Шнайдер Борис Лукич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 07:50, 15 вересня 2022, створена Volodymyr D-k (обговорення | внесок) (Дані про смерть особи за https://www.facebook.com/events/603095978133511/603095981466844/)
(різн.) ← Попередня версія | Поточна версія (різн.) | Новіша версія → (різн.)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Борис Лукич Шнайдер
Народження 16 червня 1937(1937-06-16)
Самчики
Смерть 22 листопада 2020(2020-11-22) (83 роки)
  Херсон
Країна Україна Україна
Навчання
Діяльність художник
Член Національна спілка художників України

Борис Лукич Шн́айдер (нар. 16 червня 1937, Самчики, пом. 22 листопада 2020, Херсон) — український майстер декоративного мистецтва. Член Спілки художників УРСР з 1972 року. Чоловік художниці Марії Шнайдер-Сенюк.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 16 червня 1937 року в селі Самчиках Старокостянтинівського району Хмельницької області УРСР. 1956 року закінчив Львівське училище прикладного та декоративного мистецтва (педагог В. Д. Цюнь). 1962 року закінчив Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (педагог — Р. Ю. Сельський).

Працював у Херсоні, брав участь у місцевих, міжрегіональних та міжнародних виставках.

Творчість[ред. | ред. код]

Працював у галузі гобелена, декоративної тканини, декоративного розпису. Основні твори, килими:

  • «Писанковий» (1964);
  • «Птахи» (1964);
  • «Дударик» (1969);
  • «Їхав козак на війноньку» (1970);
  • «Як солодко грає, як глибоко крає…» (1970);
  • гобелен «За сонцем» (1984);
  • «Ранок землі» (1990);
  • «Чорна рілля ізорана» (2002).

Література[ред. | ред. код]