Чоловік (одружена особа)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Щойно одружений чоловік цілує свою дружину
Міжособові стосунки
Огляд[en]
 
Категорія КатегоріяПортал Портал

Чолові́к[1] — людина чоловічого гендеру, що перебуває у шлюбі.

Загальний опис[ред. | ред. код]

У моногамних культурах до шлюбу вступають лише дві особи, що забезпечується законами проти бігамії та полігамії. Традиційно чоловіка вважали головою домогосподарства, і, як очікувалося, він був єдиним постачальником чи годувальником, що продовжується в деяких культурах (іноді їх називають патерналістськими). Сьогодні чоловіка не обов'язково вважають годувальником сім'ї. Це буває у випадках, коли подружжя має значний фінансовий дохід, в одностатевому шлюбі, або чоловік є батьком, що наглядає за дітьми.

Термін «чоловік» застосовується людини з моменту вступу нею у шлюб і перестає застосовуватися, коли після визнаного законом розлучення або смерті його дружини чи чоловіка. Після смерті дружини чи чоловіка застосовується термін «вдівець»; після розлучення чоловіка можна називати «колишнім».

Етимологія[ред. | ред. код]

Походження праслов'янського *čьlověkъ, *čelověkъ остаточно не з'ясоване. Наводять до п'яти версій:

  • від *čьlo (з того ж кореня, що *čel'adь) + *věkъ (пор. лит. vaikas — «дитя»), тобто «дитя роду»;
  • від *čьlo («чоло», «підвищення») + *věkъ («сила»);
  • як похідне від ранішої форми *slověkъ (< *slovo), тобто «мовець»;
  • від *čelov + *ěkъ, тобто «член племені»;
  • порівнюють з чеськ. kolivěk, пол. kołwiek («який-небудь»)[2].

Українське муж походить від праслов. *mǫžь (раніша форма *mongi̯o). Це слово вважається похідним від праіндоєвроп. кореня *mon- і спорідненим з дав.-інд. mánuṣ, циг. мануш, авест. manuš-, гот. manna, дав.-ісл. maðr, нім. Mann («чоловік») і Mensch («людина»), англ. man, швед. människa («людина»)[3][4]

Законодавство[ред. | ред. код]

В Україні дружина та чоловік мають рівні права і обов'язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім'ї.

Див. також[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Чоловік // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
  3. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М. — 552 с. — ISBN 5-12-001263-9.
  4. Муж // Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973