Єзерца (гора)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Єзерца
алб. Maja e Jezercës

42°26′30″ пн. ш. 19°48′45″ сх. д. / 42.44166666669477195° пн. ш. 19.812500000028° сх. д. / 42.44166666669477195; 19.812500000028Координати: 42°26′30″ пн. ш. 19°48′45″ сх. д. / 42.44166666669477195° пн. ш. 19.812500000028° сх. д. / 42.44166666669477195; 19.812500000028
Країна  Албанія
Регіон Тропоя (округ)
Tropojëd
Тип гора
Висота 2694 м
Висота відносна 2036 м
Ізоляція 94 км[1]
Єзерца. Карта розташування: Албанія
Єзерца
Єзерца
Єзерца (Албанія)
Мапа
CMNS: Єзерца у Вікісховищі

Єзерца або Єзерце, Єзерський верх (алб. Maja Jezercë) — найвища вершина у всіх Динарських Альпах, друга в Албанії і сьома найвища на Балканах. Висота — 2694 м над рівнем моря. Це один із найважчих, якщо не найнебезпечніших піків в албанських Альпах. Тим не менш, Єзерца є 28-м найвідомішою гірською вершиною в Європі континенті.[2]

Єзерца розташована в межах гірського масиву Проклетіє та відзначається її найпівденнішим льодовиком в Європі.[3] Окрім деяких районів на північ від вершини, гірський масив з вапняку є частиною національних парків Тет та Долини Валбони.[4] На неї можна піднятись з півночі, але більшість альпіністів приїжджають з Гусинє в Чорногорії, а також з Теті[5].

Вершина розташована в 5 км від кордону з Чорногорією, між долинами річки Валбона на схід і Шала на захід. Частково, вся територія між долинами Валбона, Шала, Роподжана і г. Росні (2522 м) відома як Єзерца.

Ім'я[ред. | ред. код]

Мая Jezercë — назва албанською мовою, яка походить від північного діалекту Албанії. Jezer («туман») і maja («вершина» або «пік») разом означають «пік туману». У слов'янських мовах, включаючи сербохорватську та болгарську,[6][7][8] Єзерський верх означає «пік озера». Топонім відноситься до карових озер на північній стороні гори. Під час комуністичної ери в Албанії їй було присвоєно назву Maja e Rinisë (гора молоді), яка не прижилася.[5]

Топологія[ред. | ред. код]

Кар Buni i Jezercës з озерами.

Єзерца — велика скеляста вершина доломітового вапняку. Тут майже немає рослинності. Північ, схід і захід від вершини гори знаходяться у великому цирку] від того, що в льодовикові періоди, коли льодовики були більш великими, ніж сьогодні. Сьогодні північний цирк називається Buni i Jezercës на висоті 1980 метрів. Оскільки вершина розташована у вологому регіоні Європи з середньою річною кількістю опадів, як вважається, 6 м на західних схилах, снігопад настільки великий, що тільки в сухі роки деякі ділянки вершини показуються з-під снігу.[9]

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б https://www.peakbagger.com/peak.aspx?pid=13279
  2. EUROPE ULTRA-PROMINENCES 99 Peaks with Prominence of 1,500 meters or greater. peaklist.org (English) . Архів оригіналу за 9 січня 2019. Процитовано 26 квітня 2019.
  3. FEASIBILITY STUDY ON ESTABLISHING A TRANSBOUNDARY PROTECTED AREA PROKLETIJE / BJESHKËT E NEMUNA MOUNTAINS (English) . с. 4. The number of glacial ponds in this area is rare for the European mainland and can only be compared to the Alps.
  4. Florian Baba (Herausgeber): Linja e Gjelbër Shqiptare, Tirana 2008
  5. а б Summipost: Jezerca. Архів оригіналу за 21 листопада 2008. Процитовано 26 квітня 2019.
  6. Kolcakovski, Belj (1997). The periglacial zone of high mountains of Serbia and Macedonia and its basic characteristics. Observatoire de Montagne de Moussala.
  7. Втора југословенска ономастичка конференција. Скопје: Македонска академија на науките и уметностите. 1980.
  8. Petrović, Mihailo (1941). Đerdapski ribolovi u prošlosti i u sadašnjosti. Zadužbine Mikh. R. Radivojeviča. с. 8.
  9. Milivojević, Milovan; Menković, Ljubomir; Ćalić, Jelena (2008), Pleistocene glacial relief of the central part of Mt. Prokletije (Albanian Alps), Quaternary International, 190: 112—122, doi:10.1016/j.quaint.2008.04.006, архів оригіналу за 26 квітня 2019, процитовано 26 квітня 2019

Посилання[ред. | ред. код]