Леселідзе Костянтин Миколайович: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
LKonstantin (обговорення | внесок)
LKonstantin (обговорення | внесок)
Рядок 102: Рядок 102:
== Джерела в інтернеті ==
== Джерела в інтернеті ==
* [http://dspace.nplg.gov.ge/handle/1234/21843 Ежедневная красноармейская газета Закавказского фронта «Боец РККА». Вторник, 26 октября 1943 г., № 257(7589). Генерал-полковник К. Н. Леселидзе. Новороссийское сражение.]
* [http://dspace.nplg.gov.ge/handle/1234/21843 Ежедневная красноармейская газета Закавказского фронта «Боец РККА». Вторник, 26 октября 1943 г., № 257(7589). Генерал-полковник К. Н. Леселидзе. Новороссийское сражение.]
* [http://my.berdychiv.in.ua/images/pam/g004.htm Будинок, у якому розміщувався штаб 18-ї армії. м. Бердичів. Україна.]


{{Герої Радянського Союзу}}
{{Герої Радянського Союзу}}

Версія за 11:20, 29 травня 2014

Леселідзе Костянтин Миколайович
Народження15 жовтня 1903(1903-10-15)
Російська імперія Озургеті, Кутаїської губернії, Російської Імперії
Смерть21 лютого 1944(1944-02-21) (40 років)
СРСР Москва, СРСР
грип
ПохованняДідубійський пантеон
КраїнаСРСР СРСР
ПриналежністьПрапор Радянської армії Радянська армія
Роки служби19211944
ПартіяКПРС
Звання Генерал-полковник
Командування46-а армія (СРСР)
47-а армія (СРСР)
18-а армія (СРСР)
Війни / битвиГромадянська війна в Росії
Польський похід РСЧА
Радянсько-німецька війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Суворова I ступеня
Орден Кутузова I ступеня Орден Богдана Хмельницкого I ступеня Орден Червоної Зірки Орден Червоної Зірки
Медаль «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії»
Медаль «За оборону Кавказу»
Медаль «За оборону Кавказу»

Орден “Трудового Червоного Прапора РСР Грузії“

груз. ”საქართველოს სსრ-ის შრომის წითელი დროშის” ორდენი

Костянтин Миколайович Леселідзе (груз. კონსტანტინე ნიკოლოზის ძე ლესელიძე; 15 жовтня 1903-21 лютого 1944) – герой Радянського Союзу, радянський військовий командир, генерал-полковник. Грузин. Брат Героя Радянського Союзу, підполковника Віктора Миколайовича Леселідзе.

Біографія

Костянтин Миколайович Леселідзе згідно особовій справі народився 2 (15) жовтня 1903 (з інших джерел - по метричній книзі 1904 Озугетській свято-Мринінській церкви гурійсько-менгрельській єпархії - 15 (28) березня 1904) в місті Озургеті, Кутаїської губернії, Російської Імперії (з інших джерел -. згідно спогадам матері К. Н. Леселідзе – в селі Хварбеті Озургетського уїзду, Кутаїської губернії, Російської Імперії.)

З вересня 1912 року по травень 1913 року, Костянтин Леселідзе працював робітником на чайних плантаціях удільного відомства Чаква Батумської області.

З вересня 1913 по травень 1917 навчався в сільському 2-х класному училищі села Звані Озургетського повіту. З вересня 1917 року за травень 1919 навчався в Озургетського вищому початковому училищі. З вересня 1919 по травень 1921 навчався в Озургетського гімназії та в травні 1921 року вийшов з п'ятого класу.

Член Комуністичної Спілки Молоді з 1920 року. У Червоній Армії з 1921 року. З 27 травня 1921 року по серпень 1921 курсант Східної бригади курсантів Кавказької Червонопрапорної армії.

З серпня 1921 року по грудень 1922 курсант Грузинської об'єднаної військової школи. У 1922 році закінчив Грузинську об'єднану військову школу. З вересня 1922 року по жовтень 1922 брав участь в операціях проти загонів князя Чолокаева в Хевсуретії старшиною батареї в складі Грузинської військової об'єднаної школи. З грудня 1922 року по травень 1925 командир взводу Грузинської об'єднаної військової школи. З 10 лютого 1923 по 4 квітня 1923 брав участь у боротьбі проти озброєних загонів меншовиків, командиром взводу в складі Грузинської об'єднаної військової школи м. Озургеті. З 28 серпня 1924 року по 10 вересня 1924 брав участь у боротьбі проти озброєних загонів меншовиків у складі Грузинської об'єднаної військової школи м. Душеті.

Кандидат КП (б) (Комуністичної Партії (більшовиків)) з 28 червня 1924 Член ВКП (б) (Всесоюзної Комуністичної Партії (більшовиків)) з 10 липня 1925 року.

У 1925 році витримав випробування за курс нормальної артилерійської школи. З травня 1925 року за жовтень 1926 тимчасово виконуючий обов'язки помічника командира батареї Грузинської об'єднаної військової школи. З жовтня 1926 року на вересень 1927 помічник командира батареї Грузинської об'єднаної військової школи. З вересня 1927 року по листопад 1928 командир батареї 1-го Грузинського стрілецького полку Кавказької Червонопрапорної Армії. З листопада 1928 по вересень 1929 слухач Артилерійських курсів удосконалення командного складу РККА (АКУКС) в Дитячому Селі. З вересня 1929 року по лютий 1930 командир батареї 1-го Грузинського стрілецького полку Кавказької Червонопрапорної армії. З лютого 1930 по квітень 1931 командир дивізіону 5-го Грузинського стрілецького полку.

З квітня 1931 по липень 1937 командир і комісар 2-го Грузинського артилерійського полку.

Делегат IХ з'їзду КП (б) Грузії (4 - 14 січень 1934 р.).

Делегат Х з'їзду КП (б) Грузії (15 - 21 травня 1937 р.)

З липня 1937 року по червень 1938 командир і комісар 63-й Грузинської стрілецької дивізії Закавказького військового округу. (За іншими джерелами - з серпня 1937 року по листопад 1937 помічник командира 63-й Грузинської стрілецької дивізії Закавказького військового округу. З листопада 1937 року по липень 1938 командир цієї дивізії.)

Постановою ЦК ВКП (б) і РНК СРСР від 7 березня 1938 року й наказом Наркома оборони СРСР від 16 квітня того ж року встановлюється єдина система комплектування Червоної Армії. У силу цього всі національні частини округу з 5 травня по 15 червня 1938 були переформовані на основі екстериторіального принципу, із збереженням їх номера, але без вказівки національної приналежності. Таким чином, його дивізія стала називатися 63-й гірськострілецької дивізією.

У червні 1938 року призначений начальником артилерії 5-ї стрілецької дивізії Білоруського Особливого військового округу. Обіймав цю посаду до лютого 1941 року. У вересні 1939 року брав участь у Польській кампанії. Потім 5-а стрілецька дивізія була введена на територію Литовської республіки.

У Великій Вітчизняній війні з 25 червня 1941 року, б'ється в боях під Мінськом, Шклов, Кричово, Вязьмою, Брянськом, Бєлєва, Тулою - в Тульській оборонної операції, в Тульській наступальної операції, Калугою, Юхнова; учасник оборони перевалів центральній частині Головного Кавказького хребта, Краснодарському-Новоросійській, Новоросійської операції 1943, Новоросійсько-Таманської, Керченсько-ельтігенськая і Житомирсько-Бердичівської операцій.

З лютого 1941 року по серпень 1941 начальник артилерії 2-го стрілецького корпусу на Західному фронті. З серпня 1941 по 14 червня 1942 заступник командувача, він же начальник артилерії 50-ї армії Західного фронту. З червня 1942 року по серпень 1942 командир 3-го стрілецького корпусу Закавказького фронту. Війська армії під командуванням К. Н. Леселідзе героїчно обороняли Закавказзі, брали участь у визволенні Кавказу, у захопленні плацдарму на Керченському півострові в районі Ельтігена і в звільненні Правобережної України. З серпня 1942 року по січень 1943 командувач військами 46-ї армії Закавказького фронту.

На перевалах Головного Кавказького хребта вирішувалася тоді доля народів Близького Сходу та Азії.

З січня 1943 року по березень 1943 командувач військами 47-ї армії Закавказького фронту.

З березня 1943 року по січень 1944 командувач військами 18-ї армії Північно-Кавказького фронту, 1-го Українського фронту. З 14 лютого 1944 К. Н. Леселідзе перебував на лікуванні в центральному військовому госпіталі Народного комісаріату оборони СРСР імені П. В. Мандрика в Москві, куди він був евакуйований з фронту для лікування важкої хвороби після ускладнення грипу.

21 лютого 1944, там же в госпіталі, генерал-полковник Леселідзе Костянтин Миколайович помер.

26 лютого 1944 похований у Тбілісі на Старо-Верійський кладовищі. 26 лютого 1974 перепохований в Дідубійському пантеоні письменників і громадських діячів у Тбілісі.

Військові звання

  • Полковник (17.02.1936).
  • Генерал-майор артилерії (02.01.1942).
  • Генерал-лейтенант (14.10.1942).
  • Генерал-полковник (09.10.1943).

Нагороди

Нагороди: Орден “Трудового Червоного Прапора РСР Грузії“ № 100 (29.03.1931); Орден Червоної Зірки № 832 (22.03.1936); Медаль «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії» № 34604 (14.11.1938); Орден Червоної Зірки № 24956 (31.08.1941); Орден Червоного Прапора № 24551 (12.04.1942); Орден Леніна № 9623 (13.12.1942); Орден Суворова 1-го ступеня № 54 (18.09.1943); Орден Кутузова 1-го ступеня № 66 (09.10.1943); Орден Богдана Хмельницького (СРСР) 1-го ступеня № 36 (10.01.1944); Медаль «За оборону Кавказу» (01.05.1914); Герой Радянського Союзу (13.05.1971).

Пам'ять

Література

  • Советская военная энциклопедия / под ред. Н. В. Огаркова. — М.: Воениздат, 1979. — Т. 4. — 654 с. — (в 8-ми т). — 105 000 экз.
  • Великая Отечественная война 1941 — 1945. Энциклопедия / под ред. М. М. Козлова. — М.: Советская энциклопедия, 1985. — С. 408. — 500 000 экз.
  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1987. — Т. 1 /Абаев — Любичев/. — 911 с. — 100 000 экз. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382
  • Коллектив авторов. Великая Отечественная. Командармы. Военный биографический словарь / Под общей ред. М. Г. Вожакина. — М.; Жуковский: Кучково поле, 2005. — С. 128—129. — ISBN 5-86090-113-5

Джерела в інтернеті