Єжи Ковальчик

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ковальчик.

Єжи Ковальчик
пол. Jerzy Antoni Kowalczyk
Народився	30 серпня 1930(1930-08-30) або 3 серпня 1930(1930-08-03)  Ґорай, Ґміна Ґорай, Білгорайський повіт, Люблінське воєводство, Польща
Помер	4 жовтня 2018(2018-10-04) (88 років)  Варшава, Польща
Країна	Польща
Діяльність	мистецтвознавець, викладач університету
Alma mater	Варшавський університет
Галузь	мистецтвознавство
Заклад	Institute of Art, Polish Academy of Sciencesd
Науковий ступінь	професор (13 січня 1983)
Аспіранти, докторанти	Tadeusz Bernatowiczd Iryna Lawrowskayad Birutė Rūta Vitkauskienėd Wiktor Łyjakd Konrad Ajewskid Bożena Wierzbickad
Членство	Варшавське наукове товариство
Нагороди

Єжи Антоній Кова́льчик (пол. Jerzy Antoni Kowalczyk; 30 серпня 1930, с. Ґорай, нині Білгорайський повіт, Люблінське воєводство — 4 жовтня 2018, Варшава) — польський історик мистецтва. Доктор мистецтвознавства (1971).

Закінчив у 1953 році Люблінський католицький університет. Випускник 1978 року Варшавського університету.

Наукова кар’єра

• В 1955–1978 роках викладав в Інституті історії мистецтва Варшавського університету, обіймав посаду керівника Закладу допоміжних наук та пропедевтики історії мистецтва (1973–1978) .
• У 1963 році отримав докторський ступінь («Kolegiata w Zamościu»), а звання доцента — у 1971 році
• З 1978 року працював у Інституті мистецтва Польської академії наук, очолюючи Відділ історії мистецтва новітнього періоду; став надзвичайним професором у 1983, а звичайним — у 1992 році
• Був головним редактором журналу Biuletyn Historii Sztuki у 1988–1996 роках; член Комітету наук про мистецтво Польської академії наук (1975–1998) і Наукової Ради Інституту мистецтва PAN

Визнання та членство

• Доктор мистецтвознавства (1971), професор (1992); дійсний член Польської академії наук з 1978 року і почесний член Національної академії медичних наук України (2009) .
• Отримував державні нагороди Польщі за вклад у культуру й науку .

Пам’ять і спадщина

• Помер 4 жовтня 2018 року у Варшаві; похований після панахиди в костелі св. Якова в столичному місті .
• Його праці залишаються авторитетними у вивченні мистецьких традицій Східної Речі Посполитої, архітектури польського бароко і культурної спадщини Замостя.

Статті

• Późnobarokowe kościoły i klasztory diecezji kijowskiej i dekanatu bracławskiego [Архівовано 12 березня 2017 у Wayback Machine.] // Sztuka Kresów Wschodnich: materiały sesji naukowej. — Kraków, 1998. — № III. — S. 19—68.
• Lenartowicz Wojciech (1669—po1713) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1972. — T. XVII/1. — Zeszyt 72. — S. 43.
• Świątynie i klasztory późnobarokowe w archidiecezji lwowskiej [Архівовано 28 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Rocznik Historii Sztuki. — 2003. — № XXVIII. — S. 169—298.
• Kościoły późnobarokowe w diecezji kamienieckiej [Архівовано 8 березня 2018 у Wayback Machine.] // Sztuka Kresów Wschodnich: materiały sesji naukowej. — Kraków, 1996. — № II. — S. 85—125.
• Gmach kolegium Teatynów we Lwowie i jego twórcy — Salvi i Chiaveri [Архівовано 16 березня 2017 у Wayback Machine.] // Sztuka Kresów Wschodnich: materiały sesji naukowej. — Kraków, 2003. — № V. — S. 53—64.
• Dzieła Macieja Polejowskiego w Ziemi Sandomierskiej // Rocznik Muzeum Świętokrzyskiego. — 1970. — T. 6. — S. 187—237
• Ricaud de Tirregaille Pierre [Архівовано 19 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1988—1989. — 1988. — T. XXXI. — S. 271.

Посилання

• Світлини [Архівовано 2 листопада 2021 у Wayback Machine.]
• Jerzy Kowalczyk // Czasopisma humanistyczne [Архівовано 26 лютого 2017 у Wayback Machine.]. (пол.)