Самчики

село Самчики
	Герб
	Палацово-парковий ансамбль «Самчики»Палацово-парковий ансамбль «Самчики»
Країна	Україна
Область	Хмельницька область
Район	Хмельницький район
Громада	Старокостянтинівська міська громада
Основні дані
Засноване	1545
Населення	1682
Площа	4,577 км²
Густота населення	367,49 осіб/км²
Поштовий індекс	31182
Телефонний код	+380 3854
Географічні дані
Географічні координати	49°45′33″ пн. ш. 27°23′13″ сх. д. / 49.75917° пн. ш. 27.38694° сх. д.Координати: 49°45′33″ пн. ш. 27°23′13″ сх. д. / 49.75917° пн. ш. 27.38694° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	268 м
Водойми	річка Случ
Найближча залізнична станція	Ложава
Відстань до; залізничної станції	2,5 км
Місцева влада
Адреса ради	31100, Хмельницька обл., Хмельницький р-н., м. Старокостянтинів, вул. К.Острозького,41
Карта
	Самчики
	Самчики
Мапа
	Самчики у Вікісховищі

Са́мчики — село в Україні,у Старокостянтинівській міській громаді Хмельницького району Хмельницької області. Населення становить 1682 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Самчиківська сільська рада.

Через Самчики протікає річка Случ.

Історія[ред. | ред. код]

Поселення відоме з середини 16 століття і називалося Замчики. Землі належали князю Василю Костянтину Острозькому.
На початку 18 століття після черги володарів маєток отримав Януш Хоєцький, який у 1725 р. створив собі резиденцію на березі річки Случі. В добу господарювання родини Хоєцьких побудовано церкву Параскеви П'ятниці, що збереглася донині. Франтішек Казімеж (Франц Казимір) Хоєцький заснував у Самчиках монастир Маріавітів, лікарню, будував дома для убогих.^[1]
У 1791 р. садибу Хоєцьких, яка перейшла до Любомирських, у Єжи Марціна Любомирського^[2] придбав гайсинський староста Петро Чечель. З його ініціативи і його коштом садиба була перетворена на палацово-парковий ансамбль з новим палацом, пейзажним парком і парковими павільйонами. З міркувань економії стара оселя Хоєцьких теж збережена і перетворена на службовий флігель. Це найстаріша кам'яна будівля садиби.

За участь в польському визвольному повстанні в 19 ст. цар конфіскував садибу Чечеля і її продали з аукціону. Гроші отримав цар, а володарем маєку став купець з Житомира Купріян Ляшков.

Після більшовицького перевороту 1917 р. палац стояв пусткою, потім використовувався за різним призначенням, що врятувало будівлі від повного знищення. Тут були: комунальні квартири, лікарня, піонерський табір. Будівлі ще раз збереглися в роки 2-ї світової війни.

В повоєнні роки садиба-помешкання для науково-дослідної станції, а парк використовують як експериментальне поле.
З 1990 р. садибу Самчики визнано музеєм. З 1997 р. його офіційна назва — Державний історико-культурний заповідник «Самчики» (див. також Самчиківський парк).
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області», увійшло до складу Старокостянтинівської міської громади.^[3] 19 липня 2020 року, після ліквідації Старокостянтинівського району, село увійшло до Хмельницького району.^[4]

Транспорт[ред. | ред. код]

До села можна потрапити

дизель-поїздом "Хмельницький-Вінниця" до залізничної станції Замчики (2 км до села).
або приміським автобусом Старокостянтинів-Самчики

Галерея[ред. | ред. код]

Великий герб Самчиків
Дослідна станція на території заповідника «Самчики»
Писанка, що представляла Хмельницький на параді Писанок - 2012 тепер знаходиться на території заповіднику "Самчики"
Пам'ятний знак на честь воїнів-односельчан
Палац
Водяний млин
Церква святої Параскеви П'ятниці (Самчики)