви надали під номерами 1 та 2 не є перекладами роману Ґарґантюа та Пантаґрюель - це скорочений переказ на ~200 сторінок (увесь роман друкувався українською лише у перекладі Перепаді й зазвичав мав ~600 сторінок; останній раз цей переклад друкувався у 2012 році видавництвом Фоліо. --piznajko 22:05, 15 вересня 2021 (UTC)

  І що з того, що це скорочені переклади? Це неважливо аж ніяк. Ніхто повний переклад, наприклад, при вивченні згідно програми МОН, ніколи не використовує і не буде використовувати. Більше того, після виходу того повного перекладу нічого суттєвого в джерелах з різних сфер не змінилося, і як була перевага з Г, так і нині залишається. --Flavius (обговорення) 01:12, 16 вересня 2021 (UTC)

  @Флавіус якщо брати до уваги й українськомовні скорочені перекази (що дивно, бо все ж перевагу маємо надавати саме повному перекладу, а не скороченим переказам) то маємо ось що Ґарґантюа_та_Пантаґрюель#Переклади українською:

  • Два переклади/перекази використали Ґарґантюа та Пантаґрюель: єдиний повний переклад Перепаді (2004) та скорочений переказ Думанської (2011).
  • Три переклади/перекази використали Гаргантюа / Гаргантюа і Пантагрюель: скорочений переказ Іванова (1929) скорочений переказ Сидоренко (1984) та скорочений переказ Кононовича (2016)

  Але зазначу що переклад Перепаді вже 3-чи передруковували тож якщо рахувати й передруки то Ґарґантюа та Пантаґрюель частіше використовується у виданнях (6 видань, якщо рахувати що вперше переклад перепаді вийшов двома окремими томами у 2004 році) супроти Гаргантюа / Гаргантюа і Пантагрюель (5 видань). --piznajko 03:58, 16 вересня 2021 (UTC)

  @piznajko А тепер гляньте яка назва найчастіше використовується в українських джерелах (тільки не робіть вигляду, що ви цього не бачите), навіть враховуючи, що є повний переклад з Ґ. Підказка: цю назву ви і перейменували. Я не проти літери Ґ. Я проти того, що назву статті перейменували всупереч існуючим джерелам, і всупереч правопису (122 пар.), першу половину правила якого ви чогось нехтуєте. Хотіли перейменувати на Ґ через повний переклад, то треба було запропонувати таке перейменування, аби спільнота вирішила змінити назву, яка повністю відповідала всім правилам. А не так, що перейменувати, бо просто захотіли Ґ замість Г (так воно виглядає). --Flavius (обговорення) 04:10, 16 вересня 2021 (UTC)

•  За Ну нащо той правопис, коли орієнтуватись треба на вживання у джерелах. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 15:14, 18 вересня 2021 (UTC)

  В тому то й справа,що за правописом Г так само дозволено, як і Ґ. Джерела в більшості на Г, і стаття так і іменувалася. --Flavius (обговорення) 03:55, 19 вересня 2021 (UTC)

  Я це зрозумів, але його прибічники часто згадують лише "ґ". --Τǿλίκ 002 (обговорення) 10:36, 19 вересня 2021 (UTC)

•  За Надмірне використання літери ге з гичкою є небезпечним для української мови, бо вводить в ужиток непритаманний українській мові звук твердої Ґ... — अ म रा (обговорення) 10:53, 19 вересня 2021 (UTC)

  @अ म रा а можна поцікавитися звідки ви взагалі дізналися про існування сторінки ВП:Перейменування статей? Ви тут відмітилися 19 вересня 2021 року, а лише два з гаком тижня до цього ви завели свою сторінку у Вікіпедіїм 1 вересня 2021 року. अ म रा, Вашим найпершим редагуванням в укрвікі було додавання категорії до статті [14] - можна дізнатися звідки ви дізналися як це робити і взагалі як працюють категорії Вікіпедії, якщо ви новачок? Бо переглянувши ваші 500+ редагувань від появи вашої сторінки в укрвікі 1 вересня 2021 року ймовірність того що ви новачок - нульова, тож якщо ви не новачок то не хоті ли б поділитися зі спільнотою укрвікі під яким ніком/ніками ви редагували до цього? --piznajko 03:05, 3 жовтня 2021 (UTC)

  Якщо маєте якісь підозри, зверніться на ВП:ЗнПК. --Τǿλίκ 002 (обговорення) 11:32, 3 жовтня 2021 (UTC)

•  Проти Відповідно до фундаментального перекладу виданого в «Кальварії»: Ґарґантюа та Пантаґрюель. Сполучник і там узагалі не може бути через збіг 3 голосних звуків: «тьуа і». --Friend (обг.) 17:06, 14 грудня 2021 (UTC)

  А там і не має бути аж стільки голосних: [т'ва].--Юе-Артеміш (обговорення) 11:10, 9 травня 2023 (UTC)

•  Проти per piznajko та Friend ―NachtReisender (обговорення) 20:53, 22 січня 2022 (UTC)
•  Проти вважаю новіші видання мають перевагу, а вони підтверджують тенденцію щодо ширшого використання літери ґ.--Andriy.v (обговорення) 22:02, 22 березня 2023 (UTC)
•  Проти Наведені авторитетні третинні джерела чітко показують, що запропонований варіант є русизмом. Назва усталена (підтверджується, окрім іншого, перекладом Перепаді), при цьому стара назва має знаходитися в заголовку статті, як альтернатива. Щодо "та/і/й" вважаю, логічніше залишити існуючий варіант, як найбільш логічний. Ще, від себе додам, що посилатися на переклади від Фоліо - це ганьба. Це видавництво давно себе заплямувало як "нікчемне" після перекладів іноземної літератури з російської мови на українську. --Seva Seva (обговорення) 20:52, 5 квітня 2023 (UTC)

Підсумок

Наявні достатньо сильні аргументи проти, яких достатньо для того, щоб констатувати відсутність консенсусу. Оскільки назва статті була такою вже 4 роки до номінації та майже 3 роки протягом номінації, слід вважати її цілком прийнятною для спільноти.-- RajatonRakkaus^⇅ 15:31, 23 травня 2024 (UTC)

Завершені обговорення

Архів
Суспірія (фільм, 1977) → Суспірія
Вікіпедія:Статті, з яких нема посилань → Вікіпедія:Тупикові статті
Голубий Ніл → Блакитний Ніл
Дедпул (персонаж) → Дедпул
Радіоелектронна промисловість → Електронна промисловість України
Kroondal mine → Крундал (кар'єр)
Російсько-Кавказька війна → Кавказька війна
Survival horror → Виживання серед жаху
База даних відомих осіб → NNDB
Мокош → Мокоша
Мінджіван → Міндживан
Кечуа → Кечуа (мова)