Єлейко Ярослав Іванович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Єлейко Ярослав Іванович
Єлейко Ярослав Іванович.jpg
Ярослав Іванович Єлейко
Народився 30 жовтня 1953(1953-10-30) (64 роки)
с. Водяне, Пустомитівський район, Львівська область
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Національність українець
Діяльність математик
Alma mater механіко-математичний факультет Львівського університету ім. І. Франка
Науковий ступінь доктор фізико-математичних наук
Відомі учні Остап Охрін
Заклад Львівський національний університет імені Івана Франка

Ярослав Іванович Єлейко (*30 жовтня 1953, Водяне) — український учений-математик. Доктор фізико-математичних наук, професор. Академік АН ВШ України з 2007 р. Рідний брат Василя Івановича Єлейка.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у с. Водяне Пустомитівського району Львівської обл. Закінчив механіко-математичний факультет Львівського університету ім. І. Франка (1976), аспірантуру Інституту математики АН УРСР (1979). Інженер обчислювального центру Львівського філіалу матем. фізики Інституту математики (1976). У 1980–1985 рр. — мол. наук. співроб. Інституту прикладних проблем механіки і математики АН УРСР; у 1985–1989 рр. — ст. наук. співроб. НДЧ Львівського університету ім. І. Франка; у 1989–1990 рр. — асистент, у 1990–1997 рр. — доцент, у 1997–1999 рр. — професор кафедри вищої математики, з 1999 р. — завідувач кафедри теоретичної та прикладної статистики.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Кандидат фізико-математичних наук (дисертація «Застосування теорем типу відновлення до асимптотичного аналізу напівмарківських і гіллястих процесів», 1980), доцент (1991), доктор фіз.-мат. наук (дисертація «Асимптотичний аналіз і перехідні явища в матричнозначних випадкових еволюціях, гіллястих процесах і процесах з марківським втручанням випадку», 1995), професор (2002).

Наукові інтереси: асимптотичні властивості та перехідні явища у випадкових еволюціях, гіллястих, напівмарківських процесах та процесах з марківським втручанням випадку, задачі фінансової та страхової математики.

Автор близько 120 наукових праць, зокрема 3-х навчальних посібників. Підготував 8 кандидатів наук.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Академія наук вищої школи України. 1992–2010. Довідник