Єлизавета Йоркська, герцогиня Саффолкська
| Єлизавета Йоркська, герцогиня Саффолкська | |
|---|---|
 | |
| Народилася |
22 квітня 1444 Руан |
| Померла |
не раніше січень 1503 і не пізніше травень 1504 Wingfieldd, Mid Suffolkd, Саффолк, Англія |
| Країна |
 Королівство Англія |
| Діяльність | аристократка |
| Титул | герцогиня[d] |
| Рід | династія Йорків |
| Батько | Річард, 3-й герцог Йоркський[1] |
| Мати | Сесілія Невілл[1] |
| Брати, сестри | Анна Йоркська[1], Маргарита Йоркська[1], Едмунд, граф Ратленд, Річард III[1], Едуард IV[1] і Джордж Плантагенет, 1-й герцог Кларенс[1] |
| У шлюбі з | John de la Pole, 2nd Duke of Suffolkd[1] |
| Діти | Edmund de la Pole, 3rd Duke of Suffolkd[2], William de la Poled, Річард де ла Поль[2], John de la Pole, 1st Earl of Lincolnd[2], Edward de la Poled[2], Humphrey de la Poled[2], Geoffrey de la Poled[2], Anne de la Poled[2], Elizabeth de la Poled[2], Katherine de la Poled[2] і Dorothy de la Poled[2] |
Єлизавета Йоркська, герцогиня Саффолкська, також відома як Єлизавета Плантагенет (Elizabeth of York, Duchess of Suffolk; 22 квітня 1444 — прибл. 1503) — шоста дитина і третя дочка Річарда Плантагенета, 3-го герцога Йоркського (правнука короля Едуарда III) і Сесілії Невілл.[3] Таким чином, вона була сестрою королів Едуарда IV і Річарда III.[3]
Шлюб[ред. | ред. код]
Приблизно до лютого 1458 року Єлизавета вийшла заміж за Джона де ла Поля.[3] Джон був старшим сином Вільяма де ла Поула, 1-го герцога Саффолка, і Еліс Чосер.[4] Його бабусею і дідусем по материнській лінії були Томас Чосер і Мод Бергерш.[5]
Її свекор був головною силою, що стояла за троном англійського короля Генріха VI Короля Англії.[6] Три роки його перебування на цій посаді призвели до майже повної втрати англійських володінь на півночі Франції наприкінці Столітньої війни. Саффолк не зміг уникнути відповідальності за невдачу. Він був ув'язнений у лондонському Тауері і відрікся від влади. Отже, Джон не успадкував своїх титулів, коли його батька стратили 2 травня 1450 року.
Її старший брат Едуард IV Король Англії в 1463 році повернув своєму шурину титул герцога Саффолка.[6] Єлизавета залишалася герцогинею Саффолк до його смерті в 1491/1492 роках.[6] Вони оселилися у Вінгфілді, Саффолк.
Єлизавета пережила чоловіка майже на десятиліття. Востаннє вона згадується живою в січні 1503 року. Засвідується, що Єлизавета померла в травні 1504 року. Вона похована в церкві в Вінгфілді, Суффолк.
Діти[ред. | ред. код]
З Саффолком у неї були такі діти:
- Джон де ла Поул, 1-й граф Лінкольн (бл. 1462 — 16 червня 1487). Був призначений спадкоємцем свого дядька по матері Річарда III. Був одружений з леді Маргарет ФіцАлан і мав сина Едварда де ла Поула, який помер молодим. Підняв повстання проти Генріха VII і загинув у битві при Сток-Філді.
- Жоффруа де ла Поль (нар. 1464). Став священником.
- Едуард де ла Поль (1466—1485). Архідиякон Річмондський.
- Елізабет де ла Поль (бл. 1468—1489). Одружена з Генрі Лавелом, 8-м бароном Морлі (1466—1489), без нащадків.
- Едмунд де ла Поль, 3-й герцог Саффолк (1471 — 30 квітня 1513). Йоркський претендент на спадок свого брата Джона. Обезголовлений за наказом Генріха VIII.[7]
- Дороті де ла Поль (нар. 1472). Помер молодим.
- Гемфрі де ла Поль (1474—1513). Став священником.
- Анна де ля Поль (1476—1501). Сьома настоятелька абатства Сіон.[8]
- Катерина де ла Поль (бл. 1477—1513). Одружена з Вільямом Стоуртоном, 5-м бароном Стоуртоном, без нащадків.
- Сер Вільям де ла Поул, лицар замку Вінгфілд (1478—1539). Вільяма тримали у лондонському Тауері, датою його смерті зазвичай вважають кінець 1539 року, жовтень або листопад. Одружений на Кетрін Стоуртон, без нащадків.
- Річард де ла Поль (1480 — 24 лютого 1525). Йоркський претендент на наступника Едмунда. Загинув у битві при Павії.
Походження[ред. | ред. код]
| Едмунд Ленґлі, 1й Герцог Йоркський | Ізабела Кастильська | Роджер Мортімер, 4й Граф Марч | Елеонора Голланд | Джон Невіл | Мод Персі | Джон Ґонт, 1й Герцог Ланкастерський | Катерина Свінфорд | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Річард Конісбург, 3й Граф Кембридж | Анна Мортімер | Ральф Невіл, 1й Граф Вестморленд | Жанна Б'юфорт, Графиня Вестморленд | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Річард Плантагенет, 3й Герцог Йоркський | Сесілія Невілл | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Єлизавета Йоркська, герцогиня Саффолкська | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Список літератури[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д е ж и Kindred Britain
- ↑ а б в г д е ж и к л Lundy D. R. The Peerage
- ↑ а б в Halsted, Caroline A. Richard III, as Duke of Gloucester and King of England. Philadelphia: Carey and Hart, 1844. 37.
- ↑ Clutterbuck, Rev. Robert Hawley. Notes on the Parishes of Fyfield, Kimpton, Penton Mewsey, Weyhill and Wherwell in the County of Hampshire. Salisbury, UK: bennett Brothers, 1898. 101.
- ↑ Weir, Alison. Mistress of the Monarchy: The Life of Katherine of Swynford, Duchess of Lancaster. New York: Ballantine, 2009. 296.
- ↑ а б в Wagner, John A. Encyclopedia of the Wars of the Roses. Santa Barbara, CA: ABC-CLIO, 2001. 210—211.
- ↑ Spaltro, Kathleen & Noeline Bridge. Royals of England: A Guide for Readers, Travelers, and Genealogists. Lincoln, NE: iUniverse, 2005. 138.
- ↑ Condon, Margaret M. (2022). Princess and Nun: Bridget (1480-c. 1507), the youngest daughter of Edward IV. The Ricardian. 32. p. 117.
|
