Єлисеєнко Олена Павлівна
| Громадянство |
 СРСР Росія |
|---|---|
| Дата народження | 5 травня 1959[1] (64 роки) |
| Призові, USD | $20,696 |
| Мейджори | |
| Ролан Гаррос | 3-й раунд (1984) |
| Вімблдон | 1-й раунд (1984, 1985) |
Парний розряд | |
| Мейджори | |
| Ролан Гаррос | 2-й раунд (1985) |
| Вімблдон | 2-й раунд (1984) |
| Інші парні турніри | |
Єлисеєнко Олена Павлівна (нар. 5 травня 1959, м. Ялта, нині АР Крим[2]) — колишня російська професійна тенісистка. [3] Вона була золотою медалісткою одиночного та парного розряду на турнірі «Дружба-84» - заході, який проводився для країн, які бойкотували Олімпійські ігри 1984 року. [4] Майстер спорту (1976)[2], Заслужений майстер спорту СРСР (1991)[2].
Біографія[ред. | ред. код]
Закінчила у 1985 р. Київський інститут фізичної культури[2]. Треувалась у Г. Ляскало та В. Н. Камельзона[2].
Була переможницею першості Європи серед дівчат у парному розряді у 1978 р., чемпіонкою Європи в одиночному у 1980-1981 рр. та змішаному розрядах у 1980 р. та 1982 р., чемпіонкою СРСР в одиночному у 1983 р., парному у 1987 р., змішаному у 1980-1981 рр. розрядах[2]. Була багаторазовою чемпіонкою України переможницею і призеркою міжнародних турнірів, зокрема «Ігор дружби», в одиночному і парному розрядах. У 1981, 1983, 1984 роках очолювала десятку кращих тенісисток Радянського Союзу. Була фіналісткою сьомої (1979) і восьмої (1983) Спартакіад народів СРСР у складі збірної команди України[2].
Єлисеєнко представляла Радянський Союз у 14 поєдинках Кубка Федерації між 1978 і 1985 роками. Вона взяла участь у трьох чвертьфіналах, включаючи поєдинок з Великою Британією в 1981 році, де вона тримала Сью Баркер до трьох сетів. [5] За час своєї кар'єри в Кубку Федерації вона виграла дві з шести одиночних гри і програла лише один раз у восьми парних змаганнях. [6]
Під час змагань у професійному турі вона брала участь в основних розіграшах Відкритого чемпіонату Франції та Вімблдону. Її найкращим результатом став пробіг до третього туру на Відкритому чемпіонаті Франції 1984 року в якості кваліфікації. [7]
Виступала за команду ДЮСШ (Ялта) у 1969–1976 рр., з 1976 р. – ДСТ «Локомотив» (Донецьк), де працювала тренером у 1989–1992 роках. З 1993 р. є тренером тенісного клубу «Поппенбутель» м. Гамбурґ (Німеччина)[2].
Фінал турніру WTA[ред. | ред. код]
Парний розряд (0-1)[ред. | ред. код]
| Результат | Дата | Турнір | Рівень | Покриття | Партнер | Суперники | Рахунок |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Поразка | Квітень, 1984 | Таранто, Italy | $50,000 | Глина | Наталія Рева
|
 Петра Губер.svg){kind=small} Сабрина Голеш
|
3–6, 3–6 |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ https://www.wtatennis.com/players/50036/-
- ↑ а б в г д е ж и http://esu.com.ua/search_articles.php?id=17649 [Архівовано 25 червня 2021 у Wayback Machine.] Енциклопедія Сучасної України. Біографія Єлисеєнко Олена Павлівна
- ↑ Amdur, Neil; Mifflin, Lawrie (14 липня 1982). SCOUTING; Soviet Returning To Tennis in U.S. The New York Times. Архів оригіналу за 25 червня 2021. Процитовано 25 червня 2021.
- ↑ Soviet duo prove they are the best. Santa Cruz Sentinel. 27 серпня 1984. Архів оригіналу за 25 червня 2021. Процитовано 25 червня 2021.
- ↑ Barker, Wade, a tough hurdle. The Age. 13 листопада 1981. Архів оригіналу за 25 червня 2021. Процитовано 25 червня 2021.
- ↑ Key Statistics. fedcup.com. Архів оригіналу за 6 липня 2020. Процитовано 25 червня 2021.
- ↑ Scoreboard. Eau Claire Leader. 2 червня 1984. Архів оригіналу за 29 червня 2021. Процитовано 25 червня 2021.
Посилання[ред. | ред. код]
- Профіль WTA [Архівовано 25 червня 2021 у Wayback Machine.](англ.)
- Профіль ITF [Архівовано 6 жовтня 2020 у Wayback Machine.](англ.)
- Профіль учасника Fed Cup [Архівовано 2 жовтня 2020 у Wayback Machine.](англ.)
- Енциклопедія Сучасної України. Біографія Єлисеєнко Олена Павлівна [Архівовано 25 червня 2021 у Wayback Machine.]