Чоловік (одружена особа)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Щойно одружений чоловік цілує свою дружину
Міжособові стосунки
Типи стосунків

Агамія · Шлюбний союз · Броманс · Вдівство · Цивільне партнерство · Дружба · Жінка (дружина) · Значимий інший · Казуальні · Конкубінат · Куртизанка · Коханець (коханка) · Моногамія · Чоловік (чоловік) · Гомосексуалізм · Педерастія · Поліаморія · Полівірність · Полігамія · Спорідненість · Романтичні · Сім'я · Сексуальний партнер · Узагальнений інший  · Співжиття

Події

Залицяння · Статевий акт · Укладання шлюбу · Подружня зрада · Розлучення

Почуття та емоції

Близький зв'язок · Потяг · Комперсія · Закоханість · Кохання (ерос, філія, сторге, агапе· Платонічне кохання · Романтичне кохання · Пристрасть · Захоплення · Ревнощі · Прив'язанність

Вчинки

Калим (Придане· Гіпергамія · Подружня зрада · Сексуальна поведінка · Викрадення нареченої

Насилля у відносинах

У сім'ї · Над дорослими · Над дітьми · Підліткове насилля

Чолові́к[1], заст. і уроч. муж[2][3], заст. і поет. дружи́на[4][5][6] — чоловік щодо жінки, з якою він перебуває в шлюбі.

Етимологія[ред.ред. код]

Походження праслов. *čьlověkъ, *čelověkъ остаточно не з'ясоване. Наводять до п'яти версій:

  • Від *čьlo (з того ж кореня, що *čel'adь) + *věkъ (пор. лит. vaikas — «дитя»), тобто «дитя роду»
  • Від *čьlo («чоло», «підвищення») + *věkъ («сила»)
  • Як похідне від ранішої форми *slověkъ (< *slovo), тобто «мовець»
  • Від *čelov + *ěkъ, тобто «член племені»
  • Порівнюють з чеськ. kolivěk, пол. kołwiek («який-небудь»)[7]

Українське муж походить від праслов. *mǫžь (раніша форма *mongio). Це слово вважається похідним від праіндоєвроп. кореня *mon- і спорідненим з дав.-інд. mánuṣ, циг. мануш, авест. manuš-, гот. manna, дав.-ісл. maðr, нім. Mann («чоловік») і Mensch («людина»), англ. man, швед. människa («людина»)[8][9]

Законодавство[ред.ред. код]

В Україні дружина та чоловік мають рівні права і обов'язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім'ї.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Чоловік // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Муж // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Муж // Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 2. — С. 453.
  4. Дружина // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  5. Дружина // Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 202.
  6. Дружина // Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 1. — С. 448.
  7. Етимологічний словник української мови: В 7 т. / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — Т. 6: У — Я / Уклад.: Г. П. Півторак та ін. — 2012. — 568 с. ISBN 978-966-00-0197-8.
  8. (укр.) Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — Т. 3: Кора — М / Укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 1989. — 552 с. ISBN 5-12-001263-9
  9. Муж // Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973
Соціологія Це незавершена стаття з соціології.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.